Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
09.03.2016 14:57

Сам собі енергорегулятор

Експерт з питань енергетики Інституту суспільно-економічних досліджень

Про європейський досвід функціонування регуляторних органів на ринку енергетичних послуг.

У Верховній Раді на сьогодні вже зареєстровано 4 законопроекти, які передбачають реформу діяльності Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Перший – урядовий, другий – президентський, третій – від групи депутатів, четвертий – розроблено спільно з українськими та міжнародними експертами. Зміни в статусі регулятора мають відбутися відповідно до взятих Україною зобов'язань про створення прозорого конкурентного ринку енергетичних послуг. І поки депутати ламають голови, над тим, яку модель регулятора варто запровадити в Україні, давайте звернімо увагу на європейський досвід функціонування аналогічних комісій. Там у пріоритеті – цілковита незалежність й орієнтація на роль третейського судді під час виникнення спорів між споживачами й ліцензіатами ринку енергетичних послуг. 

Отже, згідно з європейською практикою, регуляторні комісії виконують чотири головні функції: захищають права споживачів від зловживань підприємств енергосектору, гарантують прозорі економічно-обґрунтовані тарифи, забезпечують громадян надійними якісними послугами й, нарешті, відповідають перед учасниками ринку за можливість технічного розвитку підприємств. Все це, безумовно, можливо лише за умови забезпечення ефективної та прозорої роботи регулятора а також за максимальної незалежної комісії від втручання інших державних чинників (посадовців чи органів влади).  

У країнах Євросоюзу існують різні моделі формування регуляторного органу. В одних випадках суб'єкт влади (президент, чи прем'єр-міністр, чи парламент) формує склад регулятора, в інших – членів комісій обирають представники різних гілок влади й власне споживачі. Також інколи практикується, що за роботу наглядових енергокомісій відповідають профільні міністерства. 

Зазвичай термін роботи складу регуляторного органу становить 6 років. Найголовніше, щоб зміна членів комісії не співпадала з важливими політичними подіями в країні – виборами, змінами уряду. 

В Австрії функціонує один незалежний регулятор. Відповідальний за його діяльність - міністр економіки, сім'ї та молоді. Чисельність – 5 осіб. Термін роботи комісії  – 5 років. Джерело фінансування – збори з операторів енергомереж високої напруги та менеджерів контрольної зони (газ). 

В Чехії також діє один незалежний регулятор. Голова комісії  призначається президентом за поданням уряду. Строк роботи комісії  – 6 років. Джерела фінансування – держбюджет. 

У Франції функціонують два незалежних органи. Це – рада, що складається з 5 членів, та комітет, до складу якого входить 4 особи. Відповідає за діяльність регуляторів міністр енергетики та рада комісії з енергетики (CRE). Термін роботи комісії: голова – 6 років, члени - 4 роки. Джерела фінансування – держбюджет.

Німеччина. Тут функціонує один незалежний регулятор, який ще крім енергетики наглядає за телекомунікаціями та поштовим зв'язком. Керівники регулятора (президента та двох віце-президентів) призначаються Федеральним президентом за поданням уряду та ради Агентства. Термін роботи комісії  – 5 років. Джерела фінансування – держбюджет, і внески операторів (не більше 60%).

У Польщі діє один незалежний регулятор. Призначає комісію прем'єр-міністр за поданням міністра економіки. Керують комісією голова, його заступник та гендиректор. Термін роботи комісії – 5 років. Джерело фінансування – держбюджет.

У Латвії працює один незалежний регулятор, його членів призначає парламент. Чисельність членів комісії – 5 осіб. Термін роботи – 5 років. Джерело фінансування – державне мито з регулювання суспільних послуг, яке оплачують енергокомпанії.

Литва. В цій країні функціонує один регулятор. Його членів призначає парламент за поданням президента. Склад комісії із 5 членів. Термін роботи– 5 років; Джерело фінансування – держбюджет.

У Словаччині діє один незалежний регулятор, 6 членів якого призначає президент. Термін роботи комісії – 6 років. Фінансування відбувається з держбюджету.

Подібна модель функціонує й в Угорщині

У багатьох країнах Східної Європи, як видно, бюджет регулятора є частиною державного бюджету, і не передбачає інших джерел фінансування. Також існує практика наповнення бюджету за рахунок податків, зборів і штрафів від учасників енергетичного ринку. Але найголовніше те, що регуляторний орган є максимально незалежним від інших органів влади чи бізнесу. Це правило використовують всі країни – члени ЄС… Повноваження регулятора у сфері ліцензування та контролю є важливими для забезпечення безпеки ліцензійної діяльності, надійності послуг. Поряд з наданням ліцензій є постійний контроль за їх виконанням та у разі порушень накладання штрафів.

У найближчу п'ятницю парламентський комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки проведе круглий стіл «Новий енергорегулятор: перспективи реформування». Очікується, що за наслідками цього заходу будуть визначені головні пріоритети, у який бік відбуватиметься реформування вітчизняної регуляторної комісії.
Теги: нкрекп
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]