Порошенко чимсь нагадує найбільшого царського невдаху Шуйського
Невчасна велич страшна, як неміч.
Чого хоче насправді Путін, видноз заявки московітського міністерства оборони відомчій друкарні, яка виготовила десятьтисяч бланків похоронок. Виникає запитання:а скільки ж тоді він планує похоронити українців, якщо не шкода хмари вояків зісвоєї орди? І де відповідні дії української сторони? Чому Петро Порошенкозамість того, щоб стати повноцінним верховнимголовнокомандувачем збройних сил України, сформувати воєнну вертикаль на чолі зі Ставкою, геть умилі бігає кабінетами Барозу, Ештон, Ромпея –
єврочиновників, які вже на виході зі своїх постів інічого не вирішують? Беззастережно вірить фрау Меркель, яка вже, здається,готова слідом за своїм попередником екс-канцлером ФРН Шредерем найматися у Путінанафточерпієм. Пан Порошенко, либонь, не може збагнути очевидного, що ніякаЄвропа Україну не захистить, якщо наш сорока трьох мільйонний народ сам незорганізується, не перетвориться на їжака. На сотні тисяч протитанкових їжаків.Не стане скелею на шляху угро-фінської орави.
Чому Україна до цих пір неперетворена в єдиний противоєнний полігон? Чому всі потужності підприємств,логістика, медицина, об’єкти цивільної оборони, стратегічного запасу непереведені на рейки військового часу? НаБанковій хіба не чули, що Путін погрожує за два тижні дійти від
Луганська й Донецька до Києва?
Тепер уже точно відомо, що саме вті години, коли розрум’янений Порошенко вранці 24 серпня 2014 року вирушав прийматипарад на Хрещатику, (шкода, що не на білій кобилі), ординські танкові батальйони
московітів перейшли українські кордони і почали штурмовуатаку позицій українських військ на нашій суверенній території в районі Савур-Могилиі Амвросіївки. Це був полум’яний, а насправді кривавий, смертельний привіт зКремля від маніяка коротуна українському народу. Наш горе воєначальник, добрезнаючи про цю неймовірну трагедію, замовчав її, фактично засекретив. Аж покирегулярні військові підрозділи Московщини не захопили Новоазовськ, а танки РФповулично не розстріляли впритул садиби в Новосвітлівці під Луганськом. Таккремлівське броньоване шило вилізло змішка.
Ви запитаєте, а де кадри трагедіїНовосвітлівки? Над нею, що не літають і автоматичні апарати, і розвідники тудине добираються? Чому цього варварства не бачить увесь світ? А тому, що дляПорошенка і його команди війни немає. І тому, власне, нічого не підготовленодля оборони держави, не створено навіть банального інформаційного бюро, яке б повідомлялонарод і світову громадськість про дикунства московітів, абсолютну дебільність режимуПутіна-фашиста. Розповсюджувало кадри відеохроніки. Я про це вже охрип кричати.Не дивно, що Генеральний секретар ООН і до нині безсилорозводить руками, стверджує, що в нього немає ніяких доказів того, щоросійські війська ввійшли до України.
І не буде. Новий глава державипідібрав собі таку команду, що їй абсолютно до лампочки державні інтереси, доляУкраїни. В них свої прихильності. Насамперед, бізнесові, зміцнення власного здоров’я.Скажімо, перший заступник глави адміністрації президента, який відповідає засиловий блок (!), мільярдер Юрій Косюк у ці смертельні для України дні спокійновідпочиває у Монте-Карло. Вирішує бізнесові справи. Треба бути, як мені видається,повним невігласом, аби олігарха призначити чиновником. Ви, до прикладу, бодайне хвилину можете повірити в те, щоб мільярдер за копійки зарплати ходив назасідання, наради, «гриз собі печінки» на семінарах, виступав на якихось там форумах,ходив на «накачки» до начальства? Повний абсурд, як, на жаль, й усе те інше, чоголишень не учиняє, не вибудовує пан Порошенко на своєму високому посту. Це вжене просто «любодруже» кумівство, яке було при Ющенку, а ще щось, огидніше, відворотніше.Бо над Україною нависла смертельна небезпека, а новий глава держави бавиться ударування посад людям, які зовсім не є патріотами держави, зацікавленими врозквіті України. Їм це так потрібне, як кутасик на лікті…
Ні я зовсім йому не ворог, Петрові Порошенку.Більше того, навіть сам голосував за його і інших за це агітував. Але те, якневміло, здебільшого безглуздо вибудовує він внутрішню і зовнішню політикудержави на своєму посту, те, що все це обертається катастрофічними втратамилюдських життів, суверенної території України, мене як громадянина змушуєсказати: ми страшенно помилилися. Це, друзі, явно не український Вашингтон. Вінмені особисто (дай Боже помилитися) найбільше нагадує найганебнішого російськогоцаря Ваську Шуйського. Котрого, як відомо, 1610 року частиною боярства, столичного і провінційного дворянства булоповалено з престолу і насильно пострижено у ченці. Це я про те, що астрологистверджують: найгостріший пік проблем України припадає на листопад, а особливо –грудень 2014-го року. Дай нам, Боже, українцям, усім пережити лихі часи!
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії Олександр Рось 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 15:30
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях Віталій Булат 14:38
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст Олексій Шевчук 11:13
- Домашнє насильство як правовий конструкт: ризики доказування і судових помилок Вадим Графський 10:04
- Запитання, які підтримують команду у складні періоди Тетяна Кравченюк вчора о 17:39
- Мистецтво в Україні: витрати чи стратегічний капітал для економіки та ідентичності Ванда Орлова вчора о 15:30
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій Дмитро Золотухін вчора о 11:50
- Криптовалюта в Україні: як залишатися в правовому полі при декларуванні та зберіганні Вадим Графський вчора о 11:17
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства Оксана Вжешневська 04.02.2026 14:59
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики Євген Жураковський 04.02.2026 14:52
- Автобуси в Україні: підсумки 2025 року та тренди на 2026 Микита Гайдамаха 04.02.2026 14:20
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій Ольга Піщанська 04.02.2026 14:08
- Корпоративні цінності як зручна ілюзія менеджменту Михайло Зборовський 04.02.2026 12:12
- Презумпція винуватості в Україні: як система непомітно зламала базовий принцип права Вадим Графський 04.02.2026 10:56
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 449
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 302
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 223
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 144
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 99
-
В Україні планують запустити іпотеку під 3% для мільйона сімей – Гетманцев
Бізнес 5075
-
Дослідження тривалістю майже пів століття розкрило вік фізичного максимуму
Життя 3922
-
Код 2512. Як Джеффрі Епштейн "копав" під Зеленського через топових європолітиків
3781
-
Тонни готівки поїздами і кораблем. The Telegraph розповів, як РФ постачала мільярди доларів Ірану
Фінанси 1305
-
"Не паніка, а санітарна чистка". Що штовхає ціни крипти вниз та як не втратити гроші
Фінанси 856
