У сфері кібербезпеки Ізраїль став кузнею мільярдних стартапів

COVID-19 призвів до того, що майже більша половина людства перейшла в онлайн. Все більше і більше часу громадяни спілкуються у комп'ютері та мобільних пристроях, там оплачують покупки, ведуть бізнес, навчають дітей та співробітників, які за можливістю працюють вдома.

І майже все це — без належної інфраструктури безпеки. Що масивніша діджиталізація, то більше кібератак та можливостей для кібернападників та кібершахраїв.

Ізраїль та його єдинороги

“Кібер” — це не лише кібербезпека або кібератаки. Йдеться також про дипломатію, управління кризовими ситуаціями та про нові закони, які регулюють пов’язані з цифровим простором у всьому світі. Це може включати кіберзахист, штучний інтелект, медицину та хмарне сховище.

Ізраїль має всесвітньо відому славу завдяки своїм технологіям та рішенням для кібербезпеки. Лише за умов плідної взаємодії цих двох компонентів буде результат. Чому саме? Переходимо до цифр.

«Кібербізнес — це чудовий бізнес. Він геометрично зростає, тому що ніколи не існує постійного рішення, це нескінченний бізнес", - сказав експрем'єр-міністр Ізраїлю Бенджамін Нетаньяху. І з ним складно не погодитися.

За даними Національного Кібердиректорату Ізраїлю (National Cyber Directorate), кошти, залучені ізраїльськими стартапами з кібербезпеки за перші шість місяців 2021, перевищують суму, агреговану стартапами протягом усього минулого року (2,9 млрд доларів США - це рекордний показник). Дані ізраїльської установи доводять, що перше на півріччя припадає 31% загального обсягу коштів, залучених компаніями з кібербезпеки у всьому світі. Це втричі перевищує суму, зібрану за той же період роком раніше. Також чомусь не дивно, що за минулий рік 20 ізраїльських компаній з кібербезпеки було придбано за загальну суму 4,7 млрд доларів США. Експорт кіберпослуг з Ізраїлю добіг 6,85 мільярдів доларів. 

І це ще не все: перейдемо до тамтешніх “єдинорогів” (або “юнікорнів” - так іменують приватні компанії, що оцінені на суму понад 1 млрд доларів США). Понад третина кібербезпекових єдинорогів у всьому світі — ізраїльські. І за останній рік їх побільшало на 5 — Snyk, SentinelOne, Forter, Cato Networks, and BigID. 

Чому ізраїльські кібербезпекові компанії так стрімко зростають? Чому їх послуги мають попит? 

Передусім — через нашу з вами кіберреальність. Тобто, кібератаки. За даними звіту Національного Кібердиректорату - дані для документу про кібернапади надавали ізраїльські компанії та громадяни країни - кількість хакерських нападів збільшилася на 50% у порівнянні з минулим роком. З 9100 перевірених кібератак близько 60 % стосувались зламу доступу до соціальних мереж, 14 % фішингу та 14 % — крадіжок інформації (в бізнесу та громадян). Інші кіберінциденти включали в себе атаку на слабкі місця в комп’ютерних системах (3%), втручання у комп’ютерні системи (3%) та впровадження шкідливих програм - вимагачів (ransomware, 3%), порушення функціональної безперервності (2%) та обхід механізмів ідентифікації (1%). 

Але збільшення атак — не єдина причина бурхливого розвитку ізраїльського кіберспектору. Секрет також у екосистемі, в якій компанії народжуються та зростають. 

Дізнайся, яка ти кібер-екосистема Ізраїлю 

Ізраїль — крихітна країна на Близькому Сході, що може похвалитися однією з найпотужніших військових сил у всьому світі. Навіщо ж тоді вкладати ще значні кошти в кібербезпеку? 

Нюанс у тому, що із самого початку свого заснування у 1947 році Ізраїль й досі стикається з складним середовищем і, скажімо так, особливими сусідами. 

Щомісяця країна відчуває числені кібератаки на системи даних та урядові веб-сайти. При цьому міжнародний тероризм еволюціонує щосили. 

Втім, потреба себе захистити — не єдиний стимул розвитку кібербезпеки у такому шаленому темпі. Важливу роль грає екосистема. Ізраїльська унікальна кібер-екосистема складається з великих кіберкомпаній (глобальних багатонаціональних компаній із своїми R&D-центрами), нових стартапів, практик навчання в армії та розвитку стартапів у військовому ізраїльському акселераторі під назвою iHLS та державної підтримки як приватних, так і державних кіберініціатив. Разом ці компоненти створили ефективну спільноту, що є колискою для нових кібербезпекових компаній-зірок, які далі неодмінно стають “єдинорогами”. 

Все починалось з загрози та викликів: з часом конвенційні війни з сусідами почали дублюватись й у цифровому просторі. Захищати було багато чого: електростанції, системи водопостачання, порти та інші об’єкти критичної інфраструктури. На ці проблеми Ізраїль знаходив рішення та відповіді. Держава створила розвідувальні підрозділи, які моніторили кібератаки на Ізраїль, і так званий “юніт 8200”, який їх відбивав (і робить це успішно й досі). Цей підрозділ агрегує найкращі уми Ізраїлю і неофіційно став “секретною стартап-машиною” країни: чимало громадян, які там служили, зрештою заснували кіберстартапи, які нині оцінюються у мільйони доларів США. 

Вже пізніше Уряд країни взяв усе у свої руки: держава дотепер координує кібербезпекові політики та вкладає значні інвестиції в людський капітал, впроваджуючи вивчення кібербезпеки в школах та на рівні бакалавру, магістру та Ph.D. in cybersecurity (відповідні дослідницькі центри є у щонайменше трьох ізраїльських університетах - Technion, Хайфському та Єврейському), мотивує бізнеси працювати та створювати R&D-центри саме в Ізраїлі на умовах приватно-публічних партнерств й зосереджується на різноманітності і людей, і гравців кібер-екосистеми. За прикладами далеко не ходи: це Парк передових технологій в Беер-Шеві. Завдяки такій політиці та практиці країна обов’язково продовжить бути кузнею безпекових кіберрішень, які успішно продаються по всьому світу. 

Україно, rethink your (cyber) box 

Колонки в медіа та виступи політиків рясніють тезами про українські таланти та кількість випускників за IT-спеціалізацією. Але чи поважає Україна свій людський капітал? Чи інвестує у своїх людей, їх амбіції, навички та досвід? Можливо. А може бути ще краще. 

Які уроки та ідеї Україна могла б винести, запозичуючи модель братьського Ізраїлю? Передусім, як би у цьому контексті сказали автори бестселера “Чому нації занепадають” Дарон Аджемоґлу та Джеймс Робінсон, потрібно створити “доброчесне коло”:

(1) інвестуйте в людей — наукові кола створять нові знання

(2) бізнес спиратиметься на ці знання та розвиватиме передові можливості з високою доданою вартістю відповідно до потреб ринку та світового попиту

(3) система оборони та держава користуватиметься новими знаннями, можливостями та талановитими людьми для задоволення потреб і країни, і її громадян.