Значення системи біржового моніторингу та як вона працює
Продаж державних ресурсів на конкурентних торгах є надзвичайно важливим та необхідним.
Продаж державних ресурсів на конкурентних торгах є надзвичайно важливим та необхідним, оскільки він приносить додатковий дохід власникам активів, робить ринок збалансованим, відкритим та інвестиційно привабливим.
Говорячи про ефективні біржові торги, переважна більшість думає лише про сам процес подачі заявок, інструменти та механізми он-лайн аукціонів, а також про конкуренцію на них.
Так, це одні з основних аспектів процесу, але далеко не єдині, оскільки результати торгових сесій це лише, якщо не початок, то приблизно середина шляху з повного циклу придбання біржового товару.
Далі йдуть процеси заключення договорів, розрахунків та фактичного відвантаження або постачання ресурсу. І якщо різні системи продажу контролюють їх лише до етапу підписання протоколу чи договору, то ліцензовані товарні біржі проводять моніторинг дій учасників ринку на всіх зазначених вище етапах аж до повного завершення угоди.
Чому це важливо?
По-перше, й продавцю й чесному покупцю необхідне саме реальні розрахунки та відвантаження ресурсу. Зрив цих операцій неодмінно приносить витрати та збитки одній із сторін. Для прикладу: якщо державний лісгосп на торгах реалізує деревину, зарезервує її на складі, а недобросовісний учасник не проведе необхідні розрахунки та не забере відповідний кругляк, то лісгосп просте втрачає кошти, які мав би отримати, отримує надлишкове затоварювання складів, заготовлена деревина протягом часу очікування псується та в подальшому зможе бути реалізована за значно меншою ціною.
По-друге, при наявності великої кількості подібних зривів контрактів призводять до певного розбалансування ринку. Тобто певні його учасники свідомо іноді аномально завищують ціну на торгах з метою нашкодити один-одному, в результаті чого може спостерігатися штучне зростання середньозважених цін на ресурс, який в реальності не відповідає реальній ситуації, але на який в подальшому мають орієнтуватися учасники ринку. Тому одним з головних завдань моніторингу біржі - це не допустити такої ситуації, оскільки біржові індекси є одним із основних інструментів, який дозволяє учасникам ринку орієнтуватися в цінових діапазонах.
По-третє, знову ж таки на прикладі деревини. Нерідко, відверто з різних причин, покупець з продавцем не можуть дійти згоди чи відповідає фактично заготовлений ресурс критеріям, які були описані на торгах. В результаті чого виникає спірна ситуація, в яку раніше в інших системах ніхто з операторів торгових систем не занурювався. В результаті чого як лісгоспи так й покупці мали можливості для певного роду шантажу, маніпуляції та зловживань. Сьогодні ж завдяки функції моніторингу та мережі агентів біржі, всі такі ситуації аналізуються та вирішуються за участю всіх сторін: покупець, біржа, продавець. Чесні покупці та продавці можуть бути впевненими, що вони будуть захищеними біржою від відповідного виду маніпуляцій та зловживань.
Як працює система моніторингу?
Біржа здійснює постійний моніторинг порушення учасниками своїх зобов’язань з укладення договору купівлі-продажу необробленої деревини/деревини дров’яної/пиломатеріалів за результатами біржових торгів та/або обов’язку з розрахунків та/або обов'язку з приймання та/або обов'язку з поставки необробленої деревини/деревини дров’яної/пиломатеріалів за договором купівлі-продажу.
Також учасник аукціону, чиї права були порушені, може з власної ініціативи повідомити Біржу листом про такі порушення та надати відповідні підтверджуючі документи (копію договору, виписку з рахунку та інше).
За фактом виявлення Біржею ознак порушення учасниками своїх зобов’язань та/або повідомлення Біржі про порушення зобов’язань учасником, права якого були порушені, Біржа самостійно або спільно з агентом, якого було залучено Біржею до проведення аукціону, проводить перевірку, збираючи і аналізуючи отримані документи, пояснення учасників, іншу інформацію, в тому числі, але не виключно про підготовку до аукціону, про проведення аукціону, про підписання біржового (аукціонного) свідоцтва, які можуть бути доказом при розгляді питання застосування санкцій до учасника.
За результатами вивчення виявленого порушення учасником своїх зобов’язань Біржею готується розширений звіт.
Рішення про застосування санкцій приймається Біржовим комітетом на підставі розгляду розширеного звіту.
Біржа інформує учасників про результати розгляду звернення про порушення шляхом направлення відповідного повідомлення на їх електронні адреси.
Рішення про застосування санкцій оприлюднюється на вебсайті Біржі та вебсайті агента, у випадку його залучення до проведення аукціону.
До учасника, який порушив вимоги Регламенту та інших внутрішніх документів Біржі, можуть бути застосовані фінансові сакції у вигляді штрафу. Розмір, порядок сплати санкції у вигляді штрафу визначається рішенням Біржового комітету.
Біржа також має право застосувати санкції у вигляді: - утримання гарантійного внеску;
- недопущення учасника на певний термін до участі в аукціонах (біржових торгах);
- заборона бути ініціатором аукціонів (біржових торгів);
- припинення членства на Біржі.
Як бачимо, що біржовий моніторинг на ринку кругляку це важкий, клопіткий, затратний, але необхідний процес.
Станом на сьогодні, протягом 2022 року, на ринку деревини вже застосовано 249 санкції до учасників через не виконання своїх зобов’язань з розрахунків та приймання необробленої деревини за договором купівлі-продажу, неукладення договору купівлі-продажу необробленої деревини з продавцем за результатами аукціонів з продажу необробленої деревини. Учасники-порушники не були допущені до участі у біржових торгах (аукціонах), які були ініційовані відповідними продавцями, які були ініційовані продавцями окремої області України та які були ініційовані будь-яким учасником незалежно від регіону на певний період часу. Також до учасників були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу.
Й головне, на чому хотів би наголосити, що метою здійснення біржового моніторингу є не покарання та накладання санкцій, а захист ринку та його учасників від маніпуляцій та розбалансування.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87044
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11237
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5407