Як Україна єднає весь світ у боротьбі з авторитаризмом та олігархічним неофеодалізмом

4 липня 2022 р. на міжнародній конференції у швейцарському місті Лугано було презентовано План відновлення та розвитку України. Представники більше ніж 40 держав та 20 організацій обговорили, яким чином буде відбудовуватись та модернізуватись повоєнна Україна. 

Для відновлення України протягом наступних 10 років планується залучити 750 млрд. доларів США. План відновлення України є комплексним процесом, перший етап реалізації якого припадає на 2022-2023 роки та спрямований на вирішення проблем “тут і зараз”, другий - передбачає капітальну перебудову української економіки та інфраструктури до 2026 року, а третій етап, який завершиться в 2032 році, має вивести Україну в число держав, які прогресують найшвидше в світі. 

300-500 млрд. доларів планується отримати із заморожених активів держави-агресора та російських олігархів. Звичайно це питання вимагатиме титанічної роботи, буде складним та довготривалим процесом. Не варто впадати в наївний оптимізм, необхідно усвідомлювати, що перед державою та суспільством постане серйозний, наступний після війни, глобальний виклик. На нас чекає не лише План післявоєнного відновлення та  європейські вимоги щодо фундаментальних реформ, а й необхідність їх реального, системного та швидкого впровадження. 

Від нас як нації, вимагається не просто вижити та перемогти у війні, а й через великі потрясіння та жертви пережити особисту трансформацію. 

Українці повинні стати свідомими та готовими до нового, донині невідомого нам післявоєнного життя. 

Життя, в якому необхідно пробудитися, знайти в собі сили піднятися та критично мислити. Свідомо приймати рішення та діяти, бути готовими до колосальних змін та нової реальності, у якій житиме суспільство і його громадяни після завершення повномасштабної війни.

Останнім часом почали звучати непоодинокі висловлювання окремих представників німецької та французької еліти про те, що підтримка України - це підтримка війни, а тому треба припиняти поставку озброєння й змусити Україну домовлятися про припинення воєнних дій. На їх переконання, Україні необхідно змиритися з втратою  значної частини своїх території та всіма іншими втратами, які принесла війна. Їх лякає соціально-економічна криза, яка вразила весь світ та потенційні екологічні катастрофи, які стають дедалі більш реальними, доки путінський режим пускає крилаті ракети над атомними електростанціями в Україні та знищує склади з аміаком та селітрою. 

Окремі американці теж вважають, що українці повинні самі собі допомагати, а не просити допомогу у світу, адже вони не хочуть працювати на цю війну, не хочуть жити в умовах різкої інфляції, платити більше за пальне. Вони хочуть жити спокійно, кайфувати від життя, їсти в Mcdonald's та не хочуть чути про війну.

В будь-якому конфлікті є різні сторони медалі та різні погляди. Адекватні та освідчені люди розуміють, що українська армія виборює перемогу не лише для України, адже ми, силою свого незламного духу, виборюємо свободу для всього цивілізованого світу. 

Ми боремося за принципи людяності, справедливості та демократії, які є важливими для всіх цивілізованих людей незалежно від національності та країни проживання.

Ми воюємо з так званою «другою армією світу» задля можливості людей в різних країнах світу, з різною релігією та кольором шкіри жити вільно та в мирі.

Ми відстоюємо базові людські цінності, право на власне волевиявлення, свободу думки і слова, право на вільне вираження своїх поглядів і переконань. 

Українці віддають свої життя за всіх тих хто хоче планувати своє майбутнє, мати роботу та професію, отримувати освіту, народжувати дітей, відкривати для себе світ та збагачуватися духовно. За тих, хто хоче вільного пересування світом, за право обирати місце проживання та говорити різними мовами. 

І, можливо, наша перемога стане прикладом для тих, хто не хоче жити в закритій країні третього світу з тоталітарним режимом, планово-адміністративною економікою, корупцією, олігархатом, заляканим та безвольним народом.

Ми виборюємо фундаментальні демократичні свободи в той час, коли інші побоялися це зробити, платимо жахливу ціну за страхи та неспроможність діяти «зомбованої русні» та заляканого заходу. 

Але є багато розумних та свідомих людей, якій розуміють, що якщо не зупинити путінський режим руками українських воїнів та життям українських громадян, то в найближчому майбутньому держави НАТО та ЄС можуть опинитися не в ролі спостерігачів, а стати безпосередньо учасниками та жертвами хворобливих уявлень про світ кремлівського авторитарного режиму. 

Тому усім тим, хто вважає, що припинення підтримки обороноздатності України вирішить усі їхні проблеми, присвячуються наступні  тези:

- Україна бореться не лише за себе, а й за весь цивілізований світ, захищаючи фундаментальні демократичні цінності,  у тому числі  інтереси ЄС та НАТО;

- в цій несправедливій війні український народ потерпає від соціально-економічної кризи, яка буде мати безпосередні наслідки для всього світу. Якщо не об’єднатися з Україною в цій боротьбі зараз, то завтра з'являться проблеми значно складніші, ніж небажання чути про війну, інфляція та дорогий бензин;

- росія своїми діями показала, що вона держава-терорист, яка не варта довіри. Сучасна росія це монополізована, вертикально інтегрована система корупції та влади олігархату, мета якого особисте збагачення та політичний впливу на світ через шантаж енергоресурсами та ядерною зброєю.

Український народ показує безпрецедентний приклад мужнього протистояння тоталітарній диктатурі кремлівського режиму. Ми єднаємо весь світ у боротьбі з авторитаризмом та олігархічним неофеодалізмом. 

Олена Линник,

керуючий партнер Gryphon Group, юрист, аудитор