Скасування контролю замість фіскалізації
Організатори конференції Tax & Business Conf запросили розповісти про плюси та недоліки податкових змін для малого підприємництва.
Якщо спостерігати останні кадрові зміни та послухати заяви на високих і найвищих рівнях, то може здатись, що в Україні завдяки податковій політиці відбувається економічне диво. Зростають податкові надходження, наприклад. Але не все так райдужно. Особливо для тієї категорії, яка мала б створювати фундамент для розвитку підприємництва.
Минулого тижня мав честь виступити на міжнародній конференції Tax & Business Conf. Організатори події запросили розповісти про плюси та недоліки податкових змін для малого підприємництва. Так, плюси є. Це, наприклад, скасування обов’язкового ведення паперових книг обліку доходів. Але недоліків та загроз багато.
Наприклад, один з законів (№466-ІХ) надає надають податковим чиновникам право на власний розсуд встановлювати вину платника податків. «На власний розсуд» мовою законодавства ЄС перекладається як «дискреція», а чиновницькою мовою – як «корупційні можливості». «Хочу – визнаю тебе винним у порушенні звітності та вдвічі збільшу розмір штрафу, а заплатиш мені на кишеню – і не визнаю», – скаже чиновник.
Ще один напрямок, який вперто просувають в Україні прибічники фіскального тиску та – обов’язкові касові апарати для ФОП. Це відповідає їхньому хибному переконанню, що податкова система має тільки контролювати і збирати кошти до бюджету (насправді ні, ще більш важливою є функція стимулювання економічного розвитку), а також хибній уяві про ФОП як українську схему ухилення від податків. Але чи допомагають касові апарати детінізації мікро- та малого бізнесу?
Ось приклад. Країна втрачає майже 120 млрд доларів щороку від ухилення від сплати податків та недотримання податкової звітності. За іншими даними, ця цифра перебільшує 200 млрд. Податківці вважають, що близько 30% обороту бізнесу знаходяться в тіні. Не поспішайте обурюватись «українському менталітету». Йдеться про значно більш заможну Італію, третю економіку зони євро, куди багато українців мріють потрапити на роботу.
Рівень оподаткування в Італії один з найбільших в ЄС. Наприклад, країна посідає 128 позицію в рейтингу Paying Taxes. Це значно гірше, ніж навіть в Україні (65-те місце в рейтингу). Тому у підприємців є спокуса не вказувати частину доходу в деклараціях.
Цей приклад ілюструє те, що проблема ухилення від сплати податків є актуальною для багатьох країн. Але підходи тільки різні. В Італії уряд розглядає насамперед ініціативи, які спрямовані на скорочення готівкового обігу. Адже італійці полюбляють готівку більше за картки. Тому законодавці та урядовці шукають «батоги і пряники», які сприятимуть картковим розрахункам, які легко відслідкувати.
В Україні основний акцент хочуть зробити на фіскалізації – обов’язковому веденні розрахунків через реєстратори розрахункових операцій (РРО). Ця ініціатива зустрічає спротив підприємців, які вважають недоречними витрати коштів на самі апарати та їхнє обслуговування та збільшення часу на звітність. Багато хто називає намагання здійснити тотальну фіскалізацію малих підприємців збільшенням податкового тиску.
Через протести підприємців запровадження обов’язковості РРО постійно відкладають. Наприклад, наприкінці минулого року Рада підтримала законопроект про відтермінування до 1 січня 2022 року застосування обов’язкових касових апаратів для фізичних осіб підприємців (ФОП).
Законопроектом №4439-д передбачено, що від обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) звільняється торгівля через інтернет, роздрібна торгівля вживаними товарами в магазинах, окремі види діяльності ресторанів, кафе та ресторанів швидкого обслуговування. Також звільнили від РРО діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів і подібних засобів тимчасового розміщення. Крім того, всі ліміти фіскалізації прив’язано до мінімальної заробітної плати, змінено перелік ризикових груп ФОП, скасовано велику кількість штрафів.
Я переконаний, що тотальна фіскалізація ФОП не призведе до детінізації малого бізнесу. Адже в найулюбленішій «пісні» прибічників закручування гайок в парламенті та Мінфіні співається про використання ФОП у схемах ухилення від податків великими компаніями. Але для «олігархічної оптимізації» ліміти спрощеної системи оподаткування використовують по максимуму. А якщо придивитись до статистики, то сотні тисяч підприємців за оборотами знаходяться значно нижче тих 5-7 мільйонів гривень обмежень. Натомість, на звітність та контроль над масою ФОП витрачається колосальна частина ресурсів податкових органів – як людських, так і фінансових.
У зв’язку з цим, пропоную скасування податкового контролю за підприємцями та громадянами з річним доходом менше 400 тис. грн. За моїми розрахунками, це нижча «межа» рентабельності обороту для перевірок та контролю. Крім того, в перерахунку на щомісячні надходження, це лише в 2,5 рази вище за середній офіційний дохід в країні.
На моє переконання, така реформа стане сигналом для виходу мікробізнеса з тіні та збільшить кількість офіційно зареєстрованих самозайнятих осіб. Відповідна категорія громадян не є інструментом олігархічної оптимізації податків. Чи хтось думає, що умовний олігарх із рейтингу найбагатших людей України буде використовувати для «обналу» підприємця із 14 тис доларів обороту на рік? Надмірний контроль над цією категорією громадян неефективний.
Окрім того, вважаю суттєвим аргументом те, що зниження податкового тиску має ідеологічне підґрунтя. Адже протягом останнього століття наша країна пережила кілька соціальних потрясінь, коли природне накопичення статків домогосподарствами переривалось.
Жодна країна Заходу, в тому числі Італія, не пройшла через те, через що пройшла Україна 80-100 років тому. 60% статків в країнах ЄС є успадкованими, а не набутими за життя. Ті самі італійці можуть отримати у спадок нерухомість чи бізнес, який був у володінні родини понад сотню років чи навіть більше. Жоден комісар не відбирав у селян млини, а у підприємців фабрики.
Відтак податкова політика України має сприяти збагаченню якнайширших верств населення, а не займатись «розкуркуленням і продрозкладкою» малого та мікробізнесу, як це прагнуть зробити наші фіскалізатори.
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська вчора о 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко вчора о 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак вчора о 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда вчора о 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! Георгій Тука 27.08.2025 18:50
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова 27.08.2025 11:00
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? Любомир Паладійчук 26.08.2025 21:41
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки Анна Кухарчук 26.08.2025 18:29
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність Сергій Заболотній 26.08.2025 16:29
- Моральна шкода у сімейних справах Леся Дубчак 26.08.2025 16:29
-
Другий російський регіон повідомив про повну відсутність бензину
Бізнес 8542
-
Два світи, одна країна: чому ветерани відчувають зраду з боку цивільних
8485
-
Дороги, метро, зрада та заробітки. Інтерв’ю з Максимом Шкілем, засновником "Автостради"
Бізнес 6872
-
"Дуже зацікавлені в цьому родовищі". TechMet підтвердила інтерес до літію в Україні
Бізнес 6759
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 5789