Фонд регіонального розвитку – інструмент для громад, а не для Кабміну

В Україні вже другий рік поспіль функціонує державний фонд регіонального розвитку. Головною метою його створення було прагнення забезпечити справедливий і прозорий розподіл бюджетних коштів між регіонами . Дивно визнавати, але ініціатором створення Фонду був саме уряд Азарова. Дивно, тому що цьому уряду не притаманні логічні і справедливі ініціативи. Фонд  мабуть виняток. Але зачарування зникає одразу ж після того, як розумієш як уряд на практиці застосовує цей інструмент.

Насамперед розпочну з того, що фонд регіонального розвитку не є міжбюджетним трансфертом. Тобто фонд – не субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам, а отже механізм спрямування коштів з Фонду є значно прозорішим і нівелює спокусу влади дати одній області більше, а іншій менше. Зокрема, на законодавчому рівні встановлено, що 70% коштів спрямовується відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні; 30% – з урахуванням рівня депресивності територій. Іншими словами, найбільше мають отримати найбідніші з найнаселеніших областей.

Однак, що добре для регіонів – не дуже добре для Кабміну, оскільки необ’єктивний перерозподіл коштів і ручне управління економікою – основні критерії роботи біло-блакитного уряду. А інструмент фонду – це «кістка в горлі» як для тих, хто хоче поділити регіони на «свої» й «чужі», так і для тих, хто досі міг собі спокійно перекладати гроші з державної кишені до своєї власної, маніпулюючи інструментом субвенцій.

У підтвердження цьому, а також випереджаючи питання на кшталт: «а де брати гроші?», наведу кілька цифр. Обсяг цьогорічних витрат бюджету на субвенцію на соціально-економічний розвиток територій, становить 1,34 млрд. грн., обсяг державних капвидатків, що розподіляється Кабміном – 1,4 мільярди. А обсяг держфонду регіонального розвитку – всього 987,5 мільйонів…

Ще цікавішою є структура «ручного» фінансування через субвенції. Опозиційні нардепи підрахували, що 2013?го року із коштів субвенції на соціально-економічний розвиток середньостатистичному мешканцю Житомирщини «перепаде» 124,5 грн., Луганщини – 96,6 грн., Донеччини – 91,5 грн. Це при середньоукраїнському показнику в 29,3 грн. Такі області, як Миколаївська, Тернопільська, Черкаська та ін. цьогоріч взагалі не дочекаються субвенційної «ласки» уряду. Такий вибірковий підхід підсилює одну з головних проблем нашої країни: диспропорцію у розвитку регіонів.

Інструмент державного фонду регіонального розвитку знищує тенденційність до диспропорцій і корупційних зловживань. І саме тому, як не прикро це визнавати, цей інструмент досі не запрацював на повну потужність. 

Законодавство про Фонд, зокрема Постанова КМУ № 656, дає регіонам право самостійно, на основі конкурсу, визначати інвестиційні програми, що потребують невідкладного державного фінансування. Такі проекти (програми) проходять два конкурси. Спершу кожна область оголошує конкурс з відбору проектів, які можуть бути реалізовані коштом державного фонду регіонального розвитку. Пізніше ці проекти проходять конкурсний відбір у Мінекономрозвитку. Типовий приклад пріоритетних проектів з регіонального розвитку: будівництво або капітальний ремонт лікарень, шкіл, дитсадків, модернізації міського транспорту, упорядкування  культурних та історичних пам’яток та ін.

Після цього Мінекономрозвитку (до 1 серпня) подає до Кабінету Міністрів пропозиції щодо розподілу коштів Фонду у наступному році з переліком відповідних програм. Звісно, виходячи з мінімально необхідного обсягу в 1% загального фонду (згідно з вимогами ч. 1. ст. 24-1 Бюджетного кодексу). На практиці ж, відрахування на фонд регіонального розвитку встановлюються урядом за залишковим принципом – виходячи з потреби балансування чергового держбюджету «покращення». Зокрема, обсяг Фонду у 2012 році становив 1641,5 млн. грн., або 0,509%, а у 2013 році – 987,5 млн. грн., або 0,3% прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету. Тобто, пряма імперативна норма, закріплена у Бюджетному кодексі про те, що обсяг фонду має становити не менше 1% від прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету на відповідний рік, урядом просто не виконується.

Тож, незважаючи на усі переваги Фонду над інструментом субвенцій, на сьогодні у Кабміну все ж залишається два основних маневри для зловживань. Перший – це той, що законодавчо встановлений мінімальний обсяг Фонду урядом, просто-на-просто, не виконується. А от другий – гірший. Його суть полягає в тому, що перелік програм і заходів, які фінансуватимуться коштом фонду регіонального розвитку, затверджується не Законами України про державний бюджет на відповідний рік, а окремими урядовими розпорядженням, уже після прийняття держбюджету.

У такому разі, за нинішньої ситуації, нічого не заважає Кабміну, внісши зміни у розпорядження, викинути із цього переліку якийсь «неугодний» проект, наприклад, за поданням Мінрегіону, який скаже, що у проектно-кошторисній документації «кома не там стоїть», а натомість включити туди інший проект, де коми стоять «на своїх місцях». Не випадково Рахункова палата України виявила значні порушення в порядку використання коштів Фонду за минулий рік.

Тому, якщо Мінекономрозвитку до 1 серпня подає на затвердження Уряду уже готовий перелік проектів, які пройшли комісію, то Кабмін спокійно може врахувати подану йому інформацію при складанні проекту держбюджету на конкретний рік, прописавши цей перелік окремим додатком до бюджету.

Аби врегулювати цю ситуацію, я з колегами-парламентарями зареєстрував законопроект  «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення прозорості фінансування проектів і заходів за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку». Ми пропонуємо включати перелік програм і заходів, які фінансуватимуться коштом державного фонду регіонального розвитку, окремим додатком до Законів України про державний бюджет на відповідний рік. Прийняття цього законопроекту дозволить прозоро, ефективно і раціонально використовувати кошти Фонду. Крім того, це допоможе зменшити зловживання з боку Кабміну та місцевих чиновників.

Сподіваюсь на якнайширшу підтримку законопроекту з боку політиків і громадськості. А також, окремо, з боку депутатів від Партії регіонів. Адже їх лідер – Віктор Янукович неодноразово вимагав, щоб державний фонд регіонального розвитку реально діяв. Зокрема у його програмі «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», на яку, до речі, як на «настільну книгу» завжди посилається Кабмін, реально задекларована  необхідність «упорядкування  відносин  місцевих  бюджетів  з  центром» та «збільшення інвестиційних ресурсів місцевих бюджетів». А 26 червня Гарант чітко запропонував спрямувати 55% бюджетних видатків наступного року у регіони.

Закликаю Президента домогтися втілення його пропозицій у закон. До речі, він тоді ще пообіцяв оприлюднити проект держбюджету?2014 «у вересні». Оскільки вже листопад, гаранту час вжити заходів до урядовців, які саботують його благі наміри щодо регіонального розвитку.