Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
26.07.2017 17:27

Рейдерство, рейдери та антирейдерські практики

Юрист, заступник генерального директора з правових питань Побужського Феронікелевого Комбінату

Незважаючи на здійснення нашою державою кроків по реформуванню державних інституцій на шляху до європейської інтеграції, повідомлення про протиправне захоплення чужої власності і досі регулярно потрапляють на перші шпальти медіа. Це - так зване “чорне” ре

Незважаючи на здійснення нашоюдержавою кроків по реформуванню державних інституцій на шляху до європейськоїінтеграції,  повідомлення про протиправнезахоплення чужої власності і досі регулярно потрапляють на перші шпальти медіа.Це - так зване “чорне” рейдерство. Оскільки, наразі повністю викорінити його зукраїнської економіки не вдалося, доводиться визнати, що існуючі методиборотьби з рейдерством результатів не приносять. Дляперемоги над цим ганебним явищем необхідні системні зміни в державній політиціта законодавчій базі.

Відставка заступника міністра Міністерства юстиції П.Мороза, який власне й анонсував приголомшливі успіхи міністерства у боротьбі зрейдерством, на мою думку, була висвітлена в ЗМІ як закономірний фінал зарезультатами його сумнівної діяльності. Крім того, у ЗМІ з’явилась  інформація, що ця відставка - результатроботи спеціально створеної при Мінюсті Комісії з питань розгляду скарг у сферідержавної реєстрації. Ця комісія була створена минулого року під егідоюборотьби з рейдерством. Діяльність цієї комісії, щоправда, піддаєтьсяхарактеристиці “у ручному режимі”: членам комісії, що її очолював заступник міністраюстиції, було надано безпрецедентні повноваження, щодо визначення законностідій державних реєстраторів, право скасовувати реєстрацію приватної власності усистемі державного реєстру і навіть вилучати дані про реєстрацію власності зсистеми державного реєстру!  

У коментарях щодо проблеми із захистом прав навласність, що я надавав одному виданню, я припустив, що створення цієї комісіїне буде ефективним через існування можливостей реалізації корупційних схем тазв’язків. Це припущення підкріплюється інформацією про те, що існує провадженнящодо посадових осіб Мінюста, що начебто діяли в інтересах певного холдингу збоку НАБУ та САП. У даному випадку не можу радіти, що припущення збулося, адже дана проблема руйнує, на мій погляд, основи держави. А саме - інститут прававласності.  Навряд чи є бажаючізаперечити, що для залучення інвестицій та створення позитивного бізнес-кліматув країні, необхідний дієвий механізм захисту прав власності. Що ж заважає йогостворенню, і чому заголовки про рейдерські захоплення не полишають українськоїстрічки новин?  

Для початку, необхідно розібратися з термінологією.Поняття “рейдерство” зустрічається в українських нормативних актах лише одинраз, у Постанові Кабінету Міністрів України “Про схвалення Декларації цілей ізавдань бюджету на 2008 рік”. У цьому документі рейдерство трактується як відчуженнядержавного майна поза межами процесів приватизації; протиправне захопленняпідприємств. У розширеному значенні, відносно інших форм власності, та в іншихнормативних актах, у тому числі кримінальному кодексі, поняття відсутнє.Виникає питання конкретизації поняття у зв’язку з високим рівнем громадськоїзагрози цього явища та його наслідків. Рейдерство досить часто згадується у ЗМІ, а значна частина найманих працівників вже на жаль має і практичнийдосвід, пов’язаний за атаками на їхніх роботодавців. Цілком логічно вимагатиокреслення поняття у законодавчому полі та визначення відповідальності саме зацей вид злочину, за “рейдерство”.

Для цього ми можемо скористатись багатим міжнароднимдосвідом. За кордоном проблема рейдерства існує, і відзначається різноманітнимипроявами. Так зване “біле” та “сіре” рейдерство, що здійснюється за допомогоюринкових механізмів та у рамках існуючого законодавства з метою злиття тапоглинання підприємств. Кваліфікувати такі дії як кримінальні неможливо,скоріше їх визначають як механізм отримання контролю над підприємствами зіслабкими та неефективними механізмами управління. Мова йде про обмеженупрозорість та зловживання правами з боку сильніших гравців на ринку, і самепроти таких дій спрямована директива ЄС про корпоративні поглинання.  

Натомість явище, розповсюджене в Україні, - це такзване “чорне рейдерство”, яке проявляється у встановленні контролю надпідприємством, захопленні майна законних власників за допомогою дійпротиправного характеру: застосування сили, шахрайства, підробки документів,шантажу, підкупу, корупційних зв’язків тощо. У даному випадку необхіднорозуміти, що “рейдерство” у цьому прояві неймовірно небезпечне явище,спрямоване на злочинний перерозподіл власності і вимагає негайного припиненняза допомогою політичної волі та внесення необхідних змін у кримінальномузаконодавстві та вдосконалення системи реєстрації прав власності.  

Існуюче кримінальне законодавство передбачаєвідповідальність за елементи “рейдерства”, проте не надає комплексної оцінки цьомунебезпечному явищу. Українське законодавство не передбачає кримінальноївідповідальності для юридичних осіб, і це дозволяє їм використовуватипідставних або ж і зовсім неіснуючих фізичних осіб, що унеможливлює притягненнявинних до кримінальної відповідальності.

Згідно міжнародної практики боротьби з організованоюзлочинністю, ефективною є боротьба з організаціями, у тому числі тими, що діютьяк юридичні особи. Таким чином, у США для захисту від рейдерів ефективновикористовується Закон Ріко (RICO Act) - це закон про організації, що діють підвпливом рекету та корупції. Цей закон регулює боротьбу з організованоюзлочинністю. У Франції застосовують розділ IV Торгового кодексу Франції, щопередбачає кримінальну відповідальність за правопорушення комерційнихорганізацій.

Прийняття подібних положень в українськомузаконодавстві дозволило б ефективніше визначати коло учасників та ступіньпровини членів даних організацій. Постановка питання про те, що всі особи, щоконтролюють юридичну особу (як посадові, так і засновники) можуть перебуватипід підозрою і розглядатися як одна злочинна організація навіть за відсутностіочевидних формальних дій могла би унеможливити використання юридичних осіб урейдерських схемах. Наприклад, загроза кримінальної відповідальності та втратарепутації через прийняття комісією при Мінюсті сумнівного рішення на користьпевного холдингу могла би змусити посадових осіб компанії зробити все необхідне, щоб дана компанія не фігурувала в протиправному рішенні.

Одним з механізмів ефективного і прозорого захиступрав власності, є система реєстрації прав власності так звана система титулівТорренса. Вона популярна у розвинених країнах не лише завдяки принципамвідкритості та доступності. Найважливішим принципом цієї системи є принцип страховки.Його сутність полягає у тому, що матеріальні збитки власнику (колишньомувласнику) титулу, що виникли через некоректне ведення державного реєстру,негайно і справедливо відшкодовує безпосередньо держава.

Як історично склалося, наша держава чітко не встановлюєміру власної відповідальності, яку вона або посадові особи, які їїпредставляють, мають у випадку нанесення шкоди законному власникові. Такимчином, догана державному реєстратору, або звільнення чиновника не перешкоджаєзловживанням, особливо коли йдеться про вирішення долі суттєвих активів. Тількикримінальна та матеріальна відповідальність є дієвим способом запобіганнязлочинів у даній сфері.

Наразі необхідно визнати, щобездіяльність і спроби очолити рейдерські процеси в Україні та керувати ними в“ручному режимі” є досить ефективними способами залишити країну без необхіднихдля економіки інвестицій і повній втраті довіри з боку міжнародноїбізнес-спільноти. Відновити такі матеріальні та репутаційні втрати будестрашенно складно.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net