Законодавча перешкода на шляху завершення довгобудів

У столиці є кілька історій довгобудів зі щасливим кінцем, коли об'єкт, який не спромоглася добудувати одна будівельна компанія, завершував інший забудовник. Це найвдаліший варіант вирішення проблеми недобудов. Інвестори отримують довгоочікуване житло, міст

У столиці є кілька історій довгобудів зі щасливим кінцем, коли об'єкт, якийне спромоглася добудувати одна будівельна компанія, завершував іншийзабудовник. Це найвдаліший варіант вирішення проблеми недобудов. Інвесториотримують довгоочікуване житло, місто знімає з балансу існуючий проблемнийоб'єкт, а будівельна компанія отримує прибуток і репутацію соціальновідповідальної організації. Однак з набранням чинності ряду законодавчих нормз'явилася перешкода для реалізації такого сценарію.

Як відомо, 1 січня 2015 року в повному обсязі вступили в силу частини 3 і 4ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно зякими забороняється передача (надання) земельних ділянок із земель державноїабо комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичнимособам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування абодетального плану території (ДПТ), а також зміна цільового призначення земельноїділянки, яка не відповідає плану зонування та/або детальному плану території.Таким чином, відтепер для початку процедури землевідведення або зміни цільовогопризначення ділянки девелоперам необхідно розробляти ДПТ.

Крім того, важливо відзначити, що проекти ДПТ підлягають обов'язковомуобговоренню у формі громадських слухань.

В цілому це дуже позитивні зміни, однак на розробку планів потрібен час.Зокрема, під час круглого столу, який організувала Асоціація інвестор житла дляобговорення проблеми незаконного будівництва, заступник голови Департаментуземельних ресурсів КМДА Юрій Кулаковський звернув увагу, що на даний моменттільки для 10% території столиці розроблені ДПТ. Незважаючи на те, що розробкацієї документації йде активними темпами подекуди виникають складнощі на етапі обговоренняі затвердження планів з громадськістю. Проте саме погодження громади є ключовоювимогою. Останнє слово має бути за жителями міста, а не великогобізнесу. В іншому випадку плани ДПТризикують стати скандальними і в майбутньому це може призвести до конфліктнихситуацій.

У той же час результати переговорів з постраждалими інвесторами деяких ЖКта представниками будівельних компаній свідчать, що шанси і потенціал длязбільшення позитивних історій з недобудовами є. Таким чином, перед владою містав особі Департаменту містобудування та архітектури КМДА як замовником розробкидетального плану території виникає більш ніж актуальне завдання: розробити якісніДПТ в максимально стислі терміни для продовження розвитку будівельного сектору,а також можливості вирішувати проблему довгобудів та знижувати існуючусоціальну напругу.