Іранці "доліталися": виміри ірано-ізраїльського конфлікту

Сьогодні цей конфлікт наростає з геометричною прогресією. Градус між країнами зашкалює й у цій ситуації не обійшлося без втручання росії.

Розглянемо основні виміри конфлікту між двома країнами й проаналізуємо, чим він обернеться.

Перший вимір конфлікту. Ядерна програма

Одним з найбільших вимірів конфлікту є іранська ядерна програма, яка була об'єктом обурення з боку Ізраїлю, який вважає Іран головною загрозою своїй безпеці. Ізраїль боїться, що Іран може стати ядерною державою, яка здатна використовувати ядерну зброю для встановлення гегемонії Тегерану на Близькому Сході.  

За словами заступника міністра оборони з політичних питань США Коліна Каля, після того, як адміністрація Трампа у 2018 році вийшла зі Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), Іран суттєво розвинув спроможності для створення ядерної бомби, і тепер він здатний зробити це за 12-денний цикл. 

Міжнародні спостерігачі виявили, що уран збагачували до 84% чистоти (при цьому 90%, необхідно для розробки зброї). До кінця 2023 року в Ірану буде достатньо збагачення урану до 60%, щоб створити 10 бомб.

Такі темпи розвитку ядерної програми неабияк суперечать інтересам Ізраїлю. І тому на конференції з безпеки у Тель-Авіві, що проходило минулого тижня, Біньяміна Нетаньяху, сказав, що зробить все, що в його силах, щоб завадити Ірану отримати ядерну зброю.

Своєю чергою, Іран сьогодні звинувачує Ізраїль у вбивстві своїх ядерних вчених, як і наприкінці 2020 року.Також Іран каже, що він заарештовував шпигунську групу за спробу ядерного саботажу, звинувачуючи, звісно, ізраїльську сторону, яка все це заперечує. 

Іран каже, що його десятирічна атомна програма призначена для мирних цілей, однак, всі все чудово розуміють. За цими словами немає правди. Іран розвиває можливості зробити ядерну бомбу, і це очевидно. 

Другий вимір конфлікту. Російсько-іранська співпраця в питаннях передачі зброї

У грудні США заявили, що Росія поглиблює військову підтримку Ірану у відповідь на передачу іранських запасів безпілотників для використання їх у війні проти України. А вже в січні іранський парламентар заявив, що Тегеран очікує доставки винищувачів SU-35 з Росії до середини березня.

Також стало відомо про отримання Іраном систем С-400 від Росії, пише Bloomberg. Публічно, із зрозумілих причин, ймовірно, щоб не псувати відносини з Ізраїлем, росія поки не надавала коментарі з цього приводу. 

Однак, як повідомляє Bloomberg, перспектива отримання Іраном систем С-400 від Росії ймовірно спровокувала обговорення в Ізраїлі щодо можливості удару по ядерних об'єктах Тегерана.

Чому отримання цих систем не вигідне для Ізраїлю? 

По-перше, отримані Іраном С-400, можуть вражати повітряні цілі на відстані до 250 кілометрів і створять «червону зону» для літаків.

По-друге, очевидно, що чим більше у Тегерана засобів ППО, тим складніше їх уразити й відповідно, тим легше їм буде реалізовувати свої ядерні амбіції. 

Доля напруги між Іраном та Ізраїлем припала й на українське питання. Ізраїль незадоволений передачею беспілотників росії та їх використанням на території України. За даними української влади, Іран поставив Росії 1750-2400 дронів-камікадзе, які бомбардують нині українські міста та енергетичну інфраструктуру – хоча ЗСУ й успішно збивають більшість із них. Якщо Іран поставить Росії ще більше безпілотників, і можливо навіть ракети – це означатиме новий виток залучення Тегерану до війни Росії проти Україні.

«Іран наблизився до Європи... Іранська зброя вбиває європейців-цивільних в Україні… Зараз український народ і ізраїльський народ стоять перед одною загрозою…Настав час діяти», - заявив Міністр закордонних справ Елі Коен.

Третій вимір — сирійське питання

Ще один явний конфлікт наче пухлина росте на ірано-ізраїльських відносинах. Іран і Ізраїль підтримують різних сторон в конфлікті в Сирії. Іран підтримує уряд Сирії, тоді як Ізраїль підтримує опозиційні сили. Ізраїль також здійснює повітряні удари на позиції іранських військових в Сирії, які вважає загрозою для своєї безпеки.

Відтак, у жовтні минулого року Ізраїль знищив ракетами у Сирії місце збору іранських безпілотників. Звичайно, це не могло не відобразитися на взаєминах країн.

Тож, очевидно, судячи з усього вищезгаданого, судячи з навчань на Близькому Сході  можна зробити висновок, що напруга зростатиме, що, ймовірно, призведе до ескалації на Близькому Сході та до зміни відносин Ізраїля з Росією, яку можна назвати повноцінним учасником/підбурювачем цих відносин.