На старт! Увага! Або На крок ближче до земельного дерибану

Наприкінці минулого тижня провладна більшість пізно вночі прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Наприкінціминулого тижня провладна більшість пізно вночі прийняла Закон України «Провнесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земельдержавної та комунальної власності». Цей документ фактично створює правовіпередумови для функціонування ринку земель. А оскільки Україна досі не готовадо вільного продажу землі, правильніше буде сказати, що зазначені передумови необхіднічинній владі для масштабного земельного дерибану.  

 Але звернемося до самого закону. Зокрема, у ньому в новій редакціївикладено статтю 122 Земельного кодексу України. Відповідно до неї Кабінет Міністрів України передає земельні ділянкисільськогосподарського призначення державної власності до статутного капіталудержавного земельного банку, який стовідсотково належить державі та не підлягаєприватизації.Тільки от насправді зазначене положеннясуперечить Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно якогоформування статутного капіталу банку здійснюються шляхом грошових внесків (ст.32).

Для того, щоб зрозуміти,навіщо провладна більшість надала зембанку такі протизаконні «привілеї», требазгадати нещодавню постанову Кабміну «Про створенняДержавного земельного банку».  Згідно неїосновним завдання цієї установи буде управління та консолідація земельдержавної власності і розвиток малого і середнього бізнесу на селі за рахунокдешевих кредитів.

Так,нині урядовці обіцяють, що кредитна ставка для малого та середнього бізнесунібито становитиме 8-9 % річних, що мінімум удвічі менше за ставку комерційнихбанків. Тільки от після таких слів провладних посадовців у пам’яті одразуспливають нещодавні обіцянки Януковича щодо дешевих іпотек для молоді, які врезультаті виявилися звичайною мильною булькою. Схоже на те, що кредити відземельного банку за мінімальною ставкою повторять цей же шлях розвитку – їхотримає незначна кількість людей, наближених до «верхівки».

Проте,найцікавішою у даному випадку є можливість Державного земельного банкупродавати та купувати землі. Виходить, що саме заради цієї функції провладнабільшість і прийняла вище згаданий закон, що передає землю сільгосппризначеннядержавної власності до статутного капіталу земельного банку. Адже перед цим урядовціофіційно заявили, що управління та консолідація земель –  це досить дорогі процеси, які не можедозволити собі бюджет України. Тому, на їхню думку,  Земельний банк в Україні повинен працювати напринципах самоокупності та самофінансування за рахунок ринкових операцій ізземлею. А значить це одне – під прикриттям «самофінансування» банк продаватимеземлю направо і наліво, а точніше – своїм та за безцінок.

Аот продавати дійсно є що – нині держава володіє 12 мільйонами гектарів угідь, 2з яких – відумерла спадщина. Якщо ж врахувати те, що середня вартість гектаранині становить 20 тисяч гривень, то виходить, що загальна вартість державнихземель щонайменше – 240 мільярдів гривень.

Такимчином, в прийнятий закон провладна більшість в останній момент фактично«зашила» положення, що створюють умови для функціонування державного земельногобанку. Тільки от насправді сама діяльності цієї структури нині залишаєтьсяневрегульованою, оскільки скандальний законопроект «Про ринок земель» досізнаходиться на розгляді в парламенті. Тільки от, на жаль, поняття законностініколи не було стримуючим фактором для чинної влади – доказом цьому є дваостанні роки.