Нові можливості для України

Відстрочка набуття сили ЗВТ має потрійний позитив для України.

У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію України з Євросоюзом. Проте вже на момент довгоочікуваної ратифікації, відсутність котрої десять місяців тому спровокувала Євромайдан, було відомо, що на найближчий рік економічна частина цього документу – зона вільної торгівлі (ЗВТ) – відстрочується на рік, та згода Брюселю продовжити односторонні преференції для України, які були введені в кінці квітня тимчасово на півроку або до моменту ратифікації угоди про асоціацію, ще аж на рік, до 31 грудня 2015 року. Це та ж зона вільної торгівлі, тільки в односторонньому, вигідному тільки Україні, порядку.

Відстрочка набуття сили ЗВТ має потрійний позитив для України. По-перше, це вигідно для державного бюджету, який і так наразі потерпає від проблем з виконанням дохідної частини. За даними Держказначейства, за січень-серпень доходи держбюджету склали на 5,9% або 16,8 млрд грн. менше запланованої суми. Подовження односторонніх префренцій означає, що до кінця наступного року європейські товари імпортуватимуться в Україну за старими (чинними) митами. Оскільки на ввізні мита припадає близько 4% доходів держбюджету, а на Євросоюз – 35% українського імпорту, односторонні префренції дозволяють убезпечити державний бюджет від додаткових втрат доходів. Ще до вересневих трьосторонніх переговорів в Адміністрації президента пояснювали, що у випадку відмови від мит на товари з ЄС втрати митної служби за два місяці склали б 500 млн грн – по 250 млн грн. на місяць. Відповідно, продовження дії преференцій на рік збереже держбюджет від втрати митних надходжень у розмірі близько 3 млрд грн, тобто п’ятої частини загальних надходжень від імпортного мита, запланованих на 2014 рік.

По-друге, ця відстрочка дає українському бізнесу додатковий час на адаптацію до ЗВТ. Це стосується перш за все модернізації вітчизняними експортерами виробництв, отримання сертифікатів про відповідність продукції європейським стандартам якості, а також пошуку нових партнерів у ЄС та підписання з ними нових угод. Півроку пільгового режиму, що діє з квітня, було недостатньо для реалізації цих кроків. Особливо проблемною для вітчизняних підприємств було переоснащення виробництв в умовах війни на Донбасі, девальвації гривні на понад 60% та глибокого економічного спаду. Тому тимчасової торгівельної лібералізації виграли лише ті компанії, які вже були присутні на європейському ринку. Це здебільшого експортери зерна, соків і меду. Загалом за перше півріччя вітчизняний експорт в країни ЄС зріс лише на 15%, зокрема і в галузях, де умови торгівлі були ліберальними і до застосування режиму. Це означає, що зростанню експорту сприяла в першу чергу девальвація гривні, яка зробила всю українську продукцію більш конкурентоздатною за кордоном, а вплив пільгового режиму був другорядним. Оскільки преференції, що будуть діяти наступного року, як і ті самі,що діяли з квітня, дублюють графік торгівельної лібералізації, передбачений на перший рік реалізації УА, і вводять безмитний експорт в ЄС 95% промислових, 84% сільськогосподарських і 100% решти українських товарів, вони дозволять українському бізнесу активніше освоювати європейських ринок. Правда, , досі відкритим залишається питання збільшення квот для українських експортерів в межах подовжених автономних префренцій. А отже, важко оцінити, наскільки позитивним буде ефект пільгового режиму наступного року.

По-третє, подовження автономних преференцій дає час для підготовки бізнесу до появи нових європейських конкурентів на українському ринку. Адже після того, як ЗВТ запрацює повною мірою, європейські компанії зможуть без мит імпортувати свою продукції до України. Хіба що недоліком є потенційні втрати споживачів, які отримають доступ до європейської, дешевшої, якіснішої продукції на рік пізніше, ніж очікували.