Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
05.05.2017 12:07

Перевірки з питань праці та компрометуючі чинники

Адвокат, практика бізнес-ефективності і оподаткування

Наприкінці квітня набули чинності два нових порядки щодо контролю та нагляду за додержанням законодавства про працю. Хто і як потрапляє у «групу ризику» щодо контролю/нагляду - в огляді чергових новацій.

Наприкінці квітня набули чинності два нових порядки: Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю , затверджені спільною постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295 (далі – Порядок 1, 2). 

Залишається загадкою «законодавчої техніки» уряду – чому два порядки (з контролю та нагляду) не можна було раціонально об ’єднати в один нормативний акт, але маємо те, що маємо. Про те, х то потрапляє у «групу ризику» щодо контролю/нагляду та до чого слід бути пильними, - у нижченаведеному огляді.

Під «інспекційні відвідування» з боку інспекторів органів Держпраці (саме так лагідно звуться перевірки), а також виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин), потрапляють ті роботодавці, щодо яких, зокрема, є:

- звернення/скарги від працівників/фізичних осіб/їх представників щодо порушення законодавства про працю/правил оформлення трудових відносин

- встановлені факти (судом, правоохоронними органами) про порушення законодавства про працю

- факти про можливі порушення законодавства про працю, які стали відомі із загальнодоступних джерел (ЗМІ, заяви громадян тощо)

- інформація від державних органів (Держстат, ДФС, Пенсійний фонд), отримана внаслідок статистичних спостережень, заходів державного контролю тощо, що дає підстави мати сумніви щодо дотримання законодавства про працю та ін.

Але якщо затримки із виплатою заробітної плати та здійснення господарської діяльності без державної реєстрації і раніше були нагодою для перевірок, то в аспекті мінімальних гарантій, у т.ч. запровадження з 2017 року мінімальної оплати праці, з якої сплачується ЄСВ, зокрема, від органів Пенсійного фонду «компрометуючою» щодо інспекційного відвідування є інформація про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України “Про відпустки”);

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

До об’єктів відвідування відносяться роботодавці – юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю. Заходи контролю за додержанням законодавства про працю можуть бути виїзними (інспекційне відвідування, перевірка) та невиїзними (невиїзне інспектування).

Порядком 1 встановлено правило повідомлення (об’єкту відвідування або уповноваженій особі) про проведення перевірки. Але лише з Порядку 2 (п. 5) можна дізнатися, що таке повідомлення має бути зроблено не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку виїзної перевірки – відповідно до індивідуального графіку, що затверджується керівником або заступником керівника Держпраці чи її територіального органу згідно з планом роботи Держпраці та її територіального органу на відповідний період. Більш того, Порядок 1 робить виняток, що у випадках, якщо повідомлення про інспекційне відвідування може завдати шкоди інспекційному відвідуванню з питань виявлення неоформлених трудових відносин, то про нього можна взагалі не повідомляти.

Згідно з Порядком 1 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб’єктів   мікропідприємництва   та малого підприємництва — двох робочих днів. Порядок 2 встановлює, що строк проведення виїзної перевірки (нагляд) не може перевищувати п’яти робочих днів та за обґрунтованим поданням уповноваженої особи може бути продовжений керівником або заступником керівника   Держпраці   чи її територіального органу до 10 робочих днів.

Головна умова допуску до інспекційного відвідування/ наявності контрольних повноважень у інспекторів – службове посвідчення встановленої   Мінсоцполітики   форми, що видається   Держпраці , зареєстроване в реєстрі посвідчень інспекторів праці. Посвідчення, щодо якого відсутня інформація в реєстрі посвідчень інспекторів праці, вважається недійсним.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають широкі повноваження, зокрема:

- під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності визначених підстав самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

- ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

- наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

- за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

- на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

- фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами   аудіо- ,   фото-   та відеотехніки;

- отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю — припис про їх усунення. Зауваження можуть бути подані об’єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта.

Надважливим є належне оформлення повноважень інспекторів, а підставами для недопуску інспектора праці до відвідування є:  

-          відсутність службового посвідчення;

-          відсутність реєстрації службового посвідчення у реєстрі Держпраці;

-          відсутність на офіційному веб-сайті Держпраці рішень Мінсоцполітики про форми службового посвідчення, акту, довідки, припису, вимоги, переліку питань, що підлягають інспектуванню;

-   проведення інспекційного відвідування з перевищенням встановленого Порядком строку.

Але недопуск до перевірки завжди має бути зваженим з огляду на фактичний стан справ та пропорційність до наслідків.

Про план проведення планових перевірок ГУ Держпраці у Київській області див. http://kiev.dsp.gov.ua/planovi-perevirky-na-2017-r/  

або тут http://brdo.com.ua/inspections/

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net