Вирішення проблем фінансового навантаження на українські підприємства

Законопроект 3555 - це вирішення проблем фінансового навантаження на українські підприємства

Коли економіка згортається, то закономірним наслідком є – криза тотальних взаємних неплатежів. Законопроект №3555 «Про фінансову реструктуризацію» включений до порядку денного третьої сесії Верховної Ради і направлений на те, щоб розмотати цей платіжний клубок.

Основна задача законопроекту, якщо компанія-боржник є потенційно життєздатною (що має бути підтверджено звітом незалежного експерта) — можливість уникнення ризику банкрутства та повернення до стабільної діяльності.

Кредиторами такої компанії-боржника можуть бути, як банки України, так і ФГВФО, а також звичайні контрагенти.

Результатами реструктуризації можуть бути:

· Перегляд строків погашення, розміру процентних ставок чи інших умов кредитного договору;

· Надання нового фінансування боржнику;

· Списання частини боргу;

· Зміна структури корпоративного управління боржника;

· Вжиття інших заходів, погоджених сторонами.

Така практика широко використовувалась у світі країнами, які пройшли через кризи корпоративного боргу: Великобританія, Австрія, Угорщина, Туреччина.

Український законопроект розроблено за участю експертів Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку. За основу законопроекту №3555 було взято успішний «Стамбульський підхід» (Istanbul Approach), яким скористалася Туреччина після глибокої фінансової кризи 2000-2001 років і який прописаний у турецькому законі «Про реструктуризацію заборгованості фінансового сектору і змін до деяких законодавчих актів» від 31 січня 2002 року.

Туреччина дозволила компаніям, які не могли оплатити свої борги перед банками та іншими фінансовими установами, у зв'язку з економічною кризою 2001 року, реструктурувати борги за кредитами і при необхідності, надавали додатковий ресурс боржнику.

«Стамбульський підхід» був застосований протягом 2002-2005 рр. За цей період було реструктуризовано борги 322 компаній, 221 з яких були великими. Сума реструктуризованих боргівстаном на кінець 2002 року становила близько 16% від загального обсягу виданих кредитів в країні.

Сьогодні, фактично ми створюємо такі ж можливості на внутрішньому українському ринку по реструктуризації, які є в міжнародному праві, аналогічно яким нещодавно скористалася Україна при реструктуризації своїх зовнішніх зобов’язань.

Для підприємств це вирішення проблеми платоспроможності. Вони матимуть шанс повернутись до успішної економічної діяльності, а для громадян – це збереження робочих місць підприємствами, які виграли від реструктуризації.