Е-декларування для членів конкурсних комісій
Допоможемо Уповноваженим особам з питань запобігання та виявлення корупції визначити коло суб’єктів декларування та успішно завершити кампанію з подання декларацій за 2019 рік.
Історія утворення підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції розпочалась багато років тому з Програми невідкладних заходів, які спрямовані на боротьбу з корупцією і підлягають здійсненню в 1998 році
З того часу створювались:
Підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції в центральних та місцевих органах виконавчої влади (постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2009 року № 1422);
Підрозділ (особа) з питань запобігання та виявлення корупції (постанова Кабінету Міністрів України від 04 вересня 2013 року № 706).
На першому етапі формування антикорупційного корпусу обов’язок утворювати зазначені антикорупційні підрозділи стосувався лише системи органів виконавчої влади.
Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», шляхом внесення до Закону України «Про запобігання корупції» статті 13-1 «Уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції», в Україні утворено – Інститут Уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції.
Відповідно до зазначеної статті Уповноважені підрозділи (особи) з питань запобігання та виявлення корупції утворюються (визначаються), зокрема, у обласних, районних та міських радах.
Водночас для комунальних підприємств утворення антикорупційних підрозділів Законом України «Про запобігання корупції» не передбачено. Тобто весь тягар антикорупційної роботи на рівні місцевого самоврядування лягає на Уповноважені підрозділи (та уповноважених осіб) обласних, районних та міських рад.
Не забарилось і перше суттєве випробування для офіційно новостворених Уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції органів місцевого самоврядування – успішне проходження кампанії з подання декларацій за 2019 рік.
Адже крім зазначених змін Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» змінено коло суб’єктів декларування: одних суб’єктів – вилучено, інших – додано.
Серед окреслених змін варто звернути увагу на доповнення підпункту «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» новими суб’єктами, на яких поширюється обов’язок подання е-декларацій.
Сьогодні суб’єктами декларування (крім суб’єктів, значених у п. 1, п. 2, п. 4 ч. 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції») зокрема є: «особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законів».
Визначальним є поняття «інших законів».
Законами, які стосуються органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій і відповідно до яких можуть створюватись конкурсні комісії є:
1. Закон України «Про соціальні послуги»
Частина друга статті 13: «Керівник надавача соціальних послуг державного/комунального сектору призначається на посаду на конкурсній основі за контрактом. Положення про конкурсну комісію, умови та порядок проведення конкурсу затверджуються Кабінетом Міністрів України».
Пункт 7 Положення про конкурсну комісію, умови та порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника надавача соціальних послуг державного/комунального сектору: «До складу конкурсної комісії у рівній кількості входять представники суб’єктів системи надання соціальних послуг, визначених статтею 8 Закону України «Про соціальні послуги».
2. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»
Частина десята статті 16: «Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров’я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п’яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України».
Пункт 11 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я: «До складу конкурсної комісії входять у рівній кількості:
- представники органу управління;
- представники трудового колективу відповідного закладу, обрані на загальних зборах трудового колективу;
- представники громадської ради органу управління або особи (за згодою), делеговані громадськими об’єднаннями з питань захисту інтересів громадян у сфері охорони здоров’я та/або у сфері запобігання корупції і антикорупційної діяльності (за умови реєстрації таких громадських об’єднань не менш як за два роки до дати рішення про проведення конкурсу) та погоджені громадською радою при органі управління – по одній особі від кожного громадського об’єднання)».
3. Закон України «Про культуру»
Частина перша статті 21: «Керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п’ять років за результатами конкурсу».
Абзац другий частини третьої статті 21: «Формування кадрового складу художнього та артистичного персоналу державних та комунальних закладів культури здійснюється на конкурсній основі в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв».
Пункт 6 Порядку формування на конкурсній основі кадрового складу художнього та артистичного персоналу державних та комунальних закладів культури: «До складу конкурсної комісії можуть залучатися як представники закладу культури, у якому проводиться конкурс, так і представники органу управління, творчих спілок та інших громадських організацій, вищих навчальних закладів культури та мистецтва, художніх, наглядових та інших рад, фахівці в галузі культури (за згодою).
До складу конкурсної комісії обов’язково входить представник профспілкової організації, а у разі його відсутності – представник трудового колективу.
Чисельність представників закладу культури, у якому проводиться конкурс, не повинна перевищувати 1/3 кількості членів конкурсної комісії».
4. Закон України «Про повну загальну середню освіту»
Частина перша статті 39: «Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти обирається на посаду за результатами конкурсу, що проводиться відповідно до вимог цього Закону та положення про конкурс, затвердженого засновником або уповноваженим ним органом (посадовою особою).
Для проведення конкурсу засновник формує та затверджує конкурсну комісію чисельністю від 6 до 15 осіб, до складу якої на паритетних засадах входять представники:
- засновника (посадові особи органу державної влади чи депутати відповідного представницького органу місцевого самоврядування (не більше однієї особи від однієї фракції чи групи);
- відповідної місцевої державної адміністрації чи територіального органу центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти (державні службовці);
- інститутів громадянського суспільства (громадських об’єднань керівників закладів освіти, професійних об’єднань педагогічних працівників, районної (міської) профспілкової організації та інших громадських формувань, а також експертів, фахівців у сфері загальної середньої освіти тощо)».
5. Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»
Частина друга статті 24: «Керівник закладу професійної (професійно-технічної) освіти державної форми власності призначається на посаду за результатами конкурсу, який проводиться відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, шляхом укладення з ним трудового договору (контракту) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти і науки, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади професійної (професійно-технічної) освіти».
Пункт 5 Порядку проведення конкурсу на заміщення посади Керівника державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти: «Персональний склад конкурсної комісії, у тому числі голова, заступник голови та секретар конкурсної комісії, затверджується рішенням уповноваженого органу.
Керівник уповноваженого органу не може бути головою конкурсної комісії.
Загальна чисельність членів конкурсної комісії має бути від 9 до 12 осіб.
До складу конкурсної комісії входять:
- до трьох представників трудового колективу закладу, делегованих загальними зборами, один з яких є представником первинної профспілкової організації, що діє у закладі (за згодою);
- до трьох представників від роботодавців, для яких здійснюється підготовка кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів (за згодою);
- до трьох представників уповноваженого органу, один з яких здійснює приймання документів на конкурс;
- директор науково (навчально)-методичного центру (кабінету) професійно-технічної освіти;
- представник зареєстрованої профільної громадської організації (за згодою)».
Відповідно до частини другої статті 49 Закону України «Про запобігання корупції» «органи місцевого самоврядування зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії та повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку».
Типовим положенням про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції визначено, що основними завданнями уповноважених підрозділів (уповноваженої особи) є «перевірка факту подання суб’єктами декларування декларацій та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій».
Таким чином Уповноважений підрозділ (особа) зобов’язаний перевірити факт подання декларацій працівниками відповідного органу та (ще й додатково) особами, які належать до складу конкурсних комісій, утворених відповідним органом, а також залучались до роботи таких комісій (за звітний період).
До сфери відповідальності Уповноважених «антикорупціонерів» органів місцевого самоврядування додались члени конкурсних комісій, утворених відповідно до законів України:
«Про службу в органах місцевого самоврядування»;
«Основи законодавства України про охорону здоров'я»;
«Про культуру»;
«Про повну загальну середню освіту»;
«Про професійну (професійно-технічну) освіту».
При цьому практика переконливо свідчить, що члени зазначених конкурсних комісій (які не є особами уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) не завжди усвідомлюють свою приналежність до суб’єктів декларування.
До граничного терміну подання декларацій за 2019 рік лишились лічені дні і Уповноваженим підрозділам доцільно:
- з‘ясувати наявність (утворення) конкурсних комісій при їхніх органах;
- повідомити членам конкурсних комісій про обов’язок подання декларації за 2019 рік до 00 годин 00 хвилин 01 червня 2020 року (суб’єктів декларування краще орієнтувати на 31 травня, адже декларація, подана 01 червня 00 годин 01 хвилин, – є поданою НЕвчасно);
- надати методичну допомогу у заповненні та поданні декларації;
- до 12 червня 2020 року (10 робочих днів) перевірити факт подання декларації;
- до 17 червня 2020 року (3 робочі дні) про виявлений факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб’єктами декларування повідомити до Національного агентства з питань запобігання корупції.
Основне завдання Уповноваженого підрозділу (особи) – запобігти порушенню Закону України «Про запобігання корупції» і варто усвідомлювати, що у разі неподання чи невчасного подання декларації (зокрема членом конкурсної комісії) протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, складатимуть органи національної поліції за місцем вчинення такого порушення, що у подальшому (відповідно до частини третьої статті 64 Закону України «Про запобігання корупції») призводить до «службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню пов’язаного з корупцією правопорушення предметом якого може бути стан виконання функціональних обов’язків Уповноваженим підрозділом (особою)».
Запобігати краще ніж усувати наслідки виявлених порушень.
(Запобігти проблемі = це уникнути проблеми).
Варто пам‘ятати, що є інші закони, на підставі яких утворюються конкурсні комісії (щоправда ці комісії утворюються органами вищого рівня і не стосуються безпосередньо органів місцевого самоврядування), зокрема це закони України:
«Про вищу освіту» (ч. 1, 6 ст. 19; ч. 5, 6 ст. 35);
«Про банки і банківську діяльність» (ч. 15 ст. 7);
«Про запобігання корупції» (ч. 1, 2 ст. 6);
«Про прокуратуру» (ч. 2 ст. 8-1);
«Про Державне бюро розслідувань» (ч. 1-3 ст. 11);
«Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (ч. 1 ст. 4; ч. 1. ст. 5);
«Про Національне антикорупційне бюро України» (ч. 1-3 ст. 7).
Зміни внесені до підпункту «в» пункту 2 частини першої статті 3
Закону України «Про запобігання корупції»
Попередня редакція | Чинна редакція |
Стаття 3 Закону України «Про запобігання корупції» 1. Суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: 1)…. 2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) ….; б) ….; в) представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування», Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів", громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм, і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої цієї статті; | Стаття 3 Закону України «Про запобігання корупції» 1. Суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: 1)…. 2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) …., б) …., в) представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої цієї статті; |
- Бідних стає все більше Андрій Павловський вчора о 22:57
- Використання підробленого військово квитка з метою перетину держкордону Євген Морозов вчора о 21:03
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв вчора о 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич вчора о 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко вчора о 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко вчора о 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак вчора о 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін вчора о 10:13
- Оскарження в суді містобудівної документації як нормативно- правового акту Євген Морозов 25.12.2024 20:50
- Податкові умов для енергоринку в Україні, Польщі, Угорщині, Німеччині та Нідерландах Ростислав Никітенко 25.12.2024 14:21
- Містобудівна документація: генеральний план населеного пункту Євген Морозов 24.12.2024 20:35
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience Руслана Абрамович 24.12.2024 17:39
- Спрощення процедур чи посилення контролю? Нове Положення НБУ під час воєнного стану Світлана Приймак 24.12.2024 16:35
- Ключові тренди сталого інвестування та ESG для добувної галузі у 2025 році Ксенія Оринчак 24.12.2024 14:54
- Як забезпечити стабільність та вигоду на енергоринку України у 2025 році? Ростислав Никітенко 24.12.2024 13:31
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 857
- Бідних стає все більше 299
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 258
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 200
- JIT – концепція, час якої настав 64
-
Кінець російського "космобєсія". Ми ще побачимо благання до американців не топити МКС
Думка 23145
-
Дружину екснардепа Шепелева засудили до семи років позбавлення волі
Фінанси 22949
-
Їздить-стріляє. Чи стане замовлена Україною САУ RCH 155 майбутнім артилерії
Технології 9179
-
В Україну повертається одна з найбільших у світі контейнерних компаній
Бізнес 9070
-
Фільми до різдвяних свят: комедії, ромкоми, бойовики, пригоди
Життя 7293