Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

Картинки московського божевілля

 

 

Кінець цьогорічної осені виявився на диво загадковим і таємничим у еРеФії, а швидше навіть провальним. Кажуть, що таємниць він залишив, дивних загадок і ребусів безліч – одні інших серйозніші.

Пам’ятаєте, спершу  з’явилося таємниче повідомлення про загадкову смерть начальника Головного розвідувального управління  (ГРУ) ЗС РФ генерала Коробова. Зовсім недавно, якщо пригадуєте, хоронили його попередника. І тут новий «двохсотий» виявився на самому високоохоронному олімпі Невже ГРУшники-генерали в ролі співробітників внутрішніх органів ОРДЛО ходять на вилазки у бік наших окопів у Східному Донбасі, де наші вояки їх відстрілюють? Хто їх посилає туди?

Найперше москвичів подивувало те, що на похорони першорядного військового кагебешника не прибув «хазяїн». Поповзли чутки, мовбито, щось Моль почула непристойне…

Як написала у своєму традиційному тижневому огляді провідних подій кінця падолисту Білокам’яної відома журналістка Юлія Латиніна, котра має своїх широковухих дознавачів у провідних структурах органів влади Московії, похорон зігнорував і міністр оборони, членом колегії чийого відомства був генерал-розвідник. І мав би обов’язково бути на прощанні золотопагонний пан Шойгу , так би сказати, за рангом. Більше того, закопали шефа московських шпигунів не на тому цвинтарі, куди всім попередньо повідомили прибути… Та й буцімто небіжчика відправили на той світ чомусь у закритому гробу…

Одне слово, повна загадковість, таємничість. З відвертим натяком на самостріл, або й на диверсію проти очільника ГРУ.

Можливо, розголос цієї теми помітно притамували морські події на переході з Чорного моря в Азовське. Аж до відвертої дулі у кишені від президента Дональда Трампа, яку отримав  Путлєр у Буенос-Айресі (Аргентині), коли глава США зігнорував Кремлівського буйного на публічному майданчику. Коли американець заявив, що ніяких спілкувань з Окурком не може бути до тих пір, аж поки московіти не відпустять ув’язнених українських моряків на волю, не вернуть нашій країні взяті на абордаж морські судна.

Це однозначно означає, що  аналіз подій у США інциденту 25 листопада ц.р. поблизу Керчі розцінили, як грубу провокацію рашистів.

А інакше й бути не могло. Три українські буксири вийшли з українського порту Одеса на Чорномор’ї, українськими територіальними водами прямували до українських портів в Азовському морі. Якщо навіть Росія вважає, що ці судна десь там заходили в води РФ, через анексію нею Кримського півострова,  то це абсолютно нічого не означає, позаяк відповідно до міжнародного суднохідного морського права, транспортні каравани, які прямують за певним маршрутом можуть користуватися акваторіями певних держав, якщо вони не роблять зупинок, не ловлять риби, не розчохляють свою зброю. Приклад цьому Босфор, або як іще називають її – Стамбульська протока!

 Більше того, 24 грудня 2003 року президент Росії В. Путін особисто поставив свій підпис на договорі про співробітництво в справі спільного російсько-українського використання Азовського моря і Керченської протоки, де чорним по білому була записано, що торгові судна і військові кораблі цих країн користуються в даній акваторії повним правом судноплавства. Хто й коли позбавив Україну цього права?

Таким чином, маршрут українських буксирів з Одеси до Бердянська та Маріуполя міг пролягати лише через один транспортний водний прохід – під перилами Керченського мосту, який загалом же протиправно, без згоди української сторони, звела Росія, створивши штучні перепони українським кораблям при маршруті з Чорного моря в Азовське, і навпаки. При цьому, підкреслю. Що двома місяцями раніше – 22 вересня 2018 року два військових кораблі – «Донбас» і «Корець» уже успішно пройшли під опорами Керченського мосту і отаборилися в Азовському морі.

Старший офіцер того українського переходу Дмитро Корнієнко розповів, що ніхто попередньо  не ставив до відома російську сторону про подолання мостової перепони, перехід двох суден під транспортними магістралями. Лише за декілька годин походу, перед наближенням до Керченської протоки, з «Донбасу»  попередили про маршрут двох українських кораблів диспетчерський пункт московітів. І все пройшло без сучка й задирки.

Інша ситуація склалася 25 листопада. Працюючи за цією ж схемою під час рейсу на Азов, група наших суден напоролася на перекритий фарватер приватним суховантажем, який під Керченським мостом блокував вихід до Азовського моря…

А згодом почалися атаки на наші буксири. Великі військові кораблі РФ заходилися попросту топити наші маломірні судна, брати їх по-гастеловськи на таран. Дехто вважає, що подібна тактика, застосована московітами відкрила нову сторінку протистояння на морі завдяки атаці на ворога   способом товкача, з застосуванням при цьому найбільш похабної матерщинної мови через голосний напалубний зв'язок.  Коли й це не дало ефекту, мордорівські судна, напевне ж, за командою з Москви, відкрили стрільбу по наших буксирах, намагаючись уразити, напевне ж, знищити насамперед наших моряків. Це був спланований розстріл наших військових, які не відповіли на провокацію.

У цій історії найбільш непристойною є участь одного явно хворого. Прибувши до Буенос-Айреса на саміт двадцятки (G-20), він спершу президенту Франції мсьє Макрону, а затим і канцлеру ФРН фрау Меркель довго і старанно на аркушику паперу малював диспозиції Чорного і Азовських морів, Керченську протоку, новозведенний міст, розташування українських суден. У нього все виходило, що українці буцімто готували напад на Керченський міст, хоча за його переконанням, тепер вони буцімто не мають права займатися судноплавством  в даній водній акваторії . Але по якому це праву, дозвольте запитати? Це що нова анексія, цього разу Азова і Чорного моря? А як же ж договір, підписаний саме ним самим, В Путіним 24 грудня 2003 року про спільне використання Азовського моря і Керченської протоки? І де докази того, що мала відбутися атака на їхній злощасний Керченський міст, який і без того завалиться, адже три кораблі заарештовані у Керчі? Де вибухівка, міни, артилерійські снаряди чи ще щось?

Картинки по запросу Карикатура моль

Хворий на голову. Не дарма Дональд Трамп відмовився з ним навіть зустрічатися…

Маємо запитати і таке. А по якому праву знищувалися українські кораблі, була застосована зброя  на ураження (тільки слава Богу, що ніхто не загинув!) проти наших моряків? Чому українські вояки ув’язнені, позбавлені військових одностроїв? Чому їх, як злочинців, хоча вони навіть не відповіли на збройні атаки московитів, хоч і мали чим, вкинули до одиночних камер московського СІЗО? Це акт відвертого знущання над військовополоненими?

Каліграфія Путлєра на малюванні картинок бою неподалік Керченської протоки чітко і однозначно вказує на те, що Моль особисто керувала таранами на наші судна. Це щось точно таки з розпорядку дня кремлівської божевільні. Невже його мореплавці застосовуватимуть цю тактику і проти 6-го флоту США? Як мені видається, такий «неперевершений» морський стратег є однозначно кандидатом на розгляд його дій інстанціями Міжнародного суду в Гаазі!

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи