Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
24.04.2020 12:00

Невподобайчик. Або Як не стати хейтером

Освітній експерт, андрагог

Чому люди швидше вірять у негатив, ніж у позитив?


Ми не вимагаємо миру, ми творимо мир.
Девід Хокінс

Чому люди швидше вірять у негатив, ніж у позитив?

Про це написано багато. Та все ж я теж вирішила у цьому покопатися.

Марк Траслер і Стюарт Сорока провели ряд експериментів в Університеті Макгілла в Канаді. Згідно з їх теорією і висновками тяга до інформаційного бруду, це не просто злостивість. Такою здатністю люди розвивають в собі навички швидко реагувати на потенційні загрози.

Погані новини можуть бути сигналом про те, що нас чекає небезпека, а значить ми повинні діяти інакше.

Що ж, ніби все цілком природно.

Ні, я, звичайно, розумію, що викриття корумпованих політиків - справа потрібна суспільству. Та одне діло, коли це роблять фахівці із доказовістю і фактажем, що відповідає дійсності; і зовсім інше, коли хтось оформився фрілансером-поливальником-бруду, і його джерело нескінченне і затоплює всіх, хто трапляється на шляху.

"Вона хороша баба, але так нічого для області і не зробила", "він гарний мужик, але подивимося, що зробить для регіону"....

Висловлювання - на рівні особистих суджень і осуду, а не фактів і аргументів.

Про що це? Невже для людей є ціною така особиста думка диванного експерта у фейсбук?

За цей карантинний час наше життя ще більше змістилося у соціальні мережі.

Яскравіше і сміливіше почали себе проявляти ті, кого зараз називають хейтерами - від англійського hater - ненависник.

Хто вони?

Найчастіше, це люди, яким немає чим зайнятися. Категорія, так званих, зайвих людей у нашому суспільстві шириться.

А вони - теж люди, яким потрібно мати певний ступінь соціалізації.

Це може бути молода людина, - до слова, перші хейтери з'явилися у молодіжному реперському середовищі, а вже потім поширилися і на інші види та сфери діяльності.

А може бути і людина з великим життєвим досвідом, що гає свій час, енергію на обговорення чужих життєвих успіхів, переваг, чеснот чи недоліків; на те, аби закидати брудом того, хто, можливо, про це і не дізнається.

Які їх почуття?

Ненависть. Неприязнь. Зневага. Зневіра.

Які їх потреби?

Вони очевидні: соціальна взаємодія, самоствердження ("Єс! Я його/її зробив!"), увага, визнання.

Найчастіше хейтер - це людина з купою комплексів, - замість того, щоб розібратися у собі, заглянули, дослідити, покопатися, зрозуміти свої потреби, бажання, сенси, - вони переключаються на інших. Коли немає своєї життєвої цілі, задач, клопотів, тоді людина живе життям іншого, який має мету і досягає її, наприклад, обіймаючи певну посаду.

Як на них не/реагувати?

У мене було кілька випадків, коли мене хейтили у фейсбуці. Одна пані мала задоволення кілька разів писати під моїми публікаціями про мій великий ніс (отакої!)).

Перший раз я той коментар сприйняла, як щось пусте, і ніяк не зреагувала; другий раз - я віджартувалася, мовляв, що батько дав; третій раз - було відверте знущання - я відправила пані в бан. І, так, я подивилася її профіль: про себе пані майже нічого не повідомляла, а її стрічка була наповнена котиками та іншим подібним контентом. Висновок для себе я зробила, не задоволені потреби пані були зрозумілими.

Тож, власне, кожен для себе обирає, як діяти в ситуації спрямованої на вас зневаги.

Фахівці з комунікацій у мережах радять взагалі ніяк не реагувати (допис чи коментар "вмирає" дуже швидко, якщо з ним не взаємодіяти).

Також тут у нагоді стане критичне мислення - важлива навичка, яку постійно потрібно качати. Якщо хейтерство торкнулося саме вас, варто ближче познайомитися з тим, хто його транслює, почитати, яку інформацію ця особа подає про себе; який контент творить на своїй сторінці, хто є її френдлі-середовищем, кого і як вона наслідує. Подивитися, проаналізувати і прийняти рішення, як з цим бути далі.

Часто, це безликі віртуальні істоти, або й просто боти.

Не виправдовуватися - ще одна штука, якої варто уникати будь-коли і будь з ким, в тому числі, і в соцмережах.

І, звичайно, радикальний, зате дієвий спосіб уберегти себе від людей, що отруюють ваш простір, - забанити.

Як самому не стати хейтером?

Маю кілька думок з цього приводу.

Перша і та, що зверху, - не сидіть днями у стрічці фейсбук. Включайтеся у реальне життя. Не тіште себе ілюзіями успіхів/невдач інших людей.
Друге, - якщо вам нічим займатися, познайомтеся із собою. Подумайте, що вам подобається робити, напишіть список таких дій. Можливо, в ньому трапиться щось таке, що ви робили в дитинстві; або щось таке, що ви давно хотіли спробувати, та не мали часу. І починайте поступово той список долати дією і зусиллям. Робіть те, що вам приносить задоволення.

Третє і головне, - живіть своє життя (а не слідкуйте, як хтось їсть, одягається, лається, дихає); пишіть свою мету (а не реалізуйте те, що вам нав'язано кимось іншим), мрійте свою мрію (а не заздріть іншим), любіть своїх дітей/чоловіка/дружину/батьків (а не шукайте недоліки в інших)

І тоді точно навколо вас буде багато добрих новин, кількість потенційних загроз суттєво зменшиться, а уподобайок стане куди більше.

Теги: хейтеры
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net