Я спробувала найти відповіді щодо обов’язковості або навпаки аудиту фінансової звітності підприємства, яке отримує гроші від Європейського банку реконструкції та розвитку
Хто для інших закони складає, нехай ті закони першим дотримується. (Джефрі Чосер)
Відповідно до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (далі – Закон про аудит) аудитом фінансової звітності є аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних П(С)БО, МСФЗ або іншим вимогам.
Аудит фінансової звітності може бути обов’язковим або ініціативним. При цьому надання послуг з обов’язкового аудиту впливає на коло обов’язків суб’єктів аудиторської діяльності: включення до реєстру суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності; фінансування Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та Аудиторської палати України; запровадження системи внутрішнього контролю тощо. Отже вкрай важливо визначити яке завдання з аудиту фінансової звітності розглядається обов'язковим аудитом в рамках Закону про аудит.
Закон про аудит допоможе нам с визначенням цього терміну.
Характерною ознакою обов’язковості, на мій погляд, є вимога законодавства оприлюднити або надати користувачу фінансової звітності таку фінансову звітність разом з аудиторським звітом.
Я не буду пробувати осягнути неосяжне і аналізувати всіх суб'єктів господарювання і законодавче поле, в якому вони працюють. В рамках даної статті я хочу спробувати проаналізувати аудит фінансової звітності підприємства, яке отримує гроші від Європейського банку реконструкції та розвитку (далі – ЄБРР).
В першу чергу потрібно визначити, що мається на увазі під терміном «законодавство».
На жаль юридична література немає однозначного визначення поняття " законодавство". В юриспруденції термін «законодавство» використовується у вузькому й широкому розумінні.
Вузький зміст поняття «законодавство» - це тільки закони й міжнародні договори України, ратифіковані Верховною Радою України.
Широкий зміст поняття «законодавство» - це всі діючі закони й підзаконні нормативно-правові акти, що приймаються Президентом, урядом, міністерствами та іншими органами держави та органами місцевого самоврядування.
У підручнику, присвяченому питанням теорії держави та права[i], його автор звертає увагу, що в часи існування Радянського Союзу до законодавства включалися всі нормативно-правові акти держави. Це тягло за собою знижування значимості закону та його девальвацію, оскільки нівелювалося значення закону, як основи законності і правопорядку в державі, через велику кількість підзаконних нормативних актів, якими він обростав. На цей час існує думка, що перевага віддана вузькому трактуванню терміну «законодавство».
Термін «законодавство», без визначення його змісту, широко використовується у правовій системі України. Навіть Конституція України згадує цей термін. На даний час існує лише одне офіційне тлумачення поняттю «законодавство», яке висловив Конституційний Суд України. Але, на жаль, воно стосується трудового законодавства, тобто є галузевим і не може бути поширеним на інші галузі законодавства (рішення Конституційного Суду України № 12-рп/98 від 09.07.1998 щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство")).
Таким чином, ми бачимо, що під терміном «законодавство», яке використовує Закон про аудит, може розумітися, як (1) сукупність законів, прийнятих у встановленому порядку Верховною Радою України, та міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надає Верховна Рада України шляхом їхньої ратифікації, так і (2) сукупність законів і підзаконних нормативно-правових актів.
Але в будь-якому разі для того, щоб визнати аудит обов’язковим, вимога щодо оприлюднення або надання фінансової звітності разом з аудиторськім звітом, має бути визначена законодавством.
ЄБРР є міжнародною фінансовою установою з найвищим кредитним рейтингом (ААА), яка створена та діє на основі Угоди від 29.05.1990 року про заснування ЄБРР. Умови надання позик та гарантій визначені статтею 14 цієї Угоди, відповідно до якої: «У випадку надання Банком позик, участі Банку в них або видачі Банком гарантій умови надання зазначеної позики або гарантії визначаються в договорі, зокрема умови виплати основного боргу, відсотків, зборів, нарахувань, строків і дат платежу за позикою або гарантією відповідно. Під час визначення цих умов Банк повною мірою враховує необхідність забезпечення своїх доходів».
Україна приєдналася до Угоди про заснування ЄБРР у 1992 році, відтоді вона є членом ЄБРР та прийняла на себе зобов'язання відповідно до положень цієї Угоди. Зокрема, згідно з Указом Президента України «Про членство України в Європейському банку реконструкції та розвитку» № 379/92, від 14.07.1992:
- Україна стає членом Європейського банку реконструкції та розвитку відповідно до умов, викладених у постанові Ради Керуючих Європейського банку реконструкції та розвитку від 28 березня 1992 року N 21.
- Україна приєднується до Угоди про заснування ЄБРР на підставі чинного на її території законодавства.
В рамках стратегії, прийнятої ЄБРР, він працює у двох напрямках: надання міжнародних кредитів на пільгових умовах під державні гарантії та кредитування приватних підприємств на комерційних умовах.
Умови надання ЄБРР кредиту, гарантій або інших фінансових коштів визначені в Стандартних положеннях та умовах Європейського банку реконструкції та розвитку від 01.02.1999 року та Стандартних положеннях та умовах Європейського банку реконструкції та розвитку від 01.05.2006 року.
Далі ознайомимся з розділами цих документів, що присвячені обліковим документам та звітності:
Розділ 4.04. Облікові документи та звіти з Проекту:
a) Стосовно тих частин Проекту (проект, для якого наданий Кредит, як він описаний в Кредитній угоді або Гарантійній угоді), за які Позичальник (сторона, якій надається Кредит за Кредитною угодою) несе пряму відповідальність, як це передбачене Кредитною угодою, Позичальник зобов'язується …. надавати представникам Банку (Європейський банк реконструкції та розвитку) всі звіти та інформацію, яку Банк обґрунтовано запитує стосовно Проекту
Розділ 5.02 Звітність
c) До погашення або анулювання всієї суми Кредиту, Позичальник і кожна Проектна організація зобов'язується, у межах, визначених у Кредитній угоді, надавати або забезпечити надання Банку:
i) періодичних фінансових звітів і звітів про дотримання фінансових договірних зобов'язань, викладених у Кредитній угоді;
ii) періодичних звітів, у формі, задовільній для Банку, про експлуатацію й обслуговування об'єктів Проекту;
iii) річних звітів стосовно охорони навколишнього середовища, здоров'я, праці й техніки безпеки, які стосуються діяльності Позичальника.
На офіційному сайті Верховної ради України [ii] існує розділ «Міжнародні документи». Наведені там і документи, укладені з ЄБРР. Я проаналізувала зміст декількох кредитних угод, укладених з ЄБРР (три із них див. нижче), що доступні на цій сторінці.
таблиця.jpgтаблиця2.jpgтаблиця3.jpg
Да пробачать мене юристи, але за результатами проведеного аналізу наважаюся зробити наступний висновок:
1) лише кредитні угоди з ЄБРР, ратифіковані належним чином, тобто згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Отже, вимога про проведення аудиту, що міститься в цих угодах, фактично є вимогою законодавства;
2) вимоги інших кредитних угод, навіть укладених з такою поважною фінансовою організацією, як ЄБРР, щодо надання фінансової звітності разом з аудиторським звітом, не можна вважати вимогою законодавства.
Принаймні я не знайшла доказів для інших висновків. Можливо у когось це вийде краще, тому попереджаю: це виключно мій погляд на дану проблему.
На догоду юристам хочу закінчити доброю порадою: «Закон захищає кожного, хто може найняти хорошого юриста». Автор цих слів мені невідомий, але в сучасних реаліях він має рацію.
[i] Теорія держави і права: Підручник. Електронний ресурс – Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-1640.html
[ii] Верховна рада України. Електронний ресурс – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/c533
