Досягнення та труднощі в оновленій системі примусового виконання рішень
Суттєве реформування процесуального законодавства. Введення Єдиного державного реєстру виконавчих документів. Ліквідація механізму повернення виконавчих документів. Зведене виконавче провадження.
За останні декілька років, вбачається тенденція масштабних змін та нововведень в діяльності виконавчої служби. Так на кінець 2017 року, згідно закону № 2147-VIII « Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчиї актів» відбулося суттєве реформування процесуального законодавства. В свою чергу це не могло пройти крізь стадії примусового виконання судових рішень, які теж зазнали значного перезавантаження та змін. Однією з таких змін, є новела виконавчого провадження, згідно якої в 2018 році був введений Єдиний державний реєстр виконавчих документів (далі Реєстр). Даний Реєстр, відповідно до тексту закону № 2147-VIII, буде являти собою автоматизовану систему збору, зберігання, захисту, обліку та пошуку електронних виконавчих документів з можливістю отримання інформації. Планується, що всі виконавчі документи, на підставі яких може проводитися примусове виконання судових рішень, повинні бути занесенні до Реєстру . При цьому виконавчі документи мають бути внесені до реєстру не пізніше дня наступного за днем видачі такого виконавчого документа. Електронні версії виконавчих документів будуть скріплюватися за допомогою електронного цифрового підпису.
Якщо виконавчий документ буде відсутнім в Реєстрі, то це буде підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Іншими словами, без внесення в реєстр виконавчого документа відкрити по ньому виконавче провадження буде не можливо. Також закон № 2147-VIII містить лише загальні положення про Реєстр , а розробка детальних положення покладається на Міністерство юстиції та Державну судову адміністрацію.
Введення Реєстру в майбутньому має стати ще однією опорою підтвердження автентичності виконавчих документів. Разом з цим Реєстр буде значною перешкодою для зловживань в рамках виконавчого провадження. Одночасно можна спрогнозувати і труднощі його функціонування . Перш за все, кредитори, після отримання виконавчих документів, будуть залежні від внесення документів до Реєстру. Що в свою чергу може позначитися на швидкості примусового виконання рішень, особливо у випадках, коли оперативне відкриття виконавчого провадження критично важливе, наприклад, в разі виконання ухвали суду щодо забезпечення позову.
Ще однією важливою зміною в процесі примусового виконання судових рішень стане ліквідація механізму повернення виконавчих документів. Так, в попередній редакції закону частиною першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» ( далі Закон) визначено 11 випадків повернення виконавчого документа стягувачу, в тому числі і за його власним зверненням. Нова ж редакція закону надає нову назву статті 37: «Припинення виконавчого виробництва», і по суті не змінює правові наслідки для стягувача. Слід розуміти, що як і раніше при поверненні виконавчого документа стягувачу, так і зараз при винесенні постанови про припинення виконавчого провадження, стягувач не позбавлений права на повторне пред'явлення виконавчого документа в рамках установленого строку. Зміни, які торкнулися цієї статті, в більшій мірі пов'язані з введенням Реєстру , що підтверджується одночасністю вступу таких змін в законну силу. На сьогоднішній момент виконання судових рішень ставиться в пряму залежність від фізичного знаходження виконавчого документа в матеріалах виконавчого провадження. Тобто, в разі фізичної відсутності документів у виконавця - будь-які дії в рамках виробництва будуть вважатися незаконними. Введення ж Реєстру усуне вищезгадану необхідність, оскільки забезпечить доступ до виконавчих документів та можливість їх використання.
У старій редакції статті 38 цього Закону , був встановлений механізм повернення виконавчого документа до суду, який його видав. А вже в новій редакції статті 38 Закону , яка є діючою, даний механізм був скасований. Маємо на сьогодні ситуацію, що згідно статті 38 Закону, в разі відновлення судом строку на апеляційне оскарження або прийняття апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ - виконавче провадження зупиняється, про що виконавцем виноситься відповідна постанова. Дана зміна є досить важливою, оскільки значно прискорить процес примусового виконання в порівнянні з попередньою редакцією закону. Якщо раніше, в разі повернення виконавчого документу суду, для його подальшого виконання державний чи приватний виконавець повинен був направити постанову про поновлення виконавчого провадження до суду, а останній або орган, стягувач, яким було повернуто виконавчий документ, на протязі місяця мав пред'явити його до виконання. Не дивно, що раніше цілком звичайною була ситуація, в якій виконавчі дії були паралізовані на кілька місяців через бюрократичні складнощі. Це мало негативну тенденцію, що впливала на процес виконання судових рішень.
Проблема яка наразі хвилює і приватних виконавців, і юридичну спільнота, є стаття 30 цього Закону що передбачає зведене виконавче провадження в ситуації, коли одночасно у державного і приватного виконавця знаходиться стягнення за різними виконавчими документами щодо одного і того ж боржника, відповідно і майно, на яке будуть звертати стягнення виконавці - одне і те саме. Звичайно, якщо у одного боржника достатньо майна, щоб погасити всі борги по провадженнях державного і приватного виконавця, проблем не виникає. Однак коли майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів, виникають проблеми. Якщо це нерухоме майно, перш за все, виникає питання, яким чином його слід описувати? Якщо один виконавець вже описав майно, чи потрібно його описувати повторно іншому виконавцю? Хто визначає вартість цього майна? Хто виставляє це майно на реалізацію в СЕТАМ. Практична проблема проявляється в разі, якщо приватний виконавець встиг першим описати, сформувати лот і виставити його на реалізацію СЕТАМ, а далі на СЕТАМ приходить пакет документів на цей же об'єкт від державного виконавця. Як виставляти одне майно двічі?
Окрім вищесказаного, варто окремо зупинитися та зробити акцент на змінах в процесуальних кодексах в частині повноважень касаційних судів по зупинці виконання судових рішень попередніх інстанцій. Так, у статтях 436 ЦПК, 332 ГПК, 375 КАС, регламентуються нові повноваження касаційних судів - зупиняти дію судових рішень до закінчення розгляду касаційного перегляду. Слід нагадати, що раніше Касаційні суди були уповноважені зупиняти лише виконання судових рішень. Хоч в вищевказаних статтях і визначено, що дія рішення суду зупиняється в разі, якщо таке рішення не передбачає його примусове виконання, але така зупинка дії , буде підставою для зупинення виконавчого провадження, згідно нової редакції статті
Підбиваючи підсумки можна сказати, що описані зміни по суті мають позитивний характер і при належній їх реалізації безсумнівно спростять процедуру примусового виконання судових рішень і прискорять динаміку такого виконання. Система примусового виконання рішень є одним з китів на якому стоїть сучасна правова держава . На сам кінець, слід пам’ятати, що без належного примусового виконання рішень - побудувати правову європейську державу буде неможливо.
- Грантова екосистема технічного бізнесу: як вибудувати шлях від R&D до стратегій Олександра Смілянець 12:41
- "Прихисток.Робота": нова платформа, на якій переселенці можуть знайти і роботу, і житло Галина Янченко 12:36
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль вчора о 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов вчора о 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 28.10.2025 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко 27.10.2025 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 27.10.2025 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак 27.10.2025 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький 27.10.2025 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський 27.10.2025 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний 27.10.2025 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар 27.10.2025 10:13
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 229
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 221
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 189
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 140
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність 106
-
Трамп та Сі встановлюють нові правила. П’ять фактів про зустріч, на яку чекали шість років
48562
-
Дрон, надрукований на 3D-принтері, розвинув швидкість 585 км/год – відео
Технології 8307
-
Nvidia інвестує $1 млрд у Nokia: акції фінської компанії злетіли на 26%
Бізнес 5161
-
Продавець кирок і лопат. Як Nvidia стала першою компанією з вартістю в $5 трлн
Технології 4807
-
Пітятка, між’яр’я і пес Патрон: як ми писали новий текст Євгенії Кузнєцової і що в ньому побачили
Життя 4238
