Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
07.09.2022 12:07
Українські девелопери ринку нерухомості, рік 2022. Частина 3/5
Чергова, третя частина матеріалів про український ринок девелопменту нерухомості
Третя частина матеріалів про український ринок девелопменту нерухомості.
ІІІ. ДЕВЕЛОПЕРИ ПАРАЛЕЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ.
Цей тип девелоперів був створений бізнесменами України, які прийшли у будівельний бізнес з інших бізнесів, які вони змогли розвинути до того, як спланували покорити висотні та/чи заміські житлові квадратні метри. Прибутковість девелоперського бізнесу в Україні починаючи з нульових років і до самої кризи 2008 року спокусила багатьох успішних бізнесменів перенаправити свої грошові потоки у архітектурні проекти та глибокі котловани обнесені зеленими будівельними парканами. А можливість отримати банківські кредити, і часто одночасно у декількох банках декому з них навіть затьмарила очі.
Основною особливістю таких девелоперів було те, що вони намагалися на ринку нерухомості втілювати успішні стратегії, які ними були опановані на інших ринках. Звичайно ж то були хибні шляхи розвитку, адже те що роздрібному бізнесу бальзам, девелоперському отрута.
Особливо болючим питанням дня них було питання кадрів. З одного боку девелопери паралельних можливостей полюбляли запрошувати у свої компанії спеціалістів від іменитих професійних українських девелоперів, при цьому зваблювали їх доволі високими ставками заробітку. З іншого боку не надавали їм можливості у самостійних відповідальних рішеннях. Принцип «Навіщо винаймати дорогий професійний персонал, щоб потім вказувати, що йому робити?» був і сьогодні є П’ятою Ахіллеса девелоперів типу №3. Плинність кадрів була звичною річчю у таких компаніях, звичайно ж, при умові, що такі девелопери мали більше ніж один завершений проект.
Жага майбутніх прибутків помножений на любительській романтизм не давали вірно оцінити свої можливості та прагматично підійти до складності майбутніх проектів та їх розмірів. Саме з цих причин, на ринку з’явилися великогабаритні недобудови та маргінальні проекти поза ринком споживання, які були зрозумілі лише їхнім власникам.
У девелоперів типу №3 часто буксували проекти через невідповідність нормативній базі будівництва. У 90% випадків усі прорахунки проектів, а іноді і просто дикі рішення виправляв зростаючий ринок. Адже ринок, який знаходиться у стадії росту завжди пробачає помилки девелопменту. І лише кризи та стагнація рику показує хто є профі, а хто тимчасовий заробітчанин на девелоперському ринку нерухомості.
Серед девелоперів типу №3 за 31 рік існування ринку був найбільший відсоток банкрутів та тих, хто продавав свої проекти конкурентам після того як усвідомлював, що одного бажання і азартного нахабства замало, щоб конкурувати із девелоперами типів №1 та №2 (про девелоперів типів №№ 1 та 2 див у попередніх матеріалах). На жаль на даний момент в Україні знаходяться сотні недобудов, і більшість серед них – результат роботи девелоперів паралельних можливостей.
Найбільш успішними девелоперами цього типу були і є ті, які у першу чергу відповідально ставилися до створення команд, довіряли професіоналам і не закривали очі на існуючі проблеми, які виникали під час реалізації проектів.
Очікування.
У післявоєнний період девелопери типу №3 останніми серед всіх п’яти типів розпочнуть (якщо звичайно розпочнуть) відновлювати будівельні роботи. Тут головне слово «роботи», а не оголошення про відновлення робіт. Також одними із перших охоче піддадуться емоціям та нададуть ринку знижки та дисконти всім та на все. Жага до заволодіння невеликою часткою покупців на початковій стадії відновлення ринку може зіграти з ними поганий жарт на довгій дистанції. Тому, покупцям слід ретельно буде вивчити свого девелопера та проаналізувати його тип.
Девелопери паралельних можливостей з часом залишаться у меншості серед всіх типів девелоперських компаній. До цього часу вони внесли свій вклад в розвиток ринку, і нехай не завжди якісними проектами, та переважно завжди ціновою політикою, яка подобалася багатьом споживачам.
Далі буде.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова 11:00
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? Любомир Паладійчук вчора о 21:41
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки Анна Кухарчук вчора о 18:29
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність Сергій Заболотній вчора о 16:29
- Моральна шкода у сімейних справах Леся Дубчак вчора о 16:29
- Як змінюється технічний рекрутинг: люди чи машини? Ніна Гузей вчора о 13:42
- Де людство схибило? Дана Ярова вчора о 11:01
- Зміст договору замовлення твору Олександр Мисенко вчора о 10:49
- Сила самопізнання Олександр Скнар 25.08.2025 21:10
- Скасування усиновлення: що говорить закон і судова практика Леся Дубчак 25.08.2025 19:31
- Політичне страхування в Україні: від точкових рішень до системи Антоніна Прудко 25.08.2025 17:36
- Cтраховка не покриє: страхування вашого генератора та сонячної станції Ростислав Никітенко 25.08.2025 09:29
- Реальный кейс: как удалось оспорить незаконную мобилизацию и закрыть уголовное дело Віра Тарасенко 24.08.2025 16:11
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? Валерій Карпунцов 23.08.2025 20:46
- Штраф як фіскальний інструмент: де межа між правопорядком і свавіллям? Олександр Рось 23.08.2025 18:34
Топ за тиждень
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? 225
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? 185
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки 86
- Тварина не іграшка: етичний погляд на "лікування" за допомогою улюбленців 67
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність 56
Популярне
-
"Удар по ринку праці". Польський бізнес розкритикував вето Навроцького
Бізнес 22000
-
Україна обговорює із корейською Posco будівництво нового залізничного депо
Бізнес 7964
-
Україна спробує продати Одеський припортовий завод за 4,5 млрд грн
Бізнес 7793
-
Від $22 тисяч до майже мільйона: з чого зроблені костюми преміумкласу та хто їх носить – фото
Життя 7786
-
В Україні викрили вирощування зернових культур на радіоактивних землях для продажу
Бізнес 7677
Контакти
E-mail: [email protected]