Фінансовий моніторінг: розкриття кінцевих бенефіціарних власників
З 28 квітня 2020 року суттєво посилено вимоги до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичних осіб
28 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 (надалі – Закон про фінансовий моніторинг), який суттєво посилює вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичних осіб.
Відповідно до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про фінансовий моніторинг юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
Тобто, усі юридичні особи, які зареєстровані станом на 28 квітня 2020 року, зобов’язані подати державному реєстраторові інформацію про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності.
Однак, зробити це потрібно буде протягом 3 (трьох) місяців з дати затвердження форми та змісту структури власності уповноваженим державним органом (Міністерством фінансів України за погодженням з Міністерством юстиції України).
Станом на 28 квітня 2020 року уповноважені державні органи не затвердили форми документів, необхідні для розкриття юридичними особами інформації про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності. Тобто, строк для розкриття юридичними особами відповідної інформації ще не почав свій перебіг.
Тримісячний строк для розкриття юридичними особами інформації про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності розпочнеться тільки після того, як Міністерство фінансів України затвердить форму структури власності, а Міністерство юстиції України – її погодить.
З 28 квітня 2020 року у юридичних осіб не виникає обов’язок подати державному реєстраторові інформацію про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності, передбачений Законом про фінансовий моніторинг.
Цей обов’язок виникне пізніше, коли уповноважені державні органи затвердять відповідні форми документів.
І лише через 3 місяці після затвердження типової форми структури власності виникнуть підстави для застосування до керівників юридичних осіб (інших уповноважених осіб), які не розкрили інформацію про бенефіціарних власників, штрафу у розмірі від 17 тис. до 51 тис. гривень (ч. 6 ст. 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Право на складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо керівника юридичної особи (іншої уповноваженої особи), який проігнорував вимогу про розкриття структури власності юридичної особи, мають уповноважені посадові особи Міністерства юстиції України, а відповідні справи підсудні районним, районним у містах, міським та міськрайонним судам. Контроль за своєчасним поданням юридичними особами інформації про кінцевих бенефіціарних власників або їх відсутність здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ідентифікація кінцевих бенефіціарних власників відтепер стане невід’ємним елементом більшості реєстраційних дій щодо юридичних осіб.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 (надалі – Закон про державну реєстрацію), у редакції згідно з Законом про фінансовий моніторинг, для державної реєстрації юридичної особи, у кожному випадку державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, державної реєстрації створення, припинення відокремленого підрозділу юридичної особи, внесення змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи уповноважені особи повинні подавати державному реєстраторові такі документи:
1) структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
2) витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження (якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент);
3) нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи-нерезидента, та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи-резидента.
Таким чином, уже з 28 квітня 2020 року для реєстрації юридичної особи, внесення змін до статуту чи проведення реорганізації тощо необхідно розкрити інформацію про кінцевого бенефіціарного власника і структуру власності юридичної особи.
Однак, через відсутність затверджених форм документів (зокрема, структури власності) можуть виникнути труднощі з вчиненням відповідних реєстраційних дій. Заявнику може бути відмовлено у проведенні державної реєстрації через неподання документів, які він об’єктивно не міг подати (неможливо подати структуру власності, форма якої ще не затверджена).
Міністерство юстиції України спробувало виправити ситуацію та надало відповідні роз’яснення, якими мають керуватися державні реєстратори при здійсненні реєстраційних дій щодо юридичних осіб до затвердження форм документів у сфері розкриття структури власності.
Так, у Листі від 23.04.2020 р. N 3887/8.4.4/32-20 "Щодо подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників" Міністерство юстиції України зазначило, що до дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності юридичної особи, подання державному реєстратору документів для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника для проведення реєстраційних дій не вимагається.
Таким чином, до затвердження форми структури власності державні реєстратори не мають права вимагати у юридичних осіб подання такої структури власності та інших документів, необхідних для встановлення кінцевих бенефіціарних власників (зокрема, нотаріально засвідчених копій паспортів кінцевих бенефіціарних власників).
Разом з тим, в умовах відсутності затверджених форм документів з метою виконання формальних вимог Закону про державну реєстрацію можна подати державному реєстраторові структуру власності в довільній формі. Така структура власності обов’язково повинна містити дані про прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, країну громадянства та постійне місце проживання, дату народження, характер та міру (рівень, ступінь, частку) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи (п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону про фінансовий моніторинг).
Запроваджується щорічне підтвердження юридичними особами інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
Так, юридичні особи повинні щорічно підтверджувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника шляхом подання державному реєстраторові таких документів:
1) заяви про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника;
2) структури власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
3) витягу, виписки чи іншого документу з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її місцезнаходження (якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент);
4) нотаріально засвідченої копії документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи-нерезидента, та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи-резидента.
Строк щорічного підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників – 14 днів з дати державної реєстрації юридичної особи.
Перше підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичні особи повинні будуть зробити у 2021 року, оскільки у поточному році діє спеціальний тримісячний строк для актуалізації відповідних даних.
Окрім того, юридичні особи відтепер зобов’язані підтримувати в актуальному стані інформацію про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення.
- Ризики для бізнесу на ринку електроенергії наприкінці 2025 та у 2026 році Ростислав Никітенко вчора о 21:06
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву Сергій Комнатний вчора о 19:15
- Як фандрейзеру підвищити свій грейд? Практичні кроки з власного досвіду Олександра Смілянець вчора о 18:02
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? Валерій Карпунцов 20.12.2025 19:22
- Сучасна жінка чи ШІ? Дмитро Зенкін 20.12.2025 16:37
- Леся Українка: як англійська література заговорила українською – всупереч заборонам Інна Лукайчук 19.12.2025 15:28
- Як активному споживачу приєднати та використовувати установки зберігання енергії Світлана Камєнєва 19.12.2025 12:03
- Київ більше не задає ціну. Як дешевий квадрат у передмісті змінює правила гри Антон Мирончук 18.12.2025 18:17
- Правило "спідньої білизни" в бізнесі. Як ваша відвертість непомітно руйнує кар'єру Олександр Висоцький 18.12.2025 11:43
- Автоматизація проти ілюзії зайнятості: як повернути час для стратегічної роботи Олександр Скнар 18.12.2025 08:45
- Розбір законопроєкту №12439: важливі зміни для бізнесу щодо обшуків і арештів Роман Тулін 17.12.2025 18:02
- Як зареєструвати народження чи смерть родича з окупованих територій України Віра Тарасенко 17.12.2025 15:10
- Грантові заявки ОМС: чому класичний NGO-підхід не працює для громад Олександра Смілянець 17.12.2025 12:55
- Декалог перемоги і миру: що треба пам'ятати Анастасія Розлуцька 17.12.2025 10:12
- Про пристрасть депутатів до повторення старих помилок Олег Пендзин 17.12.2025 09:20
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? 254
- Спалах з Півночі 239
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву 103
- Про пристрасть депутатів до повторення старих помилок 95
- Правило "спідньої білизни" в бізнесі. Як ваша відвертість непомітно руйнує кар'єру 90
-
Суд дозволив банку Тігіпка продати за борги київський готель "Русь"
Бізнес 20317
-
ЄС доведеться щороку платити 3 млрд євро відсотків за кредит Україні
Фінанси 6994
-
Пуголовок Едік і 140 000 підписників. Як Вінницький облводоканал став зіркою соцмереж
2692
-
Свято без клопоту. Чотири варіанти новорічних меню від NOVUS: на різні бюджети, смаки та компанії
Спецпроєкт 1885
-
Ніч, коли Місяць не заходить: коли і як побачити Вовчу повню – першу повню 2026
Життя 1371
