Місцева влада не публікує відкриті дані – що робити?

До початку повномасштабної війни в Україні вдалося досягнути значного поступу у відкритості інформації. Війна змінила все — сотні сайтів були закриті, набори даних приховані, а запити на публічну інформацію залишились без відповідей. Сфера доступу до публічної інформації регресувала.

Які дані місцева влада має обов’язково публікувати в умовах воєнного стану? Що робити, якщо ОМС відмовляються надавати інформацію?  

Доступ до інформації під час війни

Публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, отримана або створена в процесі виконання органами влади своїх обов’язків. Право кожного громадянина на доступ до такої інформації гарантоване законодавством України. 

Однак із введенням воєнного стану запрацював особливий правовий режим. Зокрема, частково діє обмеження конституційного права людей вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб. 

Проте ці обмеження діють лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку. І зовсім не скасовують основні положення Закону України «Про доступ до публічної інформації». 

Водночас до інформації подекуди застосовують такі обмеження, які насправді Закону не відповідають. Наприклад, пункт про обставини непереборної сили (як-от загроза війни чи збройний конфлікт тощо) дозволив органам влади відстрочувати розгляд запитів на інформацію. Як наслідок, виникла негативна практика загальної «відписки» про задоволення запитів «до закінчення дії воєнного стану». 

Однак відстрочка має застосовуватись виключно на час, поки ці обставини не будуть усунуті. І у результаті розгляду кожного конкретного запиту, а не для всіх запитів загалом.

Крім цього, через «військову агресію російської федерації проти України» та «запровадження воєнного стану» органи влади почали встановлювати загальні обмеження доступу до інформації. Але ці обмеження мають застосовувати виключно із використанням «трискладового тесту» у кожному конкретному випадку. Він складається із таких запитань:

● Чи слугує засекречення інформації інтересам національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку і запобігання правопорушенням, громадського здоров’я, захисту репутації або інших прав людей, підтримання авторитету та неупередженості правосуддя, нерозголошення даних, отриманих конфіденційно?

● Чи завдасть розголошення інформації істотної шкоди цим інтересам?

● Чи шкода від розголошення переважає суспільний інтерес?

Розпорядники інформації повинні надавати висновки щодо наявності усіх цих підстав. Інакше обмеження доступу можна вважати необґрунтованим. Також рекомендуємо зосередитись над наповненням та оновленням інформації на офіційних порталах та сторінках у соцмережах органу місцевого самоврядування. Аби мешканці могли реалізувати своє законне право на доступ до публічної інформації.

Саме по собі введення воєнного стану в країні не дає підстав обмежувати право на отримання інформації. Це можливо тільки в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку.

Закриті відкриті дані

Відкриті дані — це також публічна інформація, але в придатному для автоматизованої обробки форматі. Іншими словами, таку інформацію може опрацювати програмне забезпечення без участі людини. Набори даних можна аналізувати, зіставляти з іншими, візуалізувати й поширювати у зручному форматі. 

Це важлива основа для роботи журналістів, аналітичних центрів, громадських організацій. Наприклад, нашій команді «Transparent cities/Прозорі міста» відкриті дані допомагають моніторити рівень прозорості місцевої влади.

Відкриті дані також корисні й для мешканців. Так вони можуть дізнатися про наявність безоплатних ліків у лікарнях, адреси укриттів, актуальні тарифи на комунальні послуги тощо.

Цю інформацію  найлегше було знайти на Порталі відкритих даних, де зокрема їх   публікували міста. Проте з початком повномасштабного вторгнення портал закрили, аргументуючи безпековими ризиками. У серпні 2022-го доступ частково відновили для тилових регіонів, але значна частина інформації на ньому — застаріла.

Крім цього, у березні 2022 року Кабінет Міністрів України надав можливість місцевим органам влади обмежувати роботу реєстрів. Деякі міські ради закрили доступ до геопорталів та порталів відкритих даних на прохання  правоохоронних органів.

Як наслідок, станом на грудень минулого року, 18 міських рад обласних центрів опублікували лише чверть від обов’язкових наборів.

 Боротьба за право на доступ: як отримати необхідні дані?

Для початку варто перевірити наявні набори на Порталі відкритих даних або на сайті розпорядника (орган, що володіє даними й зобов'язаний їх публікувати). Якщо ж необхідних даних немає у вільному доступі, до розпорядника можна надіслати запит (онлайн чи поштою). Для цього скористайтеся «Запитувачем», який сформує ваш запит на доступ до публічної інформації.

Оформлений запит потрібно надіслати на призначену для цього електронну скриньку, яку вказують на сайті розпорядника. Якщо такої опції не передбачено — на загальну електронну скриньку в розділі «Контакти». 

Від розпорядника інформації завжди потрібно вимагати роз’яснення причин відмови. Адже він навіть в умовах воєнного стану зобов'язаний обґрунтовувати, чому відмовляє вам у доступі. Якщо ваш запит проігнорували або відмовилися на нього відповідати, зверніться до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини. Скарги можна надсилати на електронну адресу [email protected] або у спеціальну онлайн-форму. 

Омбудсмен може відкрити провадження за зверненням і подати протокол про порушення ваших прав до суду. На порушників чекатиме адміністративний штраф.

Також можна звернутися до адміністративного суду за місцем реєстрації — вашим або  розпорядника. Тоді треба буде сплатити орієнтовно 900-1000 грн судового збору за один позов. Реквізити є на сайтах адміністративних судів, до яких ви плануєте звертатись. 

Аби спростити процес підготовки звернення до суду, радимо скористатися онлайн-конструктором за посиланням. З його допомогою можна написати судовий позов щодо доступу до публічної інформації.

Довіра між суспільством і владою критично важлива, а в часи війни — особливо. Не менш важлива й упевненість міжнародних партнерів у тому, що українські органи державної влади відкриті, прозорі та підзвітні у своїй діяльності. Але без забезпечення доступу до інформації досягнути цього вкрай складно.

Наша команда «Transparent Cities/Прозорі міста» готує нове дослідження стану прозорості міст в умовах війни. Ми впевнені, що дієве місцеве самоврядування — основа стабільності держави. А безперешкодний доступ до інформації — не лише конституційне право кожного громадянина, а й запорука об’єктивного та комплексного аналізу роботи влади.