Рентні ставки на газовидобування
Спроба реанімувати галузь чи консервація проблем?
Оглядачі вже встигли назвали процес ухвалення законопроекту про зниження рентних ставок за видобуток газу новою газовою мікровійною. Кабмін пропонував знизити ставки тільки для видобувних компаній, які працюють без договорів спільної діяльності. Проте депутати проголосували за альтернативний законопроект, який передбачає зниження рентних ставок для всіх учасників ринку. Мова йде про 29% і 14% в залежності від глибини, на якій знаходяться поклади газу.
Історія питання
Відсотковий вид ставок плати за користування природними надрами для видобутку корисних копалин було запроваджено з 1 липня 2012 року. Відповідно до змін, які вніс Закон № 4834 у статтю 263 Податкового кодексу: для видобутку природного газу з родовищ, розташованих на глибинах до 5000 м, плата за користування надрами складала 17% від вартості газу, але не менше 594.64 грн. за 1 тисячу кубометрів; для видобутку природного газу з родовищ на глибині більше 5000 м – 9 % від вартості газу, але не менше 318.34 грн. за 1 тисячу кубометрів.
При цьому, закон передбачав відміну рентної плати за газ з 01.01.2013 і об'єднував його з оплатою за користування надрами. З 2013 до середини 2014 г. рентна плата становила 29% на видобуток газу з глибини до 5000 м. та 15% на видобуток газу з родовищ на глибині понад 5000 м.
З 1 квітня 2015 року ціна власного видобутку природного газу для Укргазвидобування була встановлена на рівні 1590 грн. за 1 тисячу кубометрів газу, що в 3,55 разів вище за попередню. Якби залишалися б старі рентні ставки, то державна компанія могла б вкладати кошти в освоєння нових родовищ, а також підтримувати на належному рівні свердловини, які вже працюють. Для приватних та іноземних компаній попередні розміри рентних платежів були зрозумілими та прорахованими на тривалу співпрацю з державою.
Кандидат на банкрутство
Але зміна рентної політики внесла свої корективи у видобувну галузь. Майже рік безглуздих суперечок призвів до того, що у 2015 році об’єми видобуту знизилися, темпи буріння нових свердловин близькі до нуля, інвестори один за одним переглядають плани проектів з видобування газу на нашій території. А це означає, що в найближчий час видобуток природного газу знижуватиметься.
Сьогодні провідний гравець на ринку – Укргазвидобування працює за ставкою 70%. Якби урядовий проект отримав підтримку й ця ставка не змінилась, то в осяжному майбутньому це могло б призвести до банкрутства ДП Укргазвидобування, або як мінімум до накопичення нових боргів цією компанією.
Світовий досвід
Слід зазначити, що відповідно до найкращих світових практик застосування рентної плати на видобування природного газу (роялті на природні ресурси) ставки диференціюються в залежності від глибини залягання покладів в таких межах:
- при глибокому заляганні – 29%;
- при надглибокому заляганні – 14%.
Інструмент для соцвиплат?
В уряді запевняють, що державні компанії, які ще працюють по договорам спільної діяльності мали б стали джерелом для соцвиплат, й кошти, які вони перераховують покривають витрати на субсидії для населення, тобто відбувається своєріний взаємозалік. Водночас є й інші цифри, що демонструють непросту взаємопов’язаність у чотирикутнику бюджет – Укргазвидобування – Нафтогаз – субсидії.
На сьогодні заборгованість Укргазвидобування перед бюджетом за рентні платежі, які були введенні у 2015 році, становить 6 млрд. грн. Ці кошти компанія виплачуватиме через реструктуризацію боргів під 36% річних. Водночас НАК Нафтогаз, який купує газ у Укргазвидобування, заборгував своїй же структурі 8 млрд. грн.
Компанія не просто не стала джерелом для виплатити соцвиплат, а під існуючим податковим тиском в розмірі 70%, накопичила борги перед бюджетом та ще й буде тепер платити 36% річних. При цьому мова не йде навіть про потребу налагодження елементарної життєдіяльності компанії, підтримку поточного рівня видобутку газу й збільшення видобутку для покриття потреб населення, й забезпечення газової незалежності від імпортованого газу загалом…
Уряд – не проти зменшення розміру ренти, однак не для всіх учасників ринку, тільки для приватних компаній. ДП Укргазвидобування попри чималі борги й надалі за логікою повинно бути інструментом для збору коштів «під субсидії». Слід зазначити, у загальному об'ємі видобутку природного газу приватні компанії складають 20%, тоді як Укргазвидобування - 80%. Водночас депутати запевняють, що зменшення розміру ренти може призвести до зниження тарифів на газ на 20-25%, й відповідно коштів для покриття витрат на субсидії потрібно буде менше.
Отже прийнятий у першому читанні законопроект дасть можливість працювати на ринку газу не лише приватним та іноземним компаніям, як це пропонував уряд своїм законопроектом, а у першу чергу дасть можливість вивести на нормальний рівень функціонування свою державну компанію, не доводячи її до «передінфарктного стану».
В очікуванні другого читання
Якщо рентна плата для Укргазвидобування залишиться на рівні 70%, то компанія не буде спроможна інвестувати у видобуток і він зменшиться до 12,4 млрд. куб.м. (видобуток природного газу у 2014 році склав 15,1 млрд. куб.м.). Тобто на цю різницю держава повинна буде шукати кошти для закупівлі імпортованого природного газу, а це близько 14 млрд. грн.
Виходячи з вищенаведеного, можна зазначити, що ні яке наповнення бюджету для виплат субсидій та зниженні тарифів для населення при такій ситуації не варто й думати. Потрібно встановити однакові ставки рентної плати для всіх підприємств-видобувачів природного газу без розподілу за типом споживання видобутого газу на рівні 29% і 14% в залежності від глибини на якій знаходяться поклади газу.
Напередодні другого читання законопроекту профільний парламентський комітет спільно з урядом мають прорахувати, наскільки зниження рентних ставок вплине на обсяг субсидій і як це позначиться на бюджеті загалом.
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 19:05
- МВФ і пенсії Андрій Павловський 11:49
- Різниця податкового боргу від безнадійного податкового боргу Євген Морозов вчора о 15:33
- Маастрихтський договір: початок нової ери в історії Європи Юрій Гусєв вчора о 14:03
- Воєнний час і майно: чи можна захистити власність від вилучення? Світлана Приймак вчора о 12:56
- Вчимося та вчимо дітей: постановка цілей та планування Інна Бєлянська вчора о 11:33
- Інноваційний дизайн для медичних закладів: комфорт та екологічність Алеся Карнаухова вчора о 11:02
- Використання фотографій для навчання штучного інтелекту: німецький судовий прецедент Олександр Мисенко вчора о 10:29
- Відсутність штатного закупівельника в ЗСУ: втрачені можливості для забезпечення армії Євгеній Сільверстов вчора о 10:24
- Як встановити факт позбавлення особистої свободи внаслідок війни Дмитро Зенкін 31.10.2024 18:17
- Одеський гамбіт Вербицького – Ткачука Євген Магда 31.10.2024 16:45
- Цифрові інновації у соціальному захисті: досвід України Костянтин Кошеленко 31.10.2024 16:41
- Результат камеральної перевірки при розбіжностях між даними ЄРПН і у декларації Євген Морозов 31.10.2024 15:30
- Як Єдина інформаційна система змінить соціальну сферу України Світлана Приймак 31.10.2024 14:24
- Чому варто інвестувати в житло в Україні Раміль Мехтієв 31.10.2024 08:57
-
Німеччина визнала провал програми працевлаштування українців: допомогли з роботою менш як 1%
Бізнес 64330
-
Німеччина могла б уникнути спаду економіки, якби працівники рідше брали лікарняний – FT
Бізнес 26773
-
У Києві збираються побудувати нову вулицю за 1,56 млрд грн
Бізнес 8637
-
На ринку продажів нових автомобілів в Україні змінився лідер: Toyota втратила позиції
Бізнес 7845
-
Бізнес-тиждень: Держбюджет-2025, впровадження 5G та підвищення рейтингів українських банків
Бізнес 7007