Повернення "довоєнного" оподаткування в умовах війни: за та проти

01 серпня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану»

01 серпня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (надалі – Закон), головним наслідком якого стало скасування (відміна) особливостей оподаткування платників єдиного податку третьої групи, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ (тобто скасування 2% Єдиного податку), а також відбулось фактичне повернення режиму адміністрування податків та зборів за правилами,  які існували або планувались до впровадження  до введення в Україні режиму воєнного стану.

Згідно цього Закону, юридичні особи та фізичні особи – підприємці з 01.08.2023 повертаються на ту систему оподаткування, на якій вони знаходились до їх переходу на Єдиний податок за ставкою 2%, при умові, що вони не відмовились від цього податку раніше і не обрали іншу систему оподаткування.

Також Закон передбачає скасування мораторію на проведення податкових перевірок, який було запроваджено із введенням воєнного стану.

Натомість, Законом встановлено, що  тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

При цьому, слід звернути увагу на те, що документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для проведення перевірки, а саме безпечного:

- доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування таких платників податків;

- доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

- проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Також, звертаємо увагу на те, що документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, зазначених у п. 69.2-1 ПКУ, або у зв’язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, та/або за вмотивованою заявою платника податків, крім перевірок з підстави, визначеної підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті  78 ПКУ  (в частині декларування бюджетного відшкодування), зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій, поновлюються на невикористаний строк.

При цьому, документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги";

Крім того, Закон передбачає внесення ряду змін до Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі – закон про РРО).

Зокрема,  суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону про РРО, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Також, починаючи з 1 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону про РРО (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

- тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, - по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

- територіях активних бойових дій, - по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

- територіях можливих бойових дій, - по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

При цьому, дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Крім того, у період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, несуть відповідальність у таких розмірах:

- якщо порушення відбулось вперше: 25 відсотків вартості товарів (робіт, послуг) проданих з порушенням);

- за кожне наступне вчинене порушення: 50 відсотків вартості товарів (робіт, послуг) проданих з порушенням.

Закон про РРО, передбачає наступні порушення, за які настає фінансова відповідальність:

-  проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг),

- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи,

- невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання

Висновки:

Загалом,  як було сказано вище, законодавці повернули майже всі правила оподаткування та адміністрування податків на «довоєнні рейки».

Як пишуть у своїй пояснювальній записці самі ініціатори подачі законопроекту та його прийняття, така необхідність була викликана необхідністю якнайшвидшого відновлення довоєнного стану податкової політики, яке, зокрема, передбачає внесення змін до законодавства в частині обмеження дії мораторію на проведення податкових перевірок, особливостей застосування спрощеної системи оподаткування у вигляді єдиного податку у розмірі 2 відсотків,  норм щодо незастосування відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» тощо.

На нашу думку, враховуючи тривалість військової агресії росії проти України, а також відсутність реальних перспектив її завершення в осяжному майбутньому, можна з розумінням поставитись до потреби переведення країни на постійні, а не тимчасові правила ведення бізнесу.

Враховуючи критичність ситуації та, як стверджують ініціатори цього закону, невідкладність та нагальність відновлення довоєнного стану податкової політики, ми навіть можемо зрозуміти ігнорування зауважень юридичного комітету Апарату Верховної Ради, які наголошували, що  проект в цілому щодо зміни з 1 серпня 2023 року пільгових умов  сплати податків і зборів не відповідає принципу стабільності податкової системи, за яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Більш того, оскільки у проекті йдеться, зокрема про регулювання відносин, які виникли в 2022 році, його положення не повною мірою враховують вимоги статті 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. (примітка: ми повністю погоджуємося із правовою  позицією юридичного комітету Апарату ВР)

В решті решт, це далеко не перший і, нажаль, не останній випадок, коли депутати приймають  не завжди зрозумілі, виважені та/або юридично досконалі  рішення.

Це все можна зрозуміти.

Але важко зрозуміти, те, чому разом із відновленням  «довоєнного стану податкової політики» у відносини між владою і бізнесом повертається ставлення влади до бізнесу як до «гусаків», яких потрібно «общипувати»?

Хоча, може це ставлення і не припинялось, навіть не зважаючи на воєнний стан?

Так, наприклад, починаючи із 01.02.2020 р. багато хто із суб'єктів господарювання, почав стикатись із практикою  блокування контролюючими  органами податкових накладних.

Ця практика була введена Постановою Кабінету Міністрів від 11 грудня 2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На нашу думку, саме право податківців блокувати реєстрацію податкових накладних та/або розрахунку коригування протирічить  принципу не втручання держави у господарську діяльність підприємств.

Проте ані Кабмін, ані правляча депутатська більшість наших поглядів на це питання, вочевидь, не поділяють.

І це лише один із прикладів «довоєнної податкової політики» влади по відношенню до бізнесу.

Можемо лише додати, що саме «довоєнна податкова політика», за словами багатьох непровладних економічних експертів, призвела до того, що «довоєнна» економіка України  знаходилась якщо і не у переддефолтному стані, то дуже близько до нього. А темпи економічного розвитку у 2020-2022 роках мали стійку тенденцію до падіння.

І це при тому, що на той час, ще не було ані повномасштабного вторгнення росії, ані майже щоденних ракетних обстрілів наших міст задля руйнування економіки країни.

Нам дуже хочеться вірити, що наша влада має реальний план економічних змін, які дозволять України через деякий час припинити бути утриманкою країн цивілізованого світу.

Проте, ми маємо великий сумнів у тому, що цей план може ґрунтуватись на принципах, які можна охарактеризувати тезою відомого нерядового депутата фракції «Слуга Народу» у Верховній Раді: «оподаткування ― це мистецтво общипувати гусака так, щоб він не кричав» (Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев).