Бажаєте трохи кристальної сльози корупції?

Ця стаття є результатом дружнього парі між автором та декілька ми його колегами, які ще занадто молоді та романтичні, якщо сподіваються що якась там публікація може хоч щось та змінити.

Слід зауважити що очевидне посилання на дуже поважний ресурс ніяким чином не стосуються теми цієї статті, а тільки вказують на простий того, що цей майданчик просто є електронним інформаційно-рекламним ресурсом організації торгів та тендерів. І не більше. Мова буде йти про близьку автору (та його молодим колегам) теми пов’язаної в загалі з ринком незалежної оцінки та ринку оцінки що пов’язаний з тендерами та аукціонами, зокрема.

Не підготовлений та романтичний читач може поставити питання автору «Як це можливо що існує корупція в відкритих тендерах та описаних процедурах?» Ось на це питання автор і постарається знайти відповідь. В якості аналітичного інструменту автор застосує метод абдукції. На перший погляд, якесь дуже науковий термін, але досить все просто. Як пишуть в підручниках з логіки (та Вікіпедії).

Абдукція — це пізнавальна процедура, спрямована на пошук правдоподібних пояснювальних гіпотез в процесі міркування та складання висновку. Насправді оцінювачі, наприклад, та й професійні бізнес-аналітики використовують цей метод, іноді не знаючи що вони використовують саме абдукцію.

Для будь якого аналізу необхідні об’єктивні факти, в іншому випадку аналітик може впасти в безглузду конспірологію. Фактичною основою буде оголошення про тендер на незалежну оцінку що пропонується на ресурсі на цьому поважному ресурсі для визначення вартості основних засобів що знаходяться на балансі Харківського державного університету харчування та торгівлі для цілей бухгалтерського обліку. Звучить досить пристойно та коректно.

Але нас цікавлять деталі, в яких, як відомо, і ховається диявол. А в цьому випадку – кристальна, як сльоза, корупція. Перш за все необхідно зауважити що на справді є незалежна оцінка, яка її роль в економічному обігу. Незалежна оцінка – це процес визначення обраного виду вартості активів з метою обґрунтування їх вартості у Звіті відповідно в грошовому вимірі. Ця процедура регулюється як Законом України, так і відповідними Національними Стандартами. Фактично, незалежна оцінка підміняє собою фондову біржу в питанні об’єктивного визначення вартості.

Самі біржі не формують вартість активів, вони тільки створюють передумови для об’єктивного ціноутворення. Всі державні інструменти контролю в любій державі за вільним ціноутворенням на любій біржі спрямовані тільки не те, що б уникнути будь-якої маніпуляції з цінами, з боку будь-яких осіб. Основною реальною проблемою незалежної оцінки є залежність оцінювача від Замовника. Оскільки останній сплачує кошти за роботу оцінювача. Сама ідея зробити вільним доступ до тендерів, наприклад, з оцінки заслуговує похвали. Але.., але залишаються ті самі деталі в яких і ховається той самий диявол корупції.

Повертаючись до фактів, що заощадити час читача автор перейде до того самого надважливого пункту, який в цьому випадку за оцінки основних засобів Харківського державного університету харчування та торгівлі для цілей бухгалтерського обліку виникає великий сумнів щодо самої можливості об’єктивно визначити вартість заявлених активів.

А саме п. 4.4.4. та п .4.4.5 Договору на оцінку.

Цитата «Замовник через відсутність фінансування має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку. У такому випадку цей Договір розривається без застосування до Замовника штрафних (неустойка, штраф, пеня) та оперативно-господарських санкцій. У випадку дострокового розірвання Договору оплаті підлягають лише фактично передані Замовнику Оцінки» кінець цитати.

Переводимо з юридичної мови на фактичну. Оцінювач виграв тендер, ціна зафіксована в Договорі, але, Замовник може в односторонньому порядку розірвати цей Договір без будь-яких санкцій з боку Оцінювача. Більше того, Замовник на свій власний розсуд оплачує фактично надані оцінки Оцінювачу.

Тобто сума прописана в договорі не має ніякого значення. Оцінювача стає просто заручником умов Договору, який він сам же і підписує. Виникає просте дитяче питання: «А яким чином Оцінювач може знати є чи немає фінансування на оплату його послуг?» та ще один «На основі чого йому може бути надана така інформація і чи буде така інформація правдивою?»

Відповідь очевидна – ніяких законних важелів впливу Оцінювача на Замовника не існує. Тобто ситуація заручника стає очевидною ще на етапі підписання Договору. Як в реальності вирішуються подібні питання? Дуже просто, виключно за умови корупційної винагороди.

Більше того, цей механізм прописаний в тексті Договорі. Читаємо інший пункт. Цитата з того ж проекту Договору п. 4.2.2 «За попередньою письмовою згодою Замовника має право залучати інших осіб для виконання окремих зобов’язань Виконавця за Договором, за умови, що зазначені особи не будуть здійснювати безпосередньо Незалежну оцінку забезпечуватимуть збереження конфіденційної інформації Замовника. У такому випадку Виконавець несе відповідальність за дії залучених ним осіб».

Знов же таки переводимо на зрозумілу мову. Оцінювачу буде наданий якийсь суб’єкт підприємницької діяльності, за яким Оцінювач підпише Договору на «виконання окремих зобов’язань Оцінювача». І все.

Тобто ніяких конвертів та інших олдскульних механізмів передач коштів та всього іншого. Таким чином, якщо Оцінювач не згоден буде підписати Договір за наданим йому суб’єктом підприємницької діяльності – він взагалі не отримає коштів.

Але робота та Звіти з оцінки будуть вже надані Замовнику. Як вишенька на торт – це факт того, що наданий підрядник — суб’єкт підприємницької діяльності — не несе відповідальності за Звіт – цитата «за умови, що зазначені особи не будуть здійснювати безпосередньо Незалежну оцінку забезпечуватимуть збереження конфіденційної інформації Замовника». 

Є додаткові вимоги до Оцінювачів, що бажають прийняти участь в таких тендерах – це так звані «кваліфікаційні умови» Ось, наприклад в цьому випадку такі додаткові кваліфікаційні умови для учасників тендеру. Цитата «Надається довідка у довільній формі, складена учасником електронного аукціону, що містить інформацію про виконання не менше двох аналогічних*, раніше укладених, договорів (крім відомостей, що становлять комерційну таємницю) * під аналогічним договором слід розуміти виконаний договір на надання послуг з оцінки об’єктів нерухомості підприємств державної та/або комунальної власності. І ще «Досвід роботи суб’єкта оціночної діяльності на ринку оціночної діяльності України не менше ніж 10 років».

Таким чином фактично в такому тендері мою змогу прийняти участь Оцінювачі, що вже оцінювали по подібним схемам державне та комунальне майно. Бо кожному зрозуміло, що подібні пункти щодо одностороннього розірвання Договорів є в кожному договору на оцінку подібного майна з державними та комунальними підприємствами.

Як завершуючи акорд цієї фантастично красивої корупційної пісні – це ще одна «кваліфікаційна умова». Цитата «Завірену належним чином копію чинного договору страхування (або сертифікату чи полісу страхування) відповідальності перед третіми особами щодо відшкодування можливих збитків у зв’язку з проведенням професійної діяльності. Загальна страхова сума договору страхування складає не менше як 2 млн грн. При цьому, договір страхування (або сертифікат чи поліс страхування) повинен діяти протягом усього періоду надання оціночних послуг».

Тобто на сцені ще з’являється ще і страховий поліс. Слід зазначити, що перед цим до звітів з Оцінки, що будуть надані Замовнику докладаються відповідні рецензії, що виконані рецензентами, що відповідають вимогам Закону про оцінку майна. Нагадую, згідно з вимогами Закону, рецензентом може бути оцінювач, що має практичний досвід роботи з оцінки не менш ніж два роки.

Таким чином, для виконання Звіту з оцінки є обов'язкова кваліфікаційна умова в 10 років практичної оціночної діяльності, але для рецензента достатньо тільки 2 роки. І це нормально для цієї схеми. Рецензія визначає, що Звіт з оцінки виконаний відповідно до вимог законодавства та діючої нормативної бази. Таким чином, рецензія підтверджує той факт. Що наданий Звіт є Звітом з оцінки.

І ніякого страхового випадку в цій ситуації просто не може бути. Оцінювач не є розпорядником майна, він не приймає рішення щодо подальшої стратегії використання майна. Він тільки надає фахову думку щодо вартості такого майна. І позитивна рецензія на такий звіт це підтверджує. Неможливо придумати ситуацію, коли може бути в реальності подібний страховий випадок, по якому страхова компанія повинна буде виплатити страхове відшкодування.

А тепер застосовуємо той самий метод абдукції до наданих фактів. З практично сто відсотковою вірогідністю прямо на наших очах розгортається механізм поділу бюджетних коштів за схемою незалежна оцінка. Якщо вам необхідно, що б в тендері виграли саме «правильні» оцінювачі ви встановлюєте такі умови, що крім них більш ніхто не зможе реально прийняти участь в такому тендері. Як в тому анекдоті "Фрукт цитрусовий на "апель" починається" на "син" закінчується. Вгадайте слово?" Більш того, ніхто і не захоче підписувати Договір, в якому прямо передбачається можливість одностороннього його розірвання без будь-яких офіційних гарантій його відшкодування.

Як побічний та гарантований результат подібних тендерів (бо зрозуміло, що наданий приклад є просто дрібної краплиною в морі) я фактична низька якість виконаних подібних оцінок. Оскільки оціночна діяльність – це в цілому звичайна бізнес-діяльність, орієнтована на прибуток. І якщо сама процедура орієнтована тільки на поділ бюджетних коштів, оціночному бізнесу просто необхідно максимально скоротити реальні фактичні витрати на оцінку. І це можна зробити тільки за рахунок оцінювачів, що безпосередньо виконують оцінку.