Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Наприкінціминулого тижня провладна більшість пізно вночі прийняла Закон України «Провнесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земельдержавної та комунальної власності». Цей документ фактично створює правовіпередумови для функціонування ринку земель. А оскільки Україна досі не готовадо вільного продажу землі, правильніше буде сказати, що зазначені передумови необхіднічинній владі для масштабного земельного дерибану.
Але звернемося до самого закону. Зокрема, у ньому в новій редакціївикладено статтю 122 Земельного кодексу України. Відповідно до неї Кабінет Міністрів України передає земельні ділянкисільськогосподарського призначення державної власності до статутного капіталудержавного земельного банку, який стовідсотково належить державі та не підлягаєприватизації.Тільки от насправді зазначене положеннясуперечить Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно якогоформування статутного капіталу банку здійснюються шляхом грошових внесків (ст.32).
Для того, щоб зрозуміти,навіщо провладна більшість надала зембанку такі протизаконні «привілеї», требазгадати нещодавню постанову Кабміну «Про створенняДержавного земельного банку». Згідно неїосновним завдання цієї установи буде управління та консолідація земельдержавної власності і розвиток малого і середнього бізнесу на селі за рахунокдешевих кредитів.
Так,нині урядовці обіцяють, що кредитна ставка для малого та середнього бізнесунібито становитиме 8-9 % річних, що мінімум удвічі менше за ставку комерційнихбанків. Тільки от після таких слів провладних посадовців у пам’яті одразуспливають нещодавні обіцянки Януковича щодо дешевих іпотек для молоді, які врезультаті виявилися звичайною мильною булькою. Схоже на те, що кредити відземельного банку за мінімальною ставкою повторять цей же шлях розвитку – їхотримає незначна кількість людей, наближених до «верхівки».
Проте,найцікавішою у даному випадку є можливість Державного земельного банкупродавати та купувати землі. Виходить, що саме заради цієї функції провладнабільшість і прийняла вище згаданий закон, що передає землю сільгосппризначеннядержавної власності до статутного капіталу земельного банку. Адже перед цим урядовціофіційно заявили, що управління та консолідація земель – це досить дорогі процеси, які не можедозволити собі бюджет України. Тому, на їхню думку, Земельний банк в Україні повинен працювати напринципах самоокупності та самофінансування за рахунок ринкових операцій ізземлею. А значить це одне – під прикриттям «самофінансування» банк продаватимеземлю направо і наліво, а точніше – своїм та за безцінок.
Аот продавати дійсно є що – нині держава володіє 12 мільйонами гектарів угідь, 2з яких – відумерла спадщина. Якщо ж врахувати те, що середня вартість гектаранині становить 20 тисяч гривень, то виходить, що загальна вартість державнихземель щонайменше – 240 мільярдів гривень.
Такимчином, в прийнятий закон провладна більшість в останній момент фактично«зашила» положення, що створюють умови для функціонування державного земельногобанку. Тільки от насправді сама діяльності цієї структури нині залишаєтьсяневрегульованою, оскільки скандальний законопроект «Про ринок земель» досізнаходиться на розгляді в парламенті. Тільки от, на жаль, поняття законностініколи не було стримуючим фактором для чинної влади – доказом цьому є дваостанні роки.
10.09.2012 17:11
На старт! Увага! Або На крок ближче до земельного дерибану
Наприкінці минулого тижня провладна більшість пізно вночі прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
Наприкінціминулого тижня провладна більшість пізно вночі прийняла Закон України «Провнесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земельдержавної та комунальної власності». Цей документ фактично створює правовіпередумови для функціонування ринку земель. А оскільки Україна досі не готовадо вільного продажу землі, правильніше буде сказати, що зазначені передумови необхіднічинній владі для масштабного земельного дерибану.
Але звернемося до самого закону. Зокрема, у ньому в новій редакціївикладено статтю 122 Земельного кодексу України. Відповідно до неї Кабінет Міністрів України передає земельні ділянкисільськогосподарського призначення державної власності до статутного капіталудержавного земельного банку, який стовідсотково належить державі та не підлягаєприватизації.Тільки от насправді зазначене положеннясуперечить Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно якогоформування статутного капіталу банку здійснюються шляхом грошових внесків (ст.32).
Для того, щоб зрозуміти,навіщо провладна більшість надала зембанку такі протизаконні «привілеї», требазгадати нещодавню постанову Кабміну «Про створенняДержавного земельного банку». Згідно неїосновним завдання цієї установи буде управління та консолідація земельдержавної власності і розвиток малого і середнього бізнесу на селі за рахунокдешевих кредитів.
Так,нині урядовці обіцяють, що кредитна ставка для малого та середнього бізнесунібито становитиме 8-9 % річних, що мінімум удвічі менше за ставку комерційнихбанків. Тільки от після таких слів провладних посадовців у пам’яті одразуспливають нещодавні обіцянки Януковича щодо дешевих іпотек для молоді, які врезультаті виявилися звичайною мильною булькою. Схоже на те, що кредити відземельного банку за мінімальною ставкою повторять цей же шлях розвитку – їхотримає незначна кількість людей, наближених до «верхівки».
Проте,найцікавішою у даному випадку є можливість Державного земельного банкупродавати та купувати землі. Виходить, що саме заради цієї функції провладнабільшість і прийняла вище згаданий закон, що передає землю сільгосппризначеннядержавної власності до статутного капіталу земельного банку. Адже перед цим урядовціофіційно заявили, що управління та консолідація земель – це досить дорогі процеси, які не можедозволити собі бюджет України. Тому, на їхню думку, Земельний банк в Україні повинен працювати напринципах самоокупності та самофінансування за рахунок ринкових операцій ізземлею. А значить це одне – під прикриттям «самофінансування» банк продаватимеземлю направо і наліво, а точніше – своїм та за безцінок.
Аот продавати дійсно є що – нині держава володіє 12 мільйонами гектарів угідь, 2з яких – відумерла спадщина. Якщо ж врахувати те, що середня вартість гектаранині становить 20 тисяч гривень, то виходить, що загальна вартість державнихземель щонайменше – 240 мільярдів гривень.
Такимчином, в прийнятий закон провладна більшість в останній момент фактично«зашила» положення, що створюють умови для функціонування державного земельногобанку. Тільки от насправді сама діяльності цієї структури нині залишаєтьсяневрегульованою, оскільки скандальний законопроект «Про ринок земель» досізнаходиться на розгляді в парламенті. Тільки от, на жаль, поняття законностініколи не було стримуючим фактором для чинної влади – доказом цьому є дваостанні роки.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко вчора о 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
Топ за тиждень
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 160
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 106
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 100
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 83
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 81
Популярне
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 35721
-
121 мільйон на демонтаж: у Києві знесуть цех "Більшовика" для завершення розв’язки
Життя 7804
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 6609
-
Індія запропонує США компромісну пропозицію щодо російської нафти – Bloomberg
Фінанси 6119
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4904
Контакти
E-mail: [email protected]