Війна і металургія. Як галузь бореться за людей в умовах катастрофи

Ми часто повторюємо фразу про те, що “у кожного свій фронт”, однак в українського бізнесу їх кілька.

Війна боляче вдарила по гірничо-металургійному бізнесу. Країна втратила контроль над третиною металургійних потужностей, а разом з тим – джерело значних надходжень від експорту. 

За останні 6 місяців металургійні підприємства скоротили випуск сталі, чавуну і прокату майже як на 60% порівняно з таким самим періодом 2021 року. Різке падіння доходів, загроза обстрілів, змушують переводити виробництва у простій, скорочувати до ⅔ навантаження працівників. 

Окрім фінансових, є й величезні людські втрати. Десятки працівників з Маріупольського та Авдіївського підприємств вважаються зниклими безвісти. Деякі отримали поранення і вже не зможуть повернутися до роботи, якій присвятили роки життя. 

Ми часто повторюємо фразу про те, що “у кожного свій фронт”, однак в українського бізнесу їх кілька: оборонний, економічний, соціальний, гуманітарний. До того ж бізнес продовжує займатися своєю безпосередньою справою, щоб отримувати надходження, платити людям зарплати і зберігати трудові колективи.

Як бізнес працює на Перемогу

Кожне підприємство, яке є учасником Федерації металургів України, з перших днів повномасштабної війни допомагає армії. Вони також працевлаштовують вимушених переселенців і створюють умови для їхньої кращої адаптації, закуповують медичну техніку, відправляють гуманітарні вантажі туди, де їх гостро потребують.  

Тисячі металургів та гірників захищають країну в територіальній обороні або ЗСУ, тож підприємства закуповують захисне спорядження, допомагають цілим підрозділам.

Наприклад, компанія Інтерпайп закупила екіпіровку та амуніцію для своїх 540 мобілізованих працівників; надала супутникові телефони, портативні електростанції, комплекти для ретрансляції мобільного зв’язку та інтернету, а також іншу техніку бригадам Дніпропетровської області. Загалом на допомогу армії та цивільному населенню Інтерпайп вже витратив більше 25 млн$.

Гуманітарна допомога та підтримка лікарень, які приймають поранених бійців, також в зоні уваги бізнесу. АрселорМіттал Кривий Ріг передав місцевим лікарням хірургічне обладнання та медичні засоби на суму 350 тис$. Крім того, підприємство надало для харчування вимушених переселенців близько 26 тонн овочів, інші продукти.

Група Метінвест має розгалужену структуру і багато соціальних векторів. На потреби армії, підтримання національної економіки, допомогу співробітникам і мирним жителям компанія вже спрямувала понад 1,7 млрд грн. Зокрема, українські захисники отримають 100 тисяч бронежилетів. Вже надано майже 1,5 тиc тепловізорів, 18 тис бронекасок, 27 тис турнікетів і 500 аптечок, 20 машин швидкої медичної допомоги, 100 автомобілів.

Окрема увага компанії спрямована на підтримку працівників-переселенців. Такому піклуванню про людей, думаю, варто повчитися і нашим західним партнерам. 

По-перше, компанія заявила про готовність працевлаштувати маріупольців на інших підприємствах групи в Запоріжжі, Кривому Розі, Покровську та Кам'янському. По-друге, співробітникам допомагають продуктовими наборами, підтримують у пошуку житла, забезпечують медичною, психологічною допомогою. Якщо професії (кваліфікації) маріупольців не відповідають потребам, Метінвест пропонує безоплатне перенавчання. Додатково таким працівникам надають значні фінансові бонуси. 

Інвестують у Перемогу також в Ferrexpo. Компанія заснувала Спеціальний Гуманітарний фонд з капіталом у 15 млн$. Там вивчають потреби громад, що постраждали від бойових дій, і оперативно організовують їх забезпечення. Допомога передбачає надання харчів, питної води, одягу, взуття, предметів гігієни, медичного обладнання та ліків, комунальної техніки, транспортних засобів та іншого.

Працюємо заради миру

Щодня військові захищають нас від прильотів, тоді як бізнес тримає тил. У ньому треба постійно виготовляти, експортувати, передавати, закуповувати, сплачувати і забезпечувати.

Суспільство, роботодавці та держава демонструють неймовірну згуртованість. Важливо не втрачати темп, не опускати руки і пам'ятати, що після найтемнішої ночі обов'язково настає світанок.

Світанок нашої Перемоги!