Методи, які допоможуть дітям підвищити свою ефективність

Коли дитина стає школярем, у неї з’являються набагато більше справ та задач, які потрібно виконувати. Вони збільшуються від класу до класу. Складний для учнів період - це перехід з молодшої до середньої й старшої школи, адже відповідальність та навантаження збільшуються в рази.

Саме цей період супроводжується тим, що діти буквально губляться у всіх важливих завданнях і нічого не встигають, що, в результаті, приводить до значного зниження ефективності та небажанні вчитися. Я думаю, ви неодноразово помічали, як діти, які були дуже старанними в початковій школі, в середній та старшій переставали вчитись.

Як батькам підняти ефективність своєї дитини?

Ділюся з вами методами, як навчити дітей ефективно розпоряджатись своїм часом. Між іншим, якщо навчитись такому змалечку, набагато легше і результативніше буде не лише в старших класах, але й в дорослому житті.

Метод «Pomodoro»

Метод керує часом, розбиваючи роботу на 25-хвилинні інтервали, які розділені 5-хвилинними перервами. Тобто, дитина має задачу, яку розділяє на такі інтервали, ставлячи таймер. Суть у тому, що часті перерви покращують спритність думки.

Метод «Спочатку з‘їж жабу»

Люди часто відкладають найважчу задачу на потім і, як правило, ніколи не мають ні бажання, ні сил на її старанне виконання. А що ще гірше, цілий день живуть у стані тривоги, адже постійно думають за найскладніше завдання, яке треба зробити. Суть методу: перехід від складного до легкого, тобто, спочатку дитина робить найважче та найбільше завдання, а потім переходить до більш легких. Знаючи, що найважче вже зроблено, всі інші задачі виконуються швидше й ефективніше. 

Метод «Матриця Ейзенхауера»

Суть поділити справи на табличку «важливі» (А, В) і «неважливі» (C, D), де А - найважливіші та першочергові справи, В - справи, які важливі, С - щоденна рутина(напр., спорт), справи, які треба зробити й D - соціальні мережі, комп’ютерні ігри тощо. Відповідно, виконувати від А до D. Для цього чудово завести планер.

Ці методи ефективні як для дітей, так і для дорослих. Вони вчать найосновніше: зробити порядок в голові та розкласти все по поличках, слідуючи плану, що точно підвищить роботоздатність. Спробуйте.

Як вчителям підняти ефективність дітей?

Також визначну роль у підвищенні ефективності учнів грають саме викладачі, тому я підготувала ще й перелік методів, завдяки яким вчителям вдасться підняти ефективність учнів. 

Короткі перерви

У дослідженні 2016 року психолог Каррі Годвін (Karrie Godwin) та команда науковців дослідили, наскільки уважні учні були в різні періоди уроку. Вони виявили, що діти витратили більше чверті часу, відволікаючись, не в змозі зосередити увагу на вчителеві чи поточному завданні. Проте  краще привертати увагу учнів вдавалося під час коротких уроків. Тож, викладачі виявили, що ефективніше проводити кілька 10-хвилинних уроків замість 30-хвилинних.

Ці дані говорять про те, що під час планування продуктивного уроку варто передбачати зміну діяльності кожні 10 хвилин: робота в парах, у міні-групах, дискусії, квести, обговорення, проведення експерименту тощо.

Перерви для мозку – це короткий період часу, коли ми змінюємо однотипне надходження інформації через одні й ті ж самі канали. Вчені все більше говорять про те, що наш мозок “полює” за новизною і реагує на кожен новий стимул у навколишньому середовищі.

Домовтеся про правила, які діятимуть під час заняття

Наприклад, готуючи проєкт, всі можуть пити чай з печивом чи їсти яблука, але коли проводиться практична робота – усі дотримуються правил техніки безпеки і про їжу не може йтися. Або: якщо потрібно відвідати вбиральню, то учень тихенько виходить, не анонсуючи про це на всю навчальну аудиторію, не чекаючи схвального відгуку вчителя або дзвоника (адже це небезпечно для здоров’я).

Крім того, спираючись на результати PISA та TALIS (міжнародне дослідження, яке вивчає середовища навчання та викладання), можна порадити наступне:

1. Варто зменшити час на підтримання дисципліни; 

2. Слід покращити стосунки з учнями, які більш схильні порушувати правила. Наприклад, вони можуть брати участь у позаурочних активностях. Хороші стосунки з учнями також сприяють їхньому когнітивному й соціально-емоційному розвитку. Керувати конфліктами й дозволяти учням працювати разом, щоби вони ставали більш автономними під час навчання.

3. Необхідно обладнати клас так, щоб учні краще фокусувалися і взаємодіяли.

4. Регулярне оцінювання робіт дає вчителю не тільки картину прогресу учнів, але й можливість визначити, які навчальний зміст та підходи застосовувати. Для учнів – це регулярний зворотний зв’язок та варіанти, як покращити свої досягнення.

5. Обов'язково потрібне тестування і зворотний зв’язок можуть дати учням відчуття, що вони мають змогу впливати на своє навчання.

6. Те, наскільки вчителі задоволені роботою і як вони почуваються, впливає на учнів. Тобто що більше вчителі задоволені – то кращі досягнення учнів.

Як школам подбати про ефективність дітей?

Школам варто розподіляти учнів класами настільки рівномірно, наскільки це можливо: так, щоб учні з вразливих соціально-економічних груп навчалися з академічно обдарованими учнями. Це допомагає усунути не лише різницю в навчальних досягненнях, але й розв’язати проблеми самооцінки.

Так само школам варто оптимізувати розподіл учителів між класами. Для учнів краще, коли їх навчають учителі з різним бекграундом (ідеться також про стать). Що більше вчителів із різним досвідом, то більше навчальних підходів застосовується, і є більше уявлень про можливості та зацікавлення учнів, а також рольові моделі для учнів.

Можна також запрошувати дорослих, які можуть надихати учнів і мають риси / особливості, яких не мають учителі. Навіть короткі включення ефективно усувають прогалини між дівчатами і хлопцями в навчальних досягненнях, а також у освітніх та професійних устремліннях.

Те, наскільки вчителі задоволені роботою і як вони почуваються, впливає на учнів. Тобто що більше вчителі задоволені – то кращі досягнення учнів.Управлінцям і керівникам варто переглянути умови праці вчителів, щоби визначити сфери, які варто покращити. Найкорисніше це може бути в найбільш неблагополучних школах, де вчителі мають найважчі умови праці.

Варто частіше залучати батьків, щоби вони допомагали створювати позитивне навчальне середовище в школах. Наприклад, батьків можна заохочувати обговорювати вдома з дітьми освітні теми, допомагати з домашньою роботою і стежити за прогресом дитини в навчанні.