Боєздатність збройних сил визначається не їхньою чисельністю та структурою, а тим, наскільки вони здатні виконувати свої завдання.
Боєздатність збройних сил визначається не їхньою чисельністю та структурою, а тим, наскільки вони здатні виконувати свої завдання. Власне з визначення цих завдань і починається формування необхідної структури та чисельності. За відсутності чіткого розуміння, навіщо країні військові, їхня функція зводиться до безглуздого проїдання бюджетних коштів та задоволення суспільством своїх сексуальних комплексів. До підміни війни небагаточисельними парадами та маневрами, які за браком адекватної воєнної доктрини, по суті, також є парадами, але для вужчої аудиторії.
Українське військо, як з’ясувалось на 23-му році нашої химерної незалежності, ніколи не готувалось до найбільш ймовірної, очевидної навіть дітям, російської інтервенції. Про Радянську Армію, в спадок від якої ми отримали свої збройні сили, нагадували не лише спільні з Росією номери військових частин та кумачеві полкові знамена. По суті українське військо є результатом незначної еволюції, а частіше відвертої деградації, тієї частини радянського мілітаризму, яка припадала на нашу територію. Спробою переробити шматок агресивного імперіалістичного апарату під власні, вже неагресивні, але ще чітко не усвідомлені потреби.
Російсько-українська війна висвітлила всі вади такого підходу. Недолугі намагання урядовців порівнювати кількість однотипного озброєння були діагнозом всій політиці в сфері національної безпеки. Навіть в Генеральному штабі готувались до конвенційної війни, в якій, як зізнавались самі, Україна не мала жодного шансу на перемогу. Очевидний дисбаланс в військових силах вимагав застосування кардинально різної стратегії та тактики, але офіційний Київ вперто не хотів цього помічати. Готуючи Давида до бою з Голіафом, в нього вирішили забрати пращу, натомість видавши конвенційні меч та обладунки, в яких він не міг навіть ефективно пересуватись.
Україна не має альтернативи асиметричній війні як основі власної оборонної концепції. Ми маємо бути свідомі, що єдине, що може зупинити агресора від потенційного вторгнення в Україну, є ціна, яку доведеться сплатити за таке вторгнення та подальшу окупацію нашої держави. Лише готовність до тотального спротиву, здатність кадрових військових та резервістів вести партизанську війну на вже окупованих територіях можуть стати запорукою непорушності наших кордонів.
Як слушно зауважуєтсья у великому трактаті Сунь Ци “Мистецтво війни”, не можна виграти війну, обороняючи фортецю. Основним завданням військовослужбовця має бути не втримання або зайняття висоти, а нанесення якомога суттєвішої шкоди військам агресора. Збройні сили мають бути перебудовані з урахуванням пріоритетів асиметричної війни. Це означає, що основою українського війська мають бути невеликі максимально автономні мобільні та високотехнологічні диверсійні підрозділи. Фундаментом допризовної підготовки стати не стройові заняття, а мінно-підривна справа.
Сенатор Чарлі Вільсон, який був головним лоббістом військової допомоги афганським моджахедам в період радянської окупації, в одному з своїх публічних виступів дуже просто пояснив квінтенсенцію асиметричної війни, як співвідношення ціни Мі-24 та “стінгера”, яким його можна збити. Війна - це продовження економіки, наше завдання зробити її на нашій території максимально збитковою.
