Нові можливості для України
Відстрочка набуття сили ЗВТ має потрійний позитив для України.
У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію України з Євросоюзом. Проте вже на момент довгоочікуваної ратифікації, відсутність котрої десять місяців тому спровокувала Євромайдан, було відомо, що на найближчий рік економічна частина цього документу – зона вільної торгівлі (ЗВТ) – відстрочується на рік, та згода Брюселю продовжити односторонні преференції для України, які були введені в кінці квітня тимчасово на півроку або до моменту ратифікації угоди про асоціацію, ще аж на рік, до 31 грудня 2015 року. Це та ж зона вільної торгівлі, тільки в односторонньому, вигідному тільки Україні, порядку.
Відстрочка набуття сили ЗВТ має потрійний позитив для України. По-перше, це вигідно для державного бюджету, який і так наразі потерпає від проблем з виконанням дохідної частини. За даними Держказначейства, за січень-серпень доходи держбюджету склали на 5,9% або 16,8 млрд грн. менше запланованої суми. Подовження односторонніх префренцій означає, що до кінця наступного року європейські товари імпортуватимуться в Україну за старими (чинними) митами. Оскільки на ввізні мита припадає близько 4% доходів держбюджету, а на Євросоюз – 35% українського імпорту, односторонні префренції дозволяють убезпечити державний бюджет від додаткових втрат доходів. Ще до вересневих трьосторонніх переговорів в Адміністрації президента пояснювали, що у випадку відмови від мит на товари з ЄС втрати митної служби за два місяці склали б 500 млн грн – по 250 млн грн. на місяць. Відповідно, продовження дії преференцій на рік збереже держбюджет від втрати митних надходжень у розмірі близько 3 млрд грн, тобто п’ятої частини загальних надходжень від імпортного мита, запланованих на 2014 рік.
По-друге, ця відстрочка дає українському бізнесу додатковий час на адаптацію до ЗВТ. Це стосується перш за все модернізації вітчизняними експортерами виробництв, отримання сертифікатів про відповідність продукції європейським стандартам якості, а також пошуку нових партнерів у ЄС та підписання з ними нових угод. Півроку пільгового режиму, що діє з квітня, було недостатньо для реалізації цих кроків. Особливо проблемною для вітчизняних підприємств було переоснащення виробництв в умовах війни на Донбасі, девальвації гривні на понад 60% та глибокого економічного спаду. Тому тимчасової торгівельної лібералізації виграли лише ті компанії, які вже були присутні на європейському ринку. Це здебільшого експортери зерна, соків і меду. Загалом за перше півріччя вітчизняний експорт в країни ЄС зріс лише на 15%, зокрема і в галузях, де умови торгівлі були ліберальними і до застосування режиму. Це означає, що зростанню експорту сприяла в першу чергу девальвація гривні, яка зробила всю українську продукцію більш конкурентоздатною за кордоном, а вплив пільгового режиму був другорядним. Оскільки преференції, що будуть діяти наступного року, як і ті самі,що діяли з квітня, дублюють графік торгівельної лібералізації, передбачений на перший рік реалізації УА, і вводять безмитний експорт в ЄС 95% промислових, 84% сільськогосподарських і 100% решти українських товарів, вони дозволять українському бізнесу активніше освоювати європейських ринок. Правда, , досі відкритим залишається питання збільшення квот для українських експортерів в межах подовжених автономних префренцій. А отже, важко оцінити, наскільки позитивним буде ефект пільгового режиму наступного року.
По-третє, подовження автономних преференцій дає час для підготовки бізнесу до появи нових європейських конкурентів на українському ринку. Адже після того, як ЗВТ запрацює повною мірою, європейські компанії зможуть без мит імпортувати свою продукції до України. Хіба що недоліком є потенційні втрати споживачів, які отримають доступ до європейської, дешевшої, якіснішої продукції на рік пізніше, ніж очікували.
- Енергетична автономія бізнесу: як встановити й підключити власну електростанцію у 2025 Ростислав Никітенко 13:51
- Розмежування судових економічних експертиз: спеціальності 11.1, 11.2, 11.3 Юрій Григоренко 12:00
- Коли держава робить вигляд, що не чує, ми вчимося кричати Дана Ярова 11:35
- Банкрутство компанії: покрокова процедура Альона Пагер вчора о 23:16
- Невидима межа між формальністю і правом: коли уважність важить більше, ніж доступ до суду Світлана Приймак вчора о 20:11
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій Тетяна Огнев'юк вчора о 18:13
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель 21.06.2025 10:22
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус 20.06.2025 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 20.06.2025 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 19.06.2025 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1261
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 251
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 138
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 100
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 85
-
США вдарили по Ірану. Що це означає для України
Думка 49717
-
Біля Сицилії підняли супер'яхту, яка затонула з британським мільярдером рік тому – фото
Бізнес 18085
-
Україна влітку почне експорт військових технологій і відкриє виробництва в Європі
Бізнес 7389
-
Краса – це не про вік: як змінюються тренди в догляді за шкірою у 2025 році
Життя 6861
-
Зеленський: верстати для оборонки РФ можна відключити дистанційно, потрібні санкції
Бізнес 4648