Битва за вічну мерзлоту

Зателефонував знайомий, і хоч ми з ним на телефонних перехрестях не зустрічалися вже років півтора-два, запитав, начебто, ми вчора розмовляли:

- Так що, пане письменнику, будемо віддавати чи нехай Трамп оближеться?

- Що й кому віддавати? – ні скільки не дивуючись його несподіваному питанню, добре знаючи, що мій співбесідник загалом чоловік експресивний, аж трішки дивакуватий, полюбляє різноманітні словесні витівки, розумову еквілібристику, запитав я.

- Про Ґренландію кажу…

Так я зрозумів, що й мені треба, бодай самому для себе з’ясувати, що воно входить нині до так званого Ґрендланського питання, яке зненацька з’явилося на слуху.

Колись, ще, мабуть, хлопчаком, я виписав собі одну цікаву фразу, яка стосується цієї території, і вона відкриває мій найстарший записник. Звучить ця заувага так: «Ґренландці лізуть під лід, пробивають вічну мерзлоту, і звідти добувають вугілля, мерзнуть самі, щоб зігрівати людей…» Чи не правда, цікава філософія життя!?

Але цей оригінал і подеколи справжній дивак, президент США Дональд Трамп і справді цими днями заявив, що його країна хоче купити у Данії Ґренландію.

У довіднику читаю: «Grønland, дослівно — «зелена країна») — автономна установча країна в складі Королівства Данія і найбільший острів планети, що розташований між Північно-Льодовитим та Атлантичним океанами, на схід від Канадського Антарктичного Архіпелагу. Близько 80 % площі Ґренландії вкрито другим на планеті за розміром і єдиним поза межами Антарктиди постійним льодовиковим щитом. Географічно є частиною Північної Америки, проте понад тисячоліття Ґренландія підтримує тісні політичні, культурні і економічні зв'язки з Європою (особливо з Норвегією та Данією, які в минулому були колоніальними державами, а також із сусідньою Ісландією). Ґренландія — найменш густонаселена країна світу з кількістю мешканців у 55992 особи (дані 2019 р.). Під час референдуму 2008 року на підтримку розширення автономії висловилися 75 % мешканців, що взяли участь у голосуванні. Згідно з результатами референдуму, Ґренландія набула більшої незалежності у внутрішній політиці, залишивши Данії сферу зовнішньої політики та оборони».

Усе, начебто, зрозуміло.

Але навіщо З’єднаним Стейтам Америки, так колись називали США, ця величезна грудомаха мерзлої землі?
Можливо, це підґрунтя для розгортання на цьому фоні передвиборної гонки за другий президентський термін пана Трампа. Цілком реально. Але погляньмо на цю проблему значно ширше.

Що таке для Данії Ґренландія?

Фактично відрізана гілка. Через її власну самоуправність. Прив’язні ремені до Данії лише фінансові. Континентальне королівство дотує буцімто свій гігантський острів у розмірі 600 мільйонів на рік. Але Ґренландія багата на вугілля і нафту. До речі, серед шахтарів там працюють і українці. Їх вельми цінять в острівній галузці Данії, позаяк наші гірники є доволі працьовиті і кмітливі. Особливо в гірничій справі.

Про це я чимало начувся в період роботи директором департаменту Міністерства вугільної промисловості України. Багато про Ґренландську екзотику розповідав мені такий славний чоловік як Дмитро Балик. Він чимало літ провів на вугільних шахтах далекого і замороженого острова під вічною мерзлотою. Сказати б, зовсім молодим вийшов на пенсію, і часто заходив у міністерство, насамперед до мене, як до прес-секретаря міністерства. Бо я виконував і ці обов’язки у відомстві. Вся інформацію про розвиток галузі і в Україні, і в світі стікалася до мене. А Дмитро людина читаюча…

Пан Балик був у захоплені від організації технологічного рівня видобувних робіт. Розповідав про видобуток там і золота, міді, цинку, свинцю, металів платинової групи. Зокрема, молібдену, нікелю, титану…

Так виглядає вічна мерзлота острова Ґренландія

Але думаю не це є головним в інтересах США щодо Ґренландії. За деякими даними, американцям стало відомо про те, що в одній з секретних лабораторій Росії розроблявся злочинний план використання льодовиків данського острова для того, щоб впливати на всю… Західну Європу. В розробках московітів йшлося про те, щоб варварським способом підігріти льодовики і вічну мерзлоту Ґренландії для затоплення частини планети. Звучить начебто фантастично і майже нереально. Але чи не краще убезпечити себе і людство від драконівських планів мерзотних людців, які й по нині моляться на свого мертвого ідола в мавзолеї…

Іще крім того, величезне значення має географічне, а відтак стратегічне становище Ґренландії. Як відомо, Росія взяла на озброєння спосіб мілітариської окупації Арктики. А названий острів це практично спостережний майданчик за цією частиною світу. Не даремне ж, саме в Ґренландії США давно вже утримують свою потужну військову базу під назвою Тулє. Ще з часів Радянського Союзу вона була форпостом спостереження і раннього оповіщення про літаючі об’єкти з боку СРСР, тепер – мілітариської Росії. Думаю, що Д. Трамп не проти всю Ґренландію перетворити в суцільну військову базу. І думаю, що такий крок буде правильним.
Для цього є і всі практичні можливості. Ґренландія, а це територія, нагадаю в менш ніж 60 тисяч населення, такими в нас є міста, як, наприклад, Стрий Львівської, Прилуки - Чернігівської, Новоград-Волинський - Житомирської, Лозова - Харківської областей, навідріз відмовляються входити до складу Євросоюзу. Вони швидше тяжіють до зони впливу США і Канади. Тобто, до англосакської групи країн світу. І це вельми вигідно Д. Трампу і тим, хто підтримує його політику на викуп цієї території у Данії.

Ви, мабуть, запитаєте мене: а скільки ж може коштувати така купівля? Я читав, що з таких питань ціна формується за таким принципом: суму дотації території множать на десять. Якщо Данія щорічно витрачає на допомогу Ґренландії 600 мільйонів євро, значить острів може коштувати на ринку продажу не менше шести мільярдів євро. Думаю, що ця ціна є цілком підйомною для економіки США…

Побажаймо ж Дональду Трампу успішних торгів…