Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
13.03.2020 15:12

Реєстрація податкових накладних – стара пісня на новий лад

Юрист, заступник генерального директора з правових питань Побужського Феронікелевого Комбінату

Аналіз нових порядків щодо зупинення реєстрації ПН/РК ставить під сумнів достовірність тези вищого сановника, що держава «захищає чесний бізнес, який працює в «білу»

З 01 лютого 2020 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (№ 1165 від 11 грудня 2019 р.), яка мала б навести порядок у системі реєстрації податкових накладних. Однак сталося не так, як гадалося.

Стара пісня…

Практика блокування податкових накладних/розрахунку корегування (далі ПН/РК) досить широко застосовувалася податковим органом. Тож багатьом добросовісним платникам податків знайома ситуація, коли комісія регіонального та/або центрального рівня ДФС відмовляє в реєстрації ПН/РК, і платник податків змушений відстоювати власне право на реєстрацію ПН/РК в суді. Нагадаю, що реєстрація ПН під час здійснення господарської операції важлива для покупця (замовника) товару (робіт, послуг), а реєстрація РК важлива і для покупця (замовника), і для продавця (постачальника, виконавця). Дані дії сторін правочину направлені на виконання податкових зобов’язань, зокрема, у випадках збільшення чи зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь продавця (постачальника, виконавця) та для реалізації права на включення до податкового кредиту суми ПДВ та відшкодування ПДВ.

До речі, не в останню чергу саме позитивна для платників ПДВ судова практика щодо неправомірності дій податкового органу та відсутності повноважень самостійного визначення критеріїв ризиковості платника податків призвела до появи вищевказаної Постанови КМУ. Вже колишній прем’єр-міністр нещодавно зазначив, що «торік система моніторингу зупинила реєстрацію податкових накладних приблизно на 10 млрд. гривень, в той час як після розгляду зареєстрували лише на 3,4 млрд. «Уся "тінь" на наших ринках до кінця вже цього року має піти в історію. При цьому, український Уряд захищає чесний бізнес, який працює "в білу"», такі оптимістичні прогнози надавав посадовець.

Звичайно, цифри високопоставленого чиновника не враховують суми, які оскаржуються платниками ПДВ в судах, і той об’єктивний факт, що за результатами тривалих судових митарств, картина для звітуючих про неймовірні успіхи на ниві боротьби з недобросовісними платниками податків буде не такою райдужною. Навпаки, саме позитивна для платників податків судова практика свідчить про встановлення системи порушення державою прав добросовісних платників податків та їх права на віднесення сум з ПДВ до податкового кредиту та відшкодування. Але, як видно з приведених цитат, екс-прем’єр-міністр до тіньових схем відносить усю різницю сум між зупиненими та зареєстрованими ПН/РК податковим органом після подання платником податків первинних документів у відповідну комісію ДФС, що м’яко кажучи не відповідає фактичним обсягам.

…на новий лад

Аналіз нових порядків щодо зупинення реєстрації ПН/РК ставить під сумнів достовірність тези вищого сановника, що держава «захищає чесний бізнес, який працює в «білу».

Новий порядок регламентує здійснення автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, включення та виключення платника податків з категорії ризикових на підставі відповідних критеріїв. Щодо критеріїв є абсолютно чіткі визначені вимоги, зокрема:

- реєстрація платника податку на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів,

- подальша передача корпоративних прав платника податку (оформлення) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам,

- реєстрація платника податку особами, що не мали наміру виконувати фінансово-господарську діяльність або здійснювати повноваження згідно з інформацією, наданою такими особами,

- реєстрація платника податку (перереєстрація), провадження фінансово-господарської діяльності без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників тощо.

Але в цьому переліку критеріїв ризикованості існує ще один, який викликає найбільше питань. Особливо за умови безкарності посадових осіб податкового органу, саме він може бути направлений як проти «тіньовиків» так і проти добросовісних платників податків. Мова йде про право податкового органу на підставі наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі виконання поточної діяльності, під час реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, а саме, визначати ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК. Що це за інформація, чи має вона об’єктивний вплив на господарську операцію, що відображена у відповідній призупиненій ПН/РК, сторонам господарської операції може стати вже «постфактум» у суді, з отриманням відповідних  негативних наслідків (збитки, упущена вигода, необхідність залучення кредитних коштів, розірвання угод, судові витрати тощо).

Це означає, що даний критерій фактично надає можливість податковому органу на власний розсуд трактувати наявну податкову інформацію, відносити господарські операції до ризикових та відповідно зупинити будь-яку ПН/РК та відповідно створити штучну проблему для сторін господарської операції на тривалий час.

Що це означає на практиці? Добросовісний платник податків укладає угоду з контрагентом на поставку товару (робіт, послуг) сплачує грошові кошти, податковий орган вбачає, що контрагент відноситься до категорії ризикових, ставить під сумнів господарську операцію та призупиняє реєстрацію ПН/РК у єдиному реєстрі. Далі відбуваються дії, суть та форма яких знаходяться поза волею добросовісного платника податків. Тобто, якщо раніше у випадку відсутньої реєстрації ПН/РК (несвоєчасної реєстрації) контрагентом ПН/РК, покупець (замовник) міг через суд довести своє право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту та отримати відшкодування з ПДВ, то за умови введення попереднього і діючого порядків призупинення реєстрації ПН/РК питання реалізації цього права залежить суто від активності контрагента та позиції податкового органу та/або суду. Особливо це питання болюче для великих платників податків, оскільки це питання укладення сотень угод на місяць з різними контрагентами, та ризиковість яких неможливо визначити заздалегідь. Відповідно, неможливо визначити економічну складову господарських операцій, тому що операції з правом на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту і операції з відкладеним або втраченим правом на відшкодування ПДВ – це дві великі і суттєві для підприємства різниці. При цьому, незважаючи на те, що негативні наслідки із призупинення реєстрації ПН/РК несуть дві сторони господарської операції (а платник зазнає прямих економічних втрат), право на подання документів до комісії або суду регіонального рівня, чи скарги до комісії (суду) центрального рівня, має згідно порядку лише сторона, яка подала на реєстрацію ПН/РК.

Дана обставина є дискримінаційною для сторони, яка, в результаті вищезазначених обставин, не може реалізувати своє право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту та на відшкодування ПДВ. Більше того, добросовісний платник податків, що сплатив за товар (роботи, послуги) суму з ПДВ, повністю залежить від того, чи буде його контрагент боротися за відновлення права покупця (замовника) на ПДВ, чи будуть правильно складені документи, чи будуть дотримані процесуальні строки тощо.

Ще один аспект, чи мета виправдовує засоби? У відповідності до ст.1 Податкового кодексу України (далі ПКУ), саме ПКУ «регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства». ПКУ «визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику». Згідно зі ст. 201.16. ПКУ, «реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України». Тобто мова йде про право податкового органу зупинити ПН/РК та відповідно не передбачається компетенція податкового органу відмовляти у реєстрації ПН/РК. Зважаючи на те, що саме рішення про відмову у реєстрації ПН/РК оскаржується платниками податку у суді, та враховуючи відсутність передбаченої законодавством компетенції податкового органу щодо відмови у реєстрації ПН/РК, рівні шанси отримати позитивне рішення з’являється як у добросовісних платників податків, так і у «тіньовиків», нещадну боротьбу з якими декларують високі державні мужі.  Таким чином, ефективність даної нормотворчості та діяльності державних органів при блокуванні ПН/РК сумнівна. Натомість вочевидь є факт створення державою проблеми, що призводить до наступних негативних для бізнес-середовища чинників:

- Встановлення для податкового органу не передбаченої нормами ПКУ компетенції, – на власний розсуд визначати ризиковість суб’єктів господарської діяльності, господарської операції та приймати рішення про відмову у реєстрації ПН/РК;

- Сумнівна ефективність досягнення визначеної мети;

- Практика зловживань з боку податкового органу щодо допущення суб’єктивної оцінки контрагента як ризикового та відповідної оцінки господарської операції як ризикової;

- Створення умов для протиправного тиску на суб’єктів господарювання з боку посадових осіб, можливостей для корупційних дій та отримання неправомірної вигоди;

- Відсутність кримінальної, матеріальної відповідальності посадових осіб податкового органу за умови порушення прав суб’єктів господарської діяльності при призупинення реєстрації ПН/РК, за нанесення їм збитків;

- Встановлення недопустимого принципу економічної відповідальності добросовісного платника податку за можливі сумнівні дії (бездіяльність) контрагента;

- Відсутність механізму відновлення покупцем (замовником) свого права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, на відшкодування ПДВ у рамках адміністративної, судової процедури за участі добросовісного платника податків в якості сторони у справі (скаржник, позивач);

- Економічні збитки суб’єктів господарювання, припинення угод, упущена вигода, необхідність залучення кредитних засобів для виконання зобов’язань, припинення діяльності, неможливість чіткого визначення економічної складової господарської операції до реєстрації ПН/РК у єдиному реєстрі;

- Невиправдана перевантаженість судової системи позовами про розблокування ПН/РК, матеріальні втрати сторін, пов’язані із сплатою судових зборів, витрат у рамках довготривалих судових процесів, продовження податковим органом практики перевищення компетенції та безпідставного зупинення ПН/РК без огляду на визначені позиції Верховного Суду України.

Таким чином, встановлення державою системи порушення прав добросовісних платників податків та їх права як на віднесення сум з ПДВ до податкового кредиту, так і на відшкодування, має негативний вплив на господарську діяльність й інвестиційний клімат, а також суперечить очікуванням бізнесу на встановлення державою цивілізованих правил в економічній діяльності. Необхідно позбавити податковий орган важелів безпідставного та протиправного впливу на суб’єктів господарювання. За виконання таких дій ми маємо встановити кримінальну відповідальність посадових осіб та відповідальність за нанесені збитки. Відповідно, спірні питання із вищевказаної проблематики необхідно розглядати в адміністративному та судовому порядку, за умови участі всіх сторін господарської операції та податкового органу.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net