Чому агропідприємцям стане легше жити

Нарешті на земельні проблеми звернули увагу та прийняли закон, який обіцяє позбавити бізнес від них. Сьогодні пропоную детальніше розібратись у новому документі.

Землекористування по-новому чи встановлення оренди в обмін.

Україна живе і живиться лише агробізнесом. Землевикористання для сільськогосподарських цілей – це один з найприбутковіших напрямків українського бізнесу. Але чому Україна не має чітко врегульованої, адекватною правової бази, яка б сприяла підтримці та стабільності агробізнесу?

Купа питань, що стосуються прав власності, землекористування, рейдерства, були невизначеними, створювали правові колізії, судові спори, проблеми та збитки для бізнесу.

Нарешті на ці проблеми звернули увагу та прийняли закон, який обіцяє позбавити бізнес від наявних проблем. Сьогодні пропоную детальніше розібратись у новому документі.

Почнемо з найактуальнішого – відсутність земельних торгів.

Сьогодні у земельному кодексі передбачено, що у разі продажу земельної ділянки, яка знаходиться у державній чи комунальній власності або знаходиться в оренді, суперфіції, треба проводити аукціон. В основному, це були землі під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок. Але згідно з новими правилами ці земельні ділянки будуть передаватися в оренду без жодних аукціонів і торгів, а строк оренди таких ділянок – 7 років.

Передача в оренду таких земельних ділянок державної чи комунальної власності здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників та землекористувачів до належних їм земельних ділянок.

Право на обмін.

Також новий Закон обіцяє надати особі, яка використовує понад 75% від загальної площі земельного масиву, право на отримання в оренду, чи навіть суборенду іншу частину землі масиву. Але є одне «АЛЕ» – це можливо лише за умови надання власникам цих частин іншої рівноцінної земельної ділянки в тому ж масиві і на такий самий строк та на таких самих умовах .

Для цього потрібно лише письмово звернутися з пропозицією укласти договір. Що стосується самого договору, то потрібно зважати на усі нюанси, зокрема, і на розмір майнової шкоди, який може бути завданий внаслідок обміну правами користування.

Тут треба звертатись до Закону «Про оцінку земель» та бажано, аби цим питанням зайнялись спеціалісти, адже якщо друга сторона не погоджується з оцінкою, то процедура може затягнутись надовго. Бо оцінку можна проводити неодноразово, з залученням щоразу інших суб’єктів, і витрати понесе той, хто ініціював укладання договору.

Якщо оцінку так і не було проведено, або обидві сторони не можуть домовитись щодо усіх умов договору оренди, тоді справа направляється до суду. Якщо тільки земельна ділянка НЕ:

- належить до багаторічних насаджень;

- на ділянці розташоване нерухоме майно;

- належить до земель сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (крім польових доріг, розташованих всередині масиву земель сільськогосподарського призначення);

- поєднана із масивом земель сільськогосподарського призначення і її місце розташування не створює черезсмужжя для особи, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення;

- розташована в іншому масиві земель сільськогосподарського призначення ніж та, що передається в користування взамін;

- не належать до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства або фермерського господарства;

- має різний склад угідь та рельєф;

- має нормативну грошову оцінку, що відрізняється від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передається в користування взамін, більш як на 10%.

Ще одне гостре питання, яке стояло поперек горла у бізнесу – це питання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок та паїв

Для початку давайте розберемось, що є що? Нерозподілена ділянка – це та, що увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки.

А невитребувана – та, на яку не отримано документа, що посвідчує право власності на неї, або яка реально не була виділена в натурі. За новими правилами, якщо до 1 січня 2025 року власник не оформив право власності, то це рівнозначно тому, що він від неї відмовився. Що далі?

За заявою відповідної ради та на підставі рішення суду ця частина землі передається у комунальну власність територіальної громади, у порядку визнання майна безхазяйним. І протягом 7 років після привласнення ділянки передавати її у приватну власність забороняється. Можна тільки власнику, але тут теж потрібна допомога від юриста, адже самому довести та впоратись навіть з паперовою роботою буде тяжко.

Ось це, в принципі, ключові новели Закону. Нарешті багато прогалин та проблемних питань, таких як, наприклад, ті ж самі нерозподілені та невитребувані паї, дочекались врегулювання. А що стосується нюансів – будемо бачити та вирішувати все на справі. А поки є час детальніше дослідити усі новели, аби потім було простіше керуватися новими нормами.