Чому влада зволікає з переписом населення?

В Україні останній перепис населення проводився у 2001 році. За його даними, на території країни проживали представники понад 130 національностей і народностей. У національному складі населення України переважну більшість у 2001 році складали українці, чисельність яких становила 37541,7 тис. осіб, або 77,8 % від загальної кількості населення. З часу попереднього перепису населення 1989 року, чисельність українців зросла на 0,3 %, а їх питома вага серед мешканців України — на 5,1%. Друге за чисельністю місце у 2001 році посідали росіяни. Порівняно з переписом 1989 року, їх кількість зменшилася на 26,6 % і нараховувала 8334,1 тис. осіб. Питома вага росіян у загальній чисельності населення зменшилась на 4,8% і становила 17,3 %. Українську мову у 2001 році вважали рідною 67,5 % населення України, що на 2,8 відсотки більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 29,6 % населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,2%. Частка інших мов, які були вказані як рідна, за міжпереписний період збільшилася на 0,4% і становила 2,9 %. За Резолюцією, прийнятою Економічною і соціальною радою ООН, наступний перепис мав проводитись у 2011 році. У 2008 році він був призначений розпорядженням прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. У 2010 році в Дергачівському районі Харківської області було проведено пробний перепис населення з метою відпрацювання механізмів перепису 2011 року. Але після виборів 2010 року Президентом України став Віктор Янукович, а прем’єром – Микола Азаров. Призначення перепису населення розпорядженням Азарова переносилось вже тричі. Спочатку на 2012-й, потім на 2013-й, а останнім розпорядженням № 699-р від 4 вересня 2013 року Кабмін Азарова переносить перепис населення на… 2016 рік. Хіба уряду не цікаво, як змінилася соціальна-демографічна ситуація в Україні з 2001 року? Прикро, але Азаров догосподарювався до того, що гостра бюджетна криза може стати для нього офіційним виправданням, чому перепис громадян України треба перенести ще на три роки. З цим важко буде сперечатися, бо фінансова стагнація настільки глибока, що у казначействі немає коштів навіть на те, щоб міста могли закупити лампочки для вуличних ліхтарів. Однак це лише вдала відмовка для можновладних перекинчиків, яким байдужі питання української ідентичності. Їх не цікавить, скільки громадян вважає себе етнічними українцями, яка кількість населення держави спілкується українською мовою. Урядовим яничарам байдуже до того, що за результатами перепису питома вага українців порівняно з 2001 роком була б суттєво більшою. Їх мало гріє і те, що більшою була б і кількість людей, які вважають українську мову рідною. Якби ці результати були оприлюднені у 2013 році, це показало б усьому світу повну безпідставність путінських зазіхань на Україну. Це б вкотре утвердило Україну, як мононаціональну країну. Але незабаром вибори. «Регіонали» розуміють, що результати перепису слугували б очевидною підставою для скасування сумновідомого «мовного закону» Ківалова-Колесніченка. Ще один важливий момент. Україна, як одна з держав-засновниць Організації Об’єднаних Націй, не може ігнорувати рекомендації ООН щодо періодичності проведення внутрішньодержавного перепису населення. Це особливо негоже в момент наближення визначального саміту ЄС у Вільнюсі.