Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
12.05.2020 15:07

Чи готовий НБУ до економічної кризи 2020?

Учредитель, управляющий партнер, адвокат юридической компании "Инколанс", советник главы правления коммерческого банка

Застосовуючи принципи та механізми макропруденції, НБУ має доступ до майже всіх інструментів, які є в арсеналі сучасних західних банків.

Вже протягом останніх декількох років, економісти прогнозували чергову світову економічну кризу, беручи до уваги такі світові тенденції, як торговий конфлікт між Китаєм та США, кризу на Близькому Сході та інші фактори, які так чи інакше мали б призвести до чергового економічного колапсу. Разом з тим, жоден з прогнозів не давав чітку оцінку, якою саме буде причина початку такої кризи та її наслідків. Але, корективи вніс саме вірус СOVID-19, розповсюдження якого стрімко пройшло по всьому Світу.

Проте, чи була готова Україна до таких викликів, та чи готовий фінансовий сектор встояти від економічно спаду, спробуємо з вами розібратися. 

Так, остання світова фінансово-економічна криза була в 2008-2009 роках. Вона почалася з іпотечної кризи в США (з'явилося різке зростання кількості невиплат з іпотеки з високим рівнем ризику), а потім поширилася на інші розвинені країни. За масштабами і наслідками цю кризу можна порівняти з часами «великої депресії». За кілька років, в США, доходи домогосподарств впали на 40%, а безробіття в 2008 році сягнуло аж 7%. В свою чергу, в Європі від кризи найбільше постраждали такі країни, як Греція, Ірландія, Португалія та Україна.

Саме ця криза дала відповідь, що Україна та її фінансовий сектор на чолі з Національним Банком України (далі – НБУ), були не тільки не підготовлені до такого явища, як світова криза, але й навіть не мали дієвих інструментів, для зменшення негативних наслідків для економіки та фінансового сектору в цілому. За два роки Україна втратила близько 15% ВВП (для довідки, ми ще досі не повернули стан економіки до рівня докризового 2007 року), коли середній рівень падіння в Єврозоні був – 4,5%.   

Слід звернути увагу, що в умовах фінансової кризи, значною мірою страждає саме банківська система. Так, відповідальним за грошово-кредитну політику є Центральний банк. З початком фінансової кризи 2008-2009 років, Центробанки розвинених країн світу послідовно знижували облікову ставку з метою підвищення економічної активності: ФРС США в 4-му кварталі 2008 р знизила ставку з 2,25% до 0-0,25%, слідом за ФРС США, Банк Японії знизив облікову ставку з 0,5% до 0,1% вперше за останні сім років; базові відсоткові ставки Європейського Центробанку і головного банку Англії знижені до гранично низького значення: в Єврозоні ставку знизили з 1,25% до 1,00%, у Великобританії - з 5,25% у 2007 році до 0,50% в 2010 р.

В той же час, НБУ навпаки підвищувала облікові ставки: з 10,25 до 12% і відповідно з 10% до 13%, з метою стримування інфляції і виведення економіки з фінансової кризи. Лише у 3 кварталі 2010 облікова ставка була встановлена в розмірі 7,75%.

Суперечливість дій Центробанків при бажанні досягти одну і ту ж саму мету, поставило питання, щодо ефективності застосовуваних методів регулювання відсоткової політики західних країн і дій НБУ.

То, чи були зроблені висновки, та чи готовий НБУ до економічної кризи в 2020 році?  Одразу хочу заспокоїти, і відмітити, що Україна все ж таки входить у світову економічну кризу, на фоні декількох позитивних моментів. Так, наразі золотовалютні резерви України становлять близько 26 мільярдів доларів, і вони є найбільшими за 2012 рік. Разом з тим, НБУ провів досить фундаментальну роботу за останні 5-6 років, шляхом імплементації макропруденційної концепції, і мабуть, що найважливіше, у банківському секторі був усунутий дисбаланс, завдяки виведенню з ринку проблемних банків.

Макропруденційна концепція набула значного поширення після кризи 2008–2009 років. У центральних банках світу, почали створювати окремі підрозділи з фінансової стабільності, спеціалізовані на макропруденційному аналізі й регулюванні. На міжнародному рівні в 2009 році було створено Раду з фінансової стабільності, а в 2010 році – Європейську Раду системних ризиків (далі – ESRB). Виникнення макропруденційної політики – результат переосмислення історії економічних криз. Світовий досвід показав, що для гарантування належного функціонування фінансової системи в кризові періоди недостатньо мати ефективний нагляд за окремими фінансовими установами, адже система не є простою сумою окремих складових. Стійкість навіть усіх без винятку учасників фінансового ринку поодинці не завжди забезпечує стійкість та безперебійну роботу фінансового сектору в цілому. Нажаль, макропруденційна політика не здатна повністю усунути системні ризики, але може не допустити їх надмірного накопичення та знизити ймовірність їх реалізації. Таким чином, вона направлена на підвищення стійкості економіки та зниження волатильністі ВВП. Однак ця політика може мати й негативні побічні  ефекти, наприклад, тимчасове погіршення доступу населення та бізнесу до кредитних ресурсів. Це може зумовлювати порівняно нижчі темпи економічного зростання – плату за стійкість до фінансових криз. Складність макропруденційної політики полягає в тому, що відповідні інструменти слід застосовувати тоді, коли ризики для фінансової системи здаються незначними. Саме до таких не популярних механізмів макропруденції, здійснював свою роботу НБУ останні 6 років. Хочу зазначити, що його дії були дійсно, досить складними для прийняття суспільством та бізнесом, а іноді, що найгірше, робилось всупереч правовим нормам. Адже, виведення банків з ринку протягом 2014-2016 років, здійснювалося  не суто в правовому полі. Мабуть, історія все ж покаже, чи були такі дії необхідними, для збереження економічної стабільності України та фінансового сектору в цілому, проте, хочу висловити думку, що все ж таки, враховуючи досвід 2008-2009 років, НБУ дійсно зробив не популярний, але досить виважений та єдиний правильний крок, для збереження фінансової стабільності на ринку, вивівши неліквідні банки з ринку фінансових послуг.

То що ж ми маємо на часі? Так, за словами Голови НБУ Яківа Смолія, регулятор тримає руку на пульсі та дивиться на те, що роблять в інших країнах. Застосовуючи принципи та механізми макропруденції, НБУ має доступ до майже всіх інструментів, які є в арсеналі сучасних західних банків. Наприклад, монетарне стимулювання, підтримка фінансової стабільності через інтервенції, підтримка ліквідності банківської системи і підтримка економіки через фіскальні заходи.

За рішенням НБУ, з метою стимулювання економіки, 24.04.2020 року, було знижено облікову ставку до 8%, разом з тим, було оголошено й подальше зниження облікової ставки у найближчі кілька років. Це той механізм, який має надати доступ фінансових  установ до дешевих кредитів, що, в свою чергу здешевить кредити для малого та середнього бізнесу, а також для домогосподарств. Саме НБУ та його політика, в відповідності до міжнародного досвіду та макропруденційної політики, має стати стовпом, для відновлення української економіки, та ліквідації наслідків економічної кризи. 

Сподіваємося, що політика Уряду, Верховної Ради та НБУ буде системною та погодженою одна з одною, та завдяки залученню фінансової допомоги від міжнародних фінансових організацій, ми все ж таки зможемо вистояти перед світовою економічною кризою з мінімальними втратами, як для фінансового сектору так і для економіки в цілому. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net