Доступне житло

27 грудня відбулася прес-конференція голови правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Л.Рисухіна за підсумками 2011 року. Згідно його даних, торік обсяг державного фінансування програми становив 98,5 млн грн, що майже на 40% більше, ніж у 2010 році. У 2012 ж держава планує збільшити фінансування програми ще в двічі – до 200 млн гривень. Лідерами впровадження програми цього року стали Миколаївська, Полтавська, Сумська, Київська області та місто Київ, загалом за одержані кошти вдалося забезпечити доступним житлом 781 сім’ю проти 600 сімей у 2010. 

Наразі це найактуальніші дані, за якими можемо оцінити успішність виконання Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки. Більш детальна інформація, що дозволила б оцінити впровадження програми за окремими регіонами та напрямками (будівництво/придбання), вочевидь, буде оприлюднена вже у 2012 році на основі ретельного аналізу звітної документації усієї мережі виконавчих та контролюючих структур.

Тож розглянемо і порівняємо доступні цифри.Відповідно до Державної програми доступного житла у 2011 році планувалося забезпечити квартирами 12 807 сімей, загальна площа житла мала становити 800445 кв.м. Для цього, за середньої вартості одного кв. метра житла у 5314 грн, до галузі треба було залучити 4253,8 млн гривень. Згідно із розрахунками авторів програми, обсяг державного фінансування мав скласти 1150,55 млн грн з центрального бюджету + 258,3 млн гривень із бюджетів нижчих рівнів. Решта коштів мусила надійти від індивідуальних та приватних інвесторів.

Отже державне фінансування проекту становило менше 1/14 від запланованої суми, що дало змогу забезпечити житлом близько 1/16 від  запланованої кількості молодих сімей та самотніх громадян, що потребують покращення житлових умов (непропорційність скорочення запланованих показників свідчить, поміж іншого, про імовірне перевищення вартості одного кв. метра житла позначки у заплановані 5314 грн). Цифри виглядають досить невтішними, особливо із огляду на те, що заплановані програмою обсяги будівництва зростають рік у рік і «наздогнати план» із кожним роком буде важче.

Очевидно, результати виконання регіональних програм доступного житла мало чим відрізняються від вищезазначених. Поки підбиваються офіційні підсумки року, пригадаємо, що передбачено умовами Програми будівництва (придбання) доступного житла у Київській області на 2010-2017 роки.

За цим документом у 2011 будівельна галузь області повинна була отримати 9,14 млн грн із державного бдюжету, 2,05 млн з місцевих бюджетів та 26,08 млн гривень із альтернативних джерел. Загалом – 37,27 млн грн на будівництво 117 квартир площею 7 304,9 кв.м. Даних про щорічне фінансування програми по районах області не наводиться. Вказаний лише загальний обсяг коштів, що їх планується витратити у кожному районі протягом реалізації програми.

Для Вишгородщини цей показник становить 40,72 млн гривень, з них 9,9 млн – кошти державного, 2,33 млн – місцевого бюджету. За більш детальними даними звертаємося до Розпорядження Вишгородської райради від 26 жовтня 2011 «Про підсумки соціально-економічного та культурного розвитку Вишгородського району за 9 місяців 2011 року». Тут зазначено, що у першому півріччі року за рахунок усіх джерел фінансування в експлуатацію введено 35 457 кв.м. житла. Цей показник досягнуто, крім іншого, завдяки введенню в експлуатацію двох житлових комплексів. Чи збережеться ця динаміка у подальшому – це ще питання. 

Хоча й не можна апріорі відносити увесь надбаний фонд до категорії доступного житла, очевидним є те, що ситуація у галузі значно краща, ніж в середньому по Україні. Цей показник досягнуто, крім іншого, завдяки введенню в експлуатацію двох житлових комплексів. Чи збережеться ця динаміка у подальшому – це ще питання.

Слід зауважити, що причина введення в експлуатацію такої кількості житла полягає у привабливості Вишгородщини для інвесторів. Вона є одним із найперспективніших у будівельному плані районів Київської області. Вона має стратегічно вигідне економічно-географічне розташування та значний потенціал для розвитку і розбудови.

Відповідне ставлення до Вишгородського району засвідчує і Програма доступного житла в області – за обсягами запланованого фінансування будівельної сфери на 2010-2017 роки він поступається лише містам Ірпінь, Біла Церква і Києво-Святошинському району (а у перерахунку на кількість населення навіть випереджає два останніх).

Відходячи від приблизних підрахунків та припущень, зупинимося детальніше на поточному стані будівельної галузі району та напрямках її розвитку. У районному центрі Вишгородщини активна житлова забудова ведеться не перший рік, серед поточних проектів – ЖК «Березки» та «Ольжин Град». Вони розраховані задовольнити власний попит мешканців Вишгорода, зростаючий попит населення столиці у зручному та доступному житлі на околиці та попит мігрантів всередині району і області.

Згідно  із розрахунками Генерального плану міста саме завдяки їм чисельність населення Вишгорода може зрости від сучасних 27 до 90 тис. мешканців у 2025. Така перспектива, зрозуміло, вимагає значних капітальних вкладень як безпосередньо у житлове будівництво, так і у модернізацію та розвиток комунальної, транспортної, соціальної інфраструктури.

Завдання влади – у повній мірі скористатися шансом на розбудову міста. Окрім іміджевих переваг це забезпечить притік інвестицій у всі сфери виробництва, відтак – стане запорукою стабільного розвитку та укріплення економіки району. Проте, опікуючись долею райцентру, не можна випускати з уваги і решти населених пунктів. За умови реалізації проекту про перенесення обласного центру Київщини зі столиці до Вишгорода роль сателітів великого міста перейде до сіл району.

Окрім маси перетворень, що їх вимагатимуть інфраструктура та житловий фонд міста, виникне потреба у будівництві масштабних житлових комплексів у прилеглих населених пунктах. Ясна річ, значна частина забудови здійснюватиметься за державної підтримки, тенденція до приросту чисельності населення та розбудова району може спонукати вищі органи влади переглянути обсяги фінансування його будівельної галузі, в тому числі у рамках програми доступного житла та супутніх проектів.

Грамотне планування та організація цих заходів може забезпечити Вишгородщині якісний стрибок у економічній та соціально-культурній сфері. Тому районна влада (в тому числі міська) на чолі з місцевою адміністрацією мусить зробити усе необхідне, аби довести свою спроможність і готовність перебрати роль обласного центру, інтегрувати усі населені пункти у цілісне адміністративно-територіальне утворення. Почати слід зі швидкого та ефективного освоєння тих коштів, що надходять за програмою доступного житла вже сьогодні.

Для цього необхідно оптимізувати процес формування списків осіб, що мають право на придбання доступного житла, зробити максимально зрозумілим та прозорим процес оформлення такого права, державних дозволів на використання земельних ділянок під забудову, розподілу бюджетних дотацій та приватних інвестицій. Це можливо лише за узгодженої роботі міської та районної влад.

Крім того, місцеві виконавчі органи повинні суворо контролювати увесь процес будівництва: від технічної обґрунтованості проектів та щільності забудови, цільового використання земель – до справедливості і правомірності розподілу житлового фонду заявниками на нього. Така позиція (реалізована у межах законних повноважень влади) унеможливить зловживання державними та приватними ресурсами із боку будь-якого учасника будівельного процесу, дозволить знаходити джерела фінансування нових проектів, дофінансування заморожених, оперативно реалізовувати їх та розраховувати на отримання позачергових.