Криза з пальним і дорогі продукти: куди Україну заведе вибіркове регулювання цін від Уряду

Рішення уряду, оприлюднене Міністерством розвитку економіки, запровадити ручне регулювання цін на бензини А-92, А-95 і дизельне паливо, що реалізуються через мережу автозаправних станцій, шляхом встановлення граничної торгівельної надбавки, шокувало бізнес. Фактично в дію вступила постанова від 29 березня №450, наслідки якої в повній мірі відчуємо зараз.

Міністр економіки Ігор Петрашко назвав цей крок «відповіддю на необґрунтоване зростання цін на пальне в роздрібних мережах» і зазначив, що «уряд за здорову і прозору конкуренцію на ринку пального. Але водночас уряд має захистити простих споживачів, які і так постраждали від вимушених карантинних обмежень». Але Петрашко от-от покине позицію міністра економіки - написав заяву на звільнення і навряд чи Верховна Рада її відхилить, бо виглядає так, що все було узгоджено.

Згідно з ухваленим одноосібно, без обговорення з бізнесом рішенням уряду, з 15 травня на час дії карантину граничні торговельні націнки на літр дизпалива не можуть перевищувати 7 гривень (з ПДВ) і 5 гривень для бензинів. Тобто для кінцевого споживача середня ціна дизеля у травні має скласти 27,89 грн/л, бензину – 30,22 грн.

Попросту кажучи, торговцям заборонили піднімати ціни на пальне, змушуючи не реагувати на їх ринкові коливання – а ціна пального зараз у світі зростає. Неринковий крок уряду розкритикували, зокрема, і в Європейській Бізнес Асоціації, назвавши цю ідею неприйнятною в цивілізованій європейській країні й такою, яка спричинить ще більшу тінізацію ринку. Більше того, цей крок суперечить Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, про що прямо йдеться у заяві Асоціації.

Реакція ключових операторів була такою, яку могли спрогнозувати усі, крім урядових аналітиків. Великі мережі WOG, ОККО, Socar і KLO заявили про тимчасове припинення продажів на своїх АЗС преміальних марок бензину і дизпалива. Обґрунтовують це рішення збитковістю їх реалізації за ціною, встановленою урядом Дениса Шмигаля. Запізнілі пояснення урядовців, мовляв, ціну преміальних бензинів не обмежували, мають доволі дивний вигляд і поки не працюють. Це один з тих прикладів, чому варто заздалегідь вмикати так звану “парасолькову комунікацію” і готувати до таких рішень суспільство.

На коротко- і середньострокову перспективу не можна виключати найгіршого сценарію - періодичного виникнення дефіциту пального у мережах АЗС як реакцію на елементи «комунізму» в діях підлеглих Шмигаля через небажання АЗС торгувати собі в збиток. Ні, українці заправляти свої автівки не перестануть, але отримають можливості більше заробити «тіньові» заправки. Представники ринку справедливо нарікають, що влада не надто завзято веде боротьбу з нелегалами, а обмежує тих, хто працює чисто. Тобто, грошовий обіг на цьому ринку ще більше може піти в «тінь» і викликати ефект, протилежний очікуваному урядовцями. Щось подібне ми вже переживали в 2005 році, коли за часів прем’єр-міністра Юлії Тимошенко після обмеження урядом цін виникав дефіцит пального і черги на заправках. А зараз після припинення ручного регулювання крупні мережі АЗС цілком можуть компенсувати недоотримані сьогодні прибутки різким підвищенням цін на пальне в майбутньому. Оскільки, обмеження цін тимчасове.

Яскравий приклад. Після періоду стримування адміністративними методами на «низькому старті» готові вирости тарифи на комунальні послуги і енергоносії. Процес уже пішов: подорожчав газ для побутових споживачів. Влітку 2021-го його ціна буде удвічі вищою, ніж минулого року. Цікаво, що з січня в Європі фіксують рекордне зростання вартості газу – до 286 дол. США за 1 тис. куб м., але при цьому уряд очікує від нового голови правління «Нафтогазу» Юрія Вітренка та щойно призначеного міністра енергетики Германа Галущенка зниження тарифів – мабуть, за помахом чарівної палички. І може виникнути ситуація, коли постачальники газу, що пропонують річну ціну споживачам, яку змінювати буде не можна, зазнаватимуть збитків і щоб уникнути цього можуть відігратися на якості кінцевого продукту. Страждатимуть, звісно ж, споживачі.

Попереду підвищення тарифів на електроенергію для населення з 1 липня. Ситуація дає підстави прогнозувати, що десь із першою справді «важкою» для українців платіжкою у нас з’явиться новий уряд. Бо тільки так нинішня влада може тимчасово убезпечити себе від хвилі негативу і нового падіння рейтингів.

Складно не помітити стрімкого здорожчання продуктів харчування. Інфляція на споживчому ринку у квітні до березня цього року склала 0,7%, а з початку року – 4,8%. За даними Держстату, «рекорди» б’ють олія (подорожчання за рік на 48,5%, лише за квітень на 10%), цукор (за рік додав у ціні 64,7%), яйця (109,1%). Пік здорожчання у Нацбанку України прогнозують на липень-вересень 2021 року.

Від такого здорожчання українці вже почали відвикати. Ще 2018 року інфляція майже дотягнулася до позначки в 10%, а вже 2019-го ледь перевищила 4%. За закладеною ще урядом Гройсмана позитивною інерцією навіть минулого «коронавірусного» року її показник залишився у межах 5%.

На відновлення зростання цін впливають не лише об’єктивні чинники (цінове ралі на світових ринках сировини, в т.ч. продовольства), а й негативні очікування бізнесу через непрогнозованість і відсутність системності в діях урядовців. Але у ціни на продукти харчування уряд втручатися не планує, хоча це такий самий ринок, як і паливний чи енергетичний. До того ж, якщо після регулювання ціни на пальне почнуть зростати, бо АЗС потрібно буде компенсовувати збитки, за ними потягнеться і вартість продуктів.

Що треба було б зробити

По-перше, варто було б використати інструментарій Антимонопольного комітету. Саме він має запобігати монопольним змовам, якщо Уряд вважає вони мають в цьому випадку місце. Є у запасі в Уряду і ряд інших механізмів.

Наприклад, змінити підходи до акцизного податку, встановивши різні ставки акцизу при ціні на нафту на світовому ринку в $50 і $ 50 + за один барель.

Це дозволить розумно підійти до вирішення питання, без негативного впливу на інвестклімат, бо який інвестор захоче вкладати в країну, де використовують ручні методи регулювання економіки. А також не впливатиме негативно на білий ринок, внаслідок чого “тіньовики” не отримали б переваги, як це буде зараз, після рішення Уряду. 

По-друге. Комунікація, як з суспільством, так і з ринком. Чи може ринок витримати тимчасові обмеження без того, щоб з АЗС зникали преміальни види палива чи люди втрачали можливість бонусів зі знижками? Безперечно, але для цього необхідно максимально зачистити нелегальний сектор АЗС, оскільки одним обмежують і хтось змушений заробляти менше чи працювати в збиток, а дехто продовжує залишатися нелегалом і знімати вершки. І донести до ринку бачення уряду, почувши пропозиції ринку, ухваливши розумне рішення для всіх. Бо ще в березні замміністра енергетики Максим Немчінов казав, що регулювання спровокує зростання “тіньового” ринку і навіть перехід на систему талонів. А чим більше “тіньовиків”, тим менше податків та грошей у бюджет. Від групи “А-95” взагалі лунали космічні цифри недоотримання у бюджет від такого рішення - 22 млрд грн.

Але поки маємо ситуацію, коли економічні речі продиктовані швидше баченням політичних рейтингів влади. Ринок за рейтингами не слідкує, і не зважає на них. Але якщо через страх втратити певні бали йти всупереч ринковим законам, то програють від цього всі. Саме так було з тарифами взимку, так може бути і з пальним в майбутьному.