Фальстарт: ЗМІ презентували поки неіснуючий законопроект про обіг земель
Цього тижня значна кількість інтернет-ресурсів опублікували новину про те, що Аграрним комітетом розроблений власний законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення
Начебто саме цей «законопроект» невдовзі буде зареєстрований у парламенті. В результаті, до мене як до голови земельного підкомітету, та до інших членів Аграрного комітету ВРУ постійно звертаються представники ЗМІ та небайдужі громадяни з проханням прокоментувати законопроект і взагалі прояснити ситуацію із зняттям мораторію. Тож коротко про ситуацію, що склалася.

Аграрний комітет: до «фінальної» версії ще далеко
На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти про обіг земель сільськогосподарського призначення – вони належать, відповідно, депутатам Олексію Мушаку і Аркадію Корнацькому. Жоден з них не розглядався Аграрним комітетом, і вони мають мізерні шанси на проходження в комітеті. Чому? Тому що їх можна сприймати швидше як документи політичного, аніж правового характеру. Їх внесенням автори хотіли «запустити» дискусію щодо регулювання обігу сільськогосподарських земель в Україні. Але нормальної, загальнонаціональної дискусії ми так поки і не отримали.
У прийнятому у 2016 році законі щодо продовження земельного мораторію передбачене доручення Кабінету Міністрів внести законопроект про обіг земель. І хоч граничний строк виконання цього доручення сплинув ще 1 липня 2017 року, такий законопроект досі урядом до Верховної Ради не внесений. В принципі, з політичної точки зору уряд зрозуміти можна. Навіщо вносити документ, який має практично нульові шанси проходження у парламенті, бо перед двома виборами (і президентськими, і парламентськими) жодна політична сила не захоче брати на себе весь той негатив, з яким в українському суспільстві зв’язана тема ринку сільськогосподарських земель. У прийнятому наприкінці минулого року законопроекті про продовження мораторію, який нещодавно був направлений на підпис Президенту, парламент ще раз зобов’язав уряд подати вказаний законопроект, але вже до березня 2019 року.
Обговорення цих питань наразі триває. При Аграрному комітеті вже певний час працює робоча група, яка вивчає пропозиції аграрних асоціацій, наукових установ, громадських організацій сектора стосовно умов регулювання обігу земель. Минуле засідання групи стосувалося перспектив кредитування банками аграріїв під заставу землі після зняття мораторію. Учасникам засідання були роздані напрацювання робочої групи з певними пропозиціями стосовно ринкового регулювання. Саме ці пропозиції і були сприйняті деякими представниками ЗМІ як готовий законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення.
Для того, щоб питання зняття мораторію було вирішено парламентом позитивно, мають бути знайдені рішення, які будуть влаштовувати представлені у парламенті політичні сили. Крім того, і це дуже важливо, має бути розуміння пропонованої версії законопроекту з боку аграрного бізнесу – від маленьких фермерських господарств до великих корпорацій. Поки що таких рішень не знайдено, і, звісно, кінцевий варіант законопроекту відсутній.
«Яблуко розбрату»: чи можна купувати землю юрособам?
За великим рахунком, «яблуко розбрату» одне – хто буде мати право набувати у власність землі сільськогосподарського призначення? Буде це право надане лише громадянам України чи також і юридичним особам? А відповідь на ці питання напряму пов’язана з можливістю або неможливістю концентрації в одних руках значних масивів земель.
Питання дійсно складне і неоднозначне. З одного боку, господарювання на землях сільськогосподарського призначення ведеться, в переважній більшості, юридичними особами. І саме вони, як орендарі, за чинним законодавством мають переважне право на купівлю орендованих земельних ділянок. Якщо закон обмежить коло власників сільськогосподарської землі лише фізичними особами, переважне право буде втрачене. Це призведе і до суттєвих обмежень прав орендаря, і викличе можливості для певних зловживань. Але, з іншого боку, наявність у юридичної особи можливості купувати землі сільськогосподарського призначення практично зводить нанівець усі обмеження щодо граничних площ земель у власності однієї особи. Через ланцюжки афілійованості усі вони можуть бути знехтувані. Між іншим, це не тільки проблема України. Наприкінці минулого року у складі української делегації я спілкувався з кількома депутатами Європарламенту. У Німеччині, наприклад, ті ж проблеми. Детально виписаний у німецькому законодавстві порядок продажу сільськогосподарських земель, орієнтований на одержання землі саме тими, хто на ній працює, на «раз-два» обходиться через транзакції на користь юридичних осіб. У результаті, землю купують не фермери, а інвестиційні фонди, які на землі працювати ніколи не будуть, а сприймають її лише як об’єкт вкладення коштів. І це у країні, де гектар коштує 20 тисяч євро! Що ж говорити про Україну. Тому не слід розглядати вказані проблеми як прості. Вони дуже складні і простих відповідей на них не буде.
Ми стоїмо на старті ринку земель сільськогосподарського призначення. І правила, якими цей ринок буде керуватись, по-перше, мають бути логічними і соціально доцільними для країни, а, по-друге, мають виконуватись, а не існувати лише на папері. Поки законопроекту, який би відповідав усім цим критеріям, немає. Як, на жаль, немає і стратегічного бачення розвитку економіки та суспільства після зняття «земельного мораторію». Питання обговорюються в експертному середовищі (у тому числі на робочих групах Аграрного комітету ВР), але, виходячи з існуючих реалій, вести предметну розмову про ці речі ми зможемо тільки після парламентських виборів.
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Чому ідеальні плани не працюють і як домовитися з мозком про продуктивність Олександр Скнар 23.12.2025 09:26
- Чому маркетингові стратегії не працюють і як бізнесу підготувати план на 2026 рік Ерік Клюєв 22.12.2025 17:23
- Які три помилки в маркетингу заважають українським підприємцям розвивати бізнес Аліна Кашапова 22.12.2025 13:42
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ Ольга Драчевська 22.12.2025 08:20
- Ризики для бізнесу на ринку електроенергії наприкінці 2025 та у 2026 році Ростислав Никітенко 21.12.2025 21:06
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву Сергій Комнатний 21.12.2025 19:15
- Як фандрейзеру підвищити свій грейд? Практичні кроки з власного досвіду Олександра Смілянець 21.12.2025 18:02
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними 644
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву 188
- Бізнес і надалі залишать без кредитів 152
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ 148
- Які три помилки в маркетингу заважають українським підприємцям розвивати бізнес 100
-
Родина колишнього члена Вищої ради правосуддя приватизувала пів будинку на Бессарабці
Бізнес 16848
-
"Monobank не бачить нас у фінтеху, а ми не бачимо їх у ритейлі", – інтерв’ю із засновником Kasta
Бізнес 16809
-
Китайський винищувач J-10C, ймовірно, помітили з гіперзвуковою ракетою YJ-21E – що відомо
Технології 10522
-
"Було 4 черги – стане 3,5". Чи покращує ситуацію зі світлом перегляд списку критичних об’єктів
Бізнес 3171
-
До основних IT-ролей зросли вимоги: які фахівці будуть "на вагу золота" у 2026-му
Технології 2602
