Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
11.01.2019 16:34

Веди бізнес гідно або що є професійною поведінкою аудитора

Сертифицированный аудитор

Виходячи із фундаментальних принципів Кодексу професійної етики та основних принципів етики бізнесу я спробувала скласти морально-етичний портрет аудитора – професіонала.

 Етика – це одна із найдавніших сфер філософії, наука про мораль (моральність). Саме Аристотелем уперше був застосований термін «етика» (від грецького слова «ethos» – звичай, нрав) для позначення вчення про моральність. При цьому етику вважали практичною філософією, що дає відповідь про те, які дії розглядаються правильними та моральними вчинками. Період  зародження етики приходиться на  епоху становлення класового суспільства і поділу праці. Етика Нового часу (17-19 ст.), яка мала назву «Теорія розумного егоїзму», виходила з того, що кожна людина від природи егоїст. Але розумний егоїст розуміє, що слідувати суспільній моралі вигідно насамперед йому самому, через те, що виконання однією людиною моральних норм гарантує, що інші люди, виконають такі ж норми по відношенню до неї.

Принципи професійної етики за звичай втілюються у практику через професійні дії або висловлювання в ході або за результатами надання професійних послуг. Для аудиторів, робота яких тісно пов'язана з суспільною довірою, дуже важливо, щоб їхні клієнти, а також треті особи, що користуються фінансовою звітністю, довіряли якості аудиту й інших наданих їм послуг. Аудитору складно займатися наданням послуг, якщо клієнт та інші особи йому не довіряють. Тому дотримання аудиторами норм професійної етики є важливою складовою аудиторської діяльності, оскільки це у першу чергу необхідно для досягнення лояльності клієнтів та інших зацікавлених осіб та для підвищення довіри до аудитора з боку суспільства. Виконання співробітниками аудиторської фірми норм і правил ділової етики фактично є її візитною карткою оскільки в багатьох  випадках визначає, чи буде ваш партнер або клієнт мати з вами справу надалі і на скільки ефективно будуть складатися ваші взаємини.

Кодексом професійної етики[i] передбачені наступні етичні принципи: чесність; об'єктивність; професійна компетентність та належна ретельність; конфіденційність; професійна поведінка. Ще одним не менш важливим принципом, який при цьому не виділений окремо в наведених фундаментальних етичних принципах, є незалежність.

В рамках цієї статті хотіла би зупинитися на такому етичному принципі, як професійна поведінка. Кодекс професійної етики під цим принципом розуміє зобов’язання аудитора, по-перше, дотримуватися відповідних законів та нормативних актів, по-друге, уникати будь-яких дій, що можуть дискредитувати професію, тобто негативно впливати на її добру репутацію.

Діяльність будь-якого суб’єкта господарювання (і аудиторські фірми в даному випадку не є винятком) стає ефективною лише у випадку її регулювання особливими етичними правилами, які базуються на загальнолюдських моральних цінностях, але разом з тим враховують конкретні умови даної компанії або групи. Збірку таких правил прийнято називати професійною етикою. Подібна збірка моральних правил існує для вчителів, лікарів, аудиторів, адвокатів, банкірів, підприємців і представників багатьох інших професій, що мають справу з людьми. Однією з найважливіших форм професійної етики стала етика бізнесу, де головним фактором так само є люди.

Бізнес представляє собою мистецтво встановлення і підтримання цивілізованих відносин з рівними собі людьми, керування та управління за допомогою влади і відповідальності, подолання суперечностей, вирішування конфліктів, приймання ролі посередника, вміння обмінюватися інформацією, обробляти її і ефективно звертати на користь певної соціальної групи[ii]. Відповідно етикою бізнесу є ділова етика, що базується на чесності, відкритості, вірності даному слову, здатності ефективно функціонувати на ринку відповідно до чинного законодавства, встановлених правил і традицій, які сприяють зміцненню взаємної довіри і виключенню "використання" ділового партнера. Отже дотримання аудитором принципу професійної поведінки відбувається через дотримання етики бізнесу (рис. 1).

 

Розмову про етику в бізнесі не можна вважати чимось новим. Етика завжди була частиною бізнесу.  

Основна концепція етики бізнесу складається з трьох теорій: теорія утилітаризму, деонтична етика чи етика боргу і етика справедливості.

В основі теорії утилітаризму лежить оцінювання предметів, речей, явищ  і процесів з точки зору їх корисності та можливості використання для досягнення цілей і задоволення потреб. Зародилася ця теорія у Великій Британії в XIX ст.. Її засновником став Д. Бентам (англійський мораліст та правознавець), який корисність вважав основою моралі. Вибір поведінки залежить від тих вигід і втрат, які тягнуться за різними вчинками.

Наступним напрямок етики стала деонтична етика, або як її ще називають етика боргу. Сутність деонтичної етики полягає в тому, що пріоритет надається внутрішнім мотивам, а не наслідкам дій, як, наприклад, в утилітаризмі. Обґрунтування деонтичної етики дано в роботах І. Канта (німецький філософ та вчений). Деонтична етика дію оцінює як морально виправдану, якщо причина, що спричинила цю дію є такою, що її виконавець бажає, щоб всі інші в тій самій ситуації вчиняли би так само й стосовно нього.

Етику справедливості пов’язують із поняттям справедливості, яка в свою чергу ґрунтується на моральних правах індивіда. В діловій етиці справедливість характеризує певне відношення до людини та міру дотримання її прав. Етика справедливості моральним обов'язком вважає підконтрольність закону, який має бути однаковим для всіх, та відсутність дискримінацій і привілеїв.

У той же час в діловому житті існують моральні проблеми, які є складними й різноманітними. Вирішити ці проблеми, виходячи  лише з позицій одного якогось  напрямку, досить складно. Саме тому у сучасному суспільстві співіснують рівноправно різні етичні системи, що дозволяє надавати у сфері бізнесу різні етичні оцінки тих самих явищ.

Етика бізнесу фактично є наукою гармонійної взаємодії, здатності успішно і ефективно співпрацювати і максимально реалізовувати в діловому спілкуванні свої можливості.  Етика бізнесу не обмежується  повагою інтересів тільки своєї фірми, вона також базується на повазі інтересів клієнтів, партнерів і суспільства в цілому. Ділова етика забороняє наносити конкурентам збиток прийомами, які виходять за рамки конкурентної боротьби.

На початку ХХ століття з’являються спроби виробити єдиний для бізнесменів кодекс поведінки. Наприклад, у 1912 році Російська Спілка промисловців і підприємців затвердила 7 принципів ведення справ у Росії[iii] (таблиця 1).

Таблиця 1

Принципи ведення справ у Росії

 

Ще один важливий  крок у цьому напрямку був зроблений у 1994 р в швейцарському місті Ко (Саих), де була прийнята Декларація Ко «Принципи бізнесу». Прийняття цієї Декларації фактично було першою спробою об'єднати основи східної і західної ділових культур. Ініціювали цей процес керівники найбільших національних і транснаціональних корпорацій США, Західної Європи і Японії. Наприкінці 2002 року знов ж таки Російською спілкою промисловців і підприємців (РСПП), в яку входять представники ділового співтовариства Російської Федерації, була затверджена Хартія корпоративної та ділової етики, основні принципи якої зводяться до наступного:

  • - ведення підприємницької діяльності на принципах доброчесності та справедливості, чесності у взаєминах зі своїми партнерами і конкурентами;
  • - сприяння зміцненню основ інституту власності;
  • - відмова від використання формальних процедур для досягнення цілей, які не сумісні з нормами корпоративної етики;
  • - відмова від вчинення дій, що спрямовані на посилення соціальної напруженості в суспільстві;
  • - відмова від впливу незаконними шляхами на рішення судових, правоохоронних чи інших офіційних органів;
  • - повага до своїх конкурентів, уникнення незаконних форм боротьби;
  • - піклування про підтримку ділової репутації як власної, так і російського бізнесу в цілому;
  • - вирішення спорів шляхом переговорів, з використанням механізмів  позасудового вирішення спорів.

Подібні документи хоч і не мають юридичного статусу, але є своєрідним моральним законом ведення бізнесу. В Україні нажаль відсутній аналогічний документ, який би поширювався на представників всього українського ділового співтовариства та визначав моральні принципи, моральні норми і правила поведінки будь-якої особи або групи осіб та оцінку дій цих осіб з погляду їхніх взаємовідносин з іншими суб´єктами бізнесу на основі дотримання моральних норм і принципів, які розділяються ними.  Не заважаючи на це представники ділового співтовариства мають знати та дотримуватися тих зобов'язань, яких від них вимагає суспільство – це: нести відповідальність за результати своїх дій та їх наслідки; сумлінно виконувати свої професійні зобов'язання; справедливо ставитися до своїх колег, мати до них повагу та пошану; мати гідну поведінку на професійній арені; бути толерантним у ділових відносинах.

На даний час культура бізнесу значною мірою  впливає на етичні підходи до бізнесу. Тому компанії, які прагнуть не лише вийти на  відповідний ринок, а  ще й закріпитися на ньому, мають враховувати, що культура бізнесу нерозривно пов'язана з корпоративною культурою. Сучасна конкурентна боротьба не повинна відтискувати на узбіччя етичні міркування. Розвиток ефективної ринкової економіки неможливий без створення стійкої системи корпоративних відносин, яка заснована на рівноправності та добросовісній конкуренції. Найпоширеніші етичні принципи ділової етики спираються на аксіоми світової філософської думки та зведені в одну відому фразу «Не роби іншому того, чого собі не бажаєш» (рис.2).

Описуючи в своїй дисертації історію виникнення аудиту Петрик О. А. зазначає, що у часи, коли аудит започаткувався як професія, «на посаду аудитора могла бути призначена людина з бездоганною репутацією. Лише порядна, незалежна особа могла бути аудитором. Ці вимоги були головним критерієм». І вже лише згодом, внаслідок ускладнення обліку, до вимог щодо чесності і порядності була добавлена вимога про наявність відповідних професійних знань[iv]. З часом мало що змінилося і потреба в чесних і порядних аудиторах існує і до цього часу.  Виходячи із етичних принципів Кодексу професійної етики та основних принципів етики бізнесу можна скласти морально-етичний портрет аудитора – професіонала:
  • - професійна підготовка: наявність у нього необхідного набору всіх професійних умінь і навичок;
  • - морально-етичні якості: чесність, порядність, обов'язковість, відповідальність, інтелігентність, об’єктивність, надійність, принциповість, здатність викликати до себе повагу клієнтів та мати серед  них авторитет;
  • - дотримання принципів: прибуток важливий, але честь дорожче прибутку; проявляє повагу до учасників спільної справи; завжди веде справи гідно; прагне завоювати серед клієнтів та колег репутацію порядної, чесної і компетентної людини; конкурує гідно; поважає  закони та владу, а для впливу на владу та її законотворчість об’єднується з однодумцями, які також дотримуються даних принципів.

На сьогодні встановлено закономірність: чим вище у людини освітній і культурний рівень і чим вище вона рухається по шляху цивілізованої економіки, тим менше можна зустріти в неї елементів нечесності і недобросовісності у відносинах між людьми.

Сьогодні в українському бізнесі з'явилося чимало зухвалих і неосвічених людей з низькою культурою, але які мають гроші, зв'язки, надмірний хватальний рефлекс. Нажаль існують вони і серед аудиторів також. Але, як майбутнє України – за цивілізованими підприємцями, так і аудит – за аудиторами – професіоналами, які знають свою місію, створюють і підтримують свою репутацію, формують свій імідж.

[i] Кодекс Етики Професійних Бухгалтерів. Редакція 2012 р. – Київ, 2014, 172 .

[ii] Седова Л. Н. Этика бизнеса : учебное пособие. Ч. 1 / Л. Н. Седова, А. А. Малюкина. – Х. : Изд. ХНЭУ им. С. Кузнеца, 2014. – 492 с. (Рус. яз.)

[iii] Семь принципов ведения дел в России (1912 г.) [Електронний ресурс] Режим доступу: http://kpp-russia.ru/club/dokumenty/sem-principov-vedeniya-del-v-rossii-1912-g/

[iv] Петрик О. А. Стан та перспективи розвитку аудиту в Україні: методологічні та організаційні аспекти : дис. …доктора екон. наук : 08.06.04 / О. А. Петрик. – Київ, 2004. – 395 с.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]