Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
21.09.2015 10:49
Закон «Про електронну комерцію»: сподівання та реалії
Прийнятий нещодавно закон «Про електронну комерцію» викликав бурхливу дискусію як фахівців у сфері інтернет-послуг, так і окремих юристів.
Прийнятий нещодавно закон «Про електронну комерцію» викликав бурхливудискусію як фахівців у сфері інтернет-послуг, так і окремих юристів. Аналіз відгуків свідчить про те, що переважнабільшість осіб, які висловили свою думку з приводу зазначеного законупереконані, що його прийняття є надзвичайно прогресивним, оскільки державанамагається врегулювати відносини, так званої, онлайн-комерції, у тому числі –інтернет-торгівлю та використанняелектронних грошей. При цьому, основна мета законопроекту – визнати електронніугоди нарівні з укладеними в письмовій формі.
Сама постановка питання про необхідність правового врегулювання суспільнихвідносин в галузі електронноїкомерції є на даному етапі необхідним і, безумовно сприятиме його подальшому розвитку, відкриваючи нові можливості як дляспоживачів, так і для бізнесу в цілому. З іншого боку, з огляду на те, щофактично ринок електронної комерції сформований та діє впродовж тривалого часу,прийнятим законом, на жаль, не в повній мірі регулюються відносини, щовиникають при здійсненні інтернет-торгівлі, а низка норм закону можутьтлумачитись неоднозначно.
В тексті закону дається визначення таких понять як «електронний правочин»,«електронне повідомлення», «інтернет-магазин», «електронний товар», «електроннийпідпис», «електронна торгівля» тощо.
Наведене в законі поняття електронного правочину носить малоінформативнийзміст, оскільки не містить ідентифікуючих ознак конкретного правочину. З йогозмісту не зрозуміло, якими за якими ознаками він відрізняється від інших,передбачених законодавством правочинів. Це поняття може бути застосовано добудь-якого правочину, процес вчинення якого був пов'язаний з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Впровадити закон для регулювання відносин онлайн-торгівлібуде непросто, оскільки на даний момент значна частина ринку онлайн-комерціїперебуває в тіні, а відсутність чітких механізмів ведення бухгалтерськогообліку, системи оподаткування створюватиме перешкоди його реалізації. Крім цього, для того, щоб реально закон запрацював, народним обранцям ще необхідновнести зміни до низки нормативно-правових актів.
Як приклад, ст. 11 цього закону передбачено, щоелектронні повідомлення чи електронні документи, які становлять електроннийправочин, можуть представлятися в якості судових доказів. Допустимість доказівне може заперечуватися виключно на тій підставі, що вони представлені уелектронній формі або у формі паперових копій електронних повідомлень. Тягардоказування факту існування електронного правочину та цілісності незмінностіелектронних повідомлень, що становлять зміст цього правочину, лежить насторонах такого правочину.
Але, цивільне судочинство проводиться відповідно доЦивільного процесуального кодексу України, в якому відсутнє поняття «судовогодоказу». Тобто потребує переглядуусталена теорія доказів, які можуть бутивикористані у цивільному процесі, оскільки законом пропонується визнатидопустимими доказами представлені у електронній формі або у формі паперових копій електронніповідомлення, проте не визначено її чіткої форми, що надало б можливість судам однозначнотлумачити поданий доказ сторонами процесу.
Одним ізнедоліків закону є відсутність регулювання питань, пов’язаних з вирішеннямспорів між покупцем і продавцем. При виникненні спору та його розгляду судзобов’язаний на підтвердження укладення правочину прийняти подані стороноюдокументи, однак при цьому кожна зі сторін може як доказ подати свійваріант документів, оскільки отримання власного електронного підписудля покупця на сьогодні є досить проблематичним. Беручи до уваги те, кожна зісторін має довести факт «свого»правочину,суд не в кожному випадку здатний буде встановити яка саме мала місце угода.
Безумовно,прийнятий закон є прогресивним, на часі, проте потребує суттєвогодоопрацювання. В іншому випадку його впровадження буде проблематичним.
Сама постановка питання про необхідність правового врегулювання суспільнихвідносин в галузі електронноїкомерції є на даному етапі необхідним і, безумовно сприятиме його подальшому розвитку, відкриваючи нові можливості як дляспоживачів, так і для бізнесу в цілому. З іншого боку, з огляду на те, щофактично ринок електронної комерції сформований та діє впродовж тривалого часу,прийнятим законом, на жаль, не в повній мірі регулюються відносини, щовиникають при здійсненні інтернет-торгівлі, а низка норм закону можутьтлумачитись неоднозначно.
В тексті закону дається визначення таких понять як «електронний правочин»,«електронне повідомлення», «інтернет-магазин», «електронний товар», «електроннийпідпис», «електронна торгівля» тощо.
Наведене в законі поняття електронного правочину носить малоінформативнийзміст, оскільки не містить ідентифікуючих ознак конкретного правочину. З йогозмісту не зрозуміло, якими за якими ознаками він відрізняється від інших,передбачених законодавством правочинів. Це поняття може бути застосовано добудь-якого правочину, процес вчинення якого був пов'язаний з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Впровадити закон для регулювання відносин онлайн-торгівлібуде непросто, оскільки на даний момент значна частина ринку онлайн-комерціїперебуває в тіні, а відсутність чітких механізмів ведення бухгалтерськогообліку, системи оподаткування створюватиме перешкоди його реалізації. Крім цього, для того, щоб реально закон запрацював, народним обранцям ще необхідновнести зміни до низки нормативно-правових актів.
Як приклад, ст. 11 цього закону передбачено, щоелектронні повідомлення чи електронні документи, які становлять електроннийправочин, можуть представлятися в якості судових доказів. Допустимість доказівне може заперечуватися виключно на тій підставі, що вони представлені уелектронній формі або у формі паперових копій електронних повідомлень. Тягардоказування факту існування електронного правочину та цілісності незмінностіелектронних повідомлень, що становлять зміст цього правочину, лежить насторонах такого правочину.
Але, цивільне судочинство проводиться відповідно доЦивільного процесуального кодексу України, в якому відсутнє поняття «судовогодоказу». Тобто потребує переглядуусталена теорія доказів, які можуть бутивикористані у цивільному процесі, оскільки законом пропонується визнатидопустимими доказами представлені у електронній формі або у формі паперових копій електронніповідомлення, проте не визначено її чіткої форми, що надало б можливість судам однозначнотлумачити поданий доказ сторонами процесу.
Одним ізнедоліків закону є відсутність регулювання питань, пов’язаних з вирішеннямспорів між покупцем і продавцем. При виникненні спору та його розгляду судзобов’язаний на підтвердження укладення правочину прийняти подані стороноюдокументи, однак при цьому кожна зі сторін може як доказ подати свійваріант документів, оскільки отримання власного електронного підписудля покупця на сьогодні є досить проблематичним. Беручи до уваги те, кожна зісторін має довести факт «свого»правочину,суд не в кожному випадку здатний буде встановити яка саме мала місце угода.
Безумовно,прийнятий закон є прогресивним, на часі, проте потребує суттєвогодоопрацювання. В іншому випадку його впровадження буде проблематичним.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
Топ за тиждень
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
Популярне
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87050
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11258
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9249
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5427
Контакти
E-mail: [email protected]