Фінансовий моніторінг: розкриття кінцевих бенефіціарних власників
З 28 квітня 2020 року суттєво посилено вимоги до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичних осіб
28 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 (надалі – Закон про фінансовий моніторинг), який суттєво посилює вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичних осіб.
Відповідно до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про фінансовий моніторинг юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
Тобто, усі юридичні особи, які зареєстровані станом на 28 квітня 2020 року, зобов’язані подати державному реєстраторові інформацію про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності.
Однак, зробити це потрібно буде протягом 3 (трьох) місяців з дати затвердження форми та змісту структури власності уповноваженим державним органом (Міністерством фінансів України за погодженням з Міністерством юстиції України).
Станом на 28 квітня 2020 року уповноважені державні органи не затвердили форми документів, необхідні для розкриття юридичними особами інформації про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності. Тобто, строк для розкриття юридичними особами відповідної інформації ще не почав свій перебіг.
Тримісячний строк для розкриття юридичними особами інформації про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності розпочнеться тільки після того, як Міністерство фінансів України затвердить форму структури власності, а Міністерство юстиції України – її погодить.
З 28 квітня 2020 року у юридичних осіб не виникає обов’язок подати державному реєстраторові інформацію про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності, передбачений Законом про фінансовий моніторинг.
Цей обов’язок виникне пізніше, коли уповноважені державні органи затвердять відповідні форми документів.
І лише через 3 місяці після затвердження типової форми структури власності виникнуть підстави для застосування до керівників юридичних осіб (інших уповноважених осіб), які не розкрили інформацію про бенефіціарних власників, штрафу у розмірі від 17 тис. до 51 тис. гривень (ч. 6 ст. 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Право на складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо керівника юридичної особи (іншої уповноваженої особи), який проігнорував вимогу про розкриття структури власності юридичної особи, мають уповноважені посадові особи Міністерства юстиції України, а відповідні справи підсудні районним, районним у містах, міським та міськрайонним судам. Контроль за своєчасним поданням юридичними особами інформації про кінцевих бенефіціарних власників або їх відсутність здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ідентифікація кінцевих бенефіціарних власників відтепер стане невід’ємним елементом більшості реєстраційних дій щодо юридичних осіб.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 (надалі – Закон про державну реєстрацію), у редакції згідно з Законом про фінансовий моніторинг, для державної реєстрації юридичної особи, у кожному випадку державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, державної реєстрації створення, припинення відокремленого підрозділу юридичної особи, внесення змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи уповноважені особи повинні подавати державному реєстраторові такі документи:
1) структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
2) витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження (якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент);
3) нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи-нерезидента, та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи-резидента.
Таким чином, уже з 28 квітня 2020 року для реєстрації юридичної особи, внесення змін до статуту чи проведення реорганізації тощо необхідно розкрити інформацію про кінцевого бенефіціарного власника і структуру власності юридичної особи.
Однак, через відсутність затверджених форм документів (зокрема, структури власності) можуть виникнути труднощі з вчиненням відповідних реєстраційних дій. Заявнику може бути відмовлено у проведенні державної реєстрації через неподання документів, які він об’єктивно не міг подати (неможливо подати структуру власності, форма якої ще не затверджена).
Міністерство юстиції України спробувало виправити ситуацію та надало відповідні роз’яснення, якими мають керуватися державні реєстратори при здійсненні реєстраційних дій щодо юридичних осіб до затвердження форм документів у сфері розкриття структури власності.
Так, у Листі від 23.04.2020 р. N 3887/8.4.4/32-20 "Щодо подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників" Міністерство юстиції України зазначило, що до дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності юридичної особи, подання державному реєстратору документів для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника для проведення реєстраційних дій не вимагається.
Таким чином, до затвердження форми структури власності державні реєстратори не мають права вимагати у юридичних осіб подання такої структури власності та інших документів, необхідних для встановлення кінцевих бенефіціарних власників (зокрема, нотаріально засвідчених копій паспортів кінцевих бенефіціарних власників).
Разом з тим, в умовах відсутності затверджених форм документів з метою виконання формальних вимог Закону про державну реєстрацію можна подати державному реєстраторові структуру власності в довільній формі. Така структура власності обов’язково повинна містити дані про прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, країну громадянства та постійне місце проживання, дату народження, характер та міру (рівень, ступінь, частку) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи (п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону про фінансовий моніторинг).
Запроваджується щорічне підтвердження юридичними особами інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
Так, юридичні особи повинні щорічно підтверджувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника шляхом подання державному реєстраторові таких документів:
1) заяви про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника;
2) структури власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
3) витягу, виписки чи іншого документу з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження (якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент);
4) нотаріально засвідченої копії документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи-нерезидента, та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи-резидента.
Строк щорічного підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників – 14 днів з дати державної реєстрації юридичної особи.
Перше підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичні особи повинні будуть зробити у 2021 року, оскільки у поточному році діє спеціальний тримісячний строк для актуалізації відповідних даних.
Окрім того, юридичні особи відтепер зобов’язані підтримувати в актуальному стані інформацію про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення.
- Прозорість як конкурентна перевага в будівництві: не модний тренд, а питання виживання Ангеліна Біндюгіна 01:33
- Закон ППП: нові фінансові можливості для медицини Ірина Сисоєнко вчора о 17:38
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років Георгій Тука вчора о 16:30
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань Інна Бєлянська вчора о 16:16
- Як перемогти прокрастинацію: "Закон задоволення" та переговори із власним мозком Олександр Скнар вчора о 11:44
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників Андрій Лотиш вчора о 10:41
- Англійська як нова вимога до держслужби: чому без неї вже неможливо працювати Інна Лукайчук 10.12.2025 18:26
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки Микола Ореховський 09.12.2025 20:36
- Західний регіон у глобальному контексті: можливості та виклики Мар'яна Луцишин 09.12.2025 16:46
- Спонсорство громадських організацій: як залучати пряме фінансування від бізнесу Олександра Смілянець 09.12.2025 14:23
- Майбутнє клієнтського досвіду: передбачуване, персоналізоване та проактивне Станіслав Нянько 09.12.2025 11:44
- Списки справ vs тайм-блокінг: коли що працює і як уникнути хаосу Олександр Скнар 09.12.2025 09:37
- Нитки, які рвуть обличчя: правда про улюблену процедуру зірок, яку від вас приховують Дмитро Березовський 09.12.2025 09:30
- Чи є мобілізація працівника підставою для продовження або перенесення щорічної відпустки Анна Мілієнко-Самсонова 08.12.2025 22:34
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства Галина Скіпальська 08.12.2025 15:11
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 2394
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 318
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства 169
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки 125
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників 109
-
Уперше в Україні. Дорогу в передмісті Львова ремонтують за технологією NovoCrete – фото
Бізнес 3474
-
На трасі Київ – Одеса у Віті-Поштовій розморозили будівництво розворотної "підкови"
Бізнес 3243 -
Команда Степана Гіги відреагувала на чутки про його стан: деталі
Життя 3137
-
Отруйна пігулка Трампа до Різдва. Чому вихід із Донбасу призведе до третього вторгнення Росії
2838
-
"Зимову тисячу" тепер можна витратити на продукти. Мінсоцполітики розповіло, у яких магазинах
Фінанси 1723
