Яку модель нагляду в містобудуванні пропонує законопроєкт 5655

Нагляд за суб'єктами містобудування може стати як ланкою “кругової поруки”, так і інструментом подолання корупції. У статті розглядаються ризики, шляхи їх усунення у моделі нагляду законопроєкту 5655

У той час як містобудівний контроль спрямований на дотримання замовниками і підрядниками вимог законодавства, ДБН та затвердженого проєкту будівництва, державний містобудівний нагляд по своїй суті має гарантувати законні, професійні та добропорядні дії учасників містобудівного процесу. 

Дієвий нагляд може мінімізувати ризики, коли держслужбовці, органи місцевого самоврядування "не помічають" порушення за хабарі чи навпаки утискають будівельний бізнес, а залучені на комерційних засадах фахівці (експерти, архітектори тощо) порушують законодавство, задовольняючи незаконні побажання замовника будівництва. Нагляд за ними має не допустити свавілля та гарантувати законність.

Законопроєкт 5655 пропонує створити орган нагляду – Містобудівну палату. Особливості складу: 30 осіб, до 5 чиновників, очолює профільний Міністр та його заступник. Решта це і представники Мінрегіону, і приватні контролери «уповноважені особи», і представники органів місцевого самоврядування (ОМС), експертних, саморегулівних, базових організацій, представники будівельних вищих навчальних закладів. Передбачається, що Електронна система, через яку кандидати будуть подаватися до Містобудівної палати, сама вибірково відбере їх за усіма групами з урахуванням критерію екстериторіальності з-поміж тих, хто подався. Працювати у Містобудівній раді ці представники будуть максимум рік, при цьому кожні 4 місяці відбуватиметься ротація змінної частини учасників.  

Збирається Містобудівна палата раз на 2 місяці. Розгляд справи можуть ініціювати усі, крім громадськості (замовники, ОМС, центральні органи виконавчої влади, експертні, саморегулівні організації, приватні контролери). Через електронний кабінет на засідання запрошуються ті, кого будуть перевіряти, ініціатори, члени Палати, Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ). 

Перевірку проводитимуть посадові особи ДІАМ та залучені ними, визначені законом фахівці. Самі перевірки можуть бути камеральними (перевірка документів в системі); документальними (перевірка документів, які генерують об’єкти нагляду) та виїзними. До проведення перевірки діяльності уповноваженої особи з питань містобудівного контролю ("приватні ДАБІ") обов’язково залучаються інші, такі ж уповноважені особи (екстериторіально), обираються Е-системою. 

Акт про результати проведення перевірки оприлюднюється в Реєстрі, і об’єкт перевірки (його керівництво) впродовж 5 днів можуть надати до нього зауваження. Далі ДІАМ готує подання на Містобудівну палату про притягнення до відповідальності об’єкта нагляду.

Засідання Містобудівної палати мають проводитися у форматі діалогу між ініціатором перевірки, об’єктом перевірки, членами Містобудівної палати із забезпеченням трансляції на порталі Електронної системи. Процедура прозора: поіменне голосування, оприлюднення рішення, пояснень, клопотань, протоколів.

За наслідками засідань Містобудівна палата може визнати об’єкт нагляду винним чи невинним у вчиненні порушення та винести попередження, стягнути штраф та анулювати кваліфікаційний сертифікат (за поданням саморегулівної організації), а також позбавити саморегулівну організацію делегованих повноважень, а експертній – припинити реєстрацію. Для винесення рішення враховуються різні фактори: від щирого каяття до доведення умислу.

Які є корупційні та супутні ризики у цій процедурі нагляду, що пропонує законопроєкт 5655:

1) непрозорий, вибірковий порядок розгляду  звернень. Які (на кого?) та за якими критеріями звернення будуть вибирати до розгляду в першу, а які (на кого ?) звернення залишаться поза увагою;

2) відсутність можливості у громадськості, яка часом потерпає від незаконних забудов, звертатися до органу нагляду;

3) незрозумілий (відсутній) порядок оплати послуг уповноважених осіб з питань містобудівного контролю, яких Системою планується долучати до проведення перевірок їхніх колег. Якщо вони не хочуть брати участь у процесі, попри обрання їх Системою? Де гарантії нейтральності?

4) відсутність у складі Містобудівної палати потужного представництва юристів для захисту інтересів держави в судах (а усі рішення Палати можуть бути  оскаржені до суду)

5) безоплатність роботи в Містобудівній палаті її членів та усіх залучених фахівців, що може призводити до поверхневого аналізу та корупції. А у відрядження на громадських засадах так точно ніхто, крім службовців ДІАМ не зможе поїхати;

6) конфлікт інтересів у самої ДІАМ, яка одночасно є органом контролю для низки об'єктів зі значними (СС3) наслідками;

7) складність координації ротацій членів Містобудівної палати, залучення фахівців різних підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.  

Як можна удосконалити нагляд?

1) Покласти здійснення нагляду на інспекторів ДІАМ. Мінімізувати перелік напрямів контролю, над якими Інспекція працює (адже за ДІАМ зберігається функція з контролю частини об’єктів зі значними наслідками). Передбачити високий рівень заробітних плат для інспекторів з нагляду та спеціальну процедуру їх добору.

2) Передбачити бюджет для залучення фахівців на оплатних засадах для аналізу порушень, експертизи проектів, тощо. У тому числі – коштів на відрядження.

3) Забезпечити можливість розгляду скарг від громадськості в порядку державного нагляду.

4) Конкретизувати чіткий порядок черговості розгляду звернень у порядку нагляду, з публічним висвітленням черги звернень та унеможливленням втручання в систему (водночас, передбачивши запобіжники проти «спаму»).

5) Створити при ДІАМ юридичний підрозділ для роботи в судах.

6) Повноваження щодо позбавлення сертифікатів своїх фахівців передати саморегулівним організаціям.

7) Містобудівну палату розглядати як громадський орган «нагляду за наглядом», з повноваженнями виносити рішення обов’язкові для розгляду Міністром центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Правки до законопроєкту навряд чи дозволять додати такі норми, втім їх частина може бути успішно інтегрована у проєкт до 2 читання.