Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
25.11.2014 17:06

Студенти Університету ім. Карпенка-Карого поскаржилися на неможливість

Журналіст, громадський діяч, позаштатний радник Міністра інформполітики в зоні АТО

Левова частка грошей, що заробляє Київський Національний Університет Театру, Кіно і Телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого на студентах-контрактниках іде на те, щоб погасити основні витрати: заробітну плату викладачів та комунальні послуги у 4-х корпусах КНУ

Левова частка грошей, що заробляє Київський Національний Університет Театру, Кіно і Телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого на студентах-контрактниках іде на те, щоб погасити основні витрати: заробітну плату викладачів та комунальні послуги у 4-х корпусах КНУТКіТ, на які держава майже перестала давати гроші.

За радянських часів кіношний корпус (на вул. Щорса, 18), Головний корпус (на Ярославовому Валу, 40) та Театральний корпус (на вул. Хрещатик, 56) були корпусами КНУТКіТ. Після того, як Україна отримала незалежність, корпуси на Хрещатику та Подолі у власність Університету на віддали, тож зараз КНУТКіТ вимушений їх орендувати. На Ярославовому Валу земля, на якій стоїть корпус, також не є власністю Університету. Таким чином, знана частина коштів навчального закладу іде на витрати, яких можна було б уникнути, і за рахунок яких можна було б підвищити якість навчання спеціалістів.

Студенти скаржаться, що в той час коли керівництво Університету змушене витрачати сплачені студентами кошти за навчання на оренду колись відібраних у навчального закладу приміщень,  студенти змушені за власний кошт робити ремонти у навчальних корпусах.

Як приклад, студенти наводять ситуацію у корпусі Інституту Екранних Мистецтв. Все почалося із того, що 10  років тому Інститут Екранних Мистецтв "ввічливо попросили" звільнити приміщення Києво-Печерської Лаври, де він перебував із 1961 року, і його довелося переселити у приміщення на вул. Щорса, 18 (в один з корпусів комплексу Укркінохроніки - колишня фабрика обробки плівки).

Як стверджують студенти, сказати, що це приміщення зовсім не підготували до навчального процесу, це нічого не сказати: бетонні стіни і підлога, не зашпакльована проводка, бите скло та трухлі рами у вікнах і т.д. і т.п. Рік за роком, студенти власним коштом ремонтують собі аудиторії, для того, щоб їм було де вчитись. Про загальні аудиторії (що не прив’язані до майстерень), спортивний зал, вбиральні, коридори, говорити дуже сумно і неприємно. Хоч все уже давно знаходиться в аварійному стані ремонти не проводять. В чому тут проблема повинні відповісти менеджери Міністрерства освіти, які, я впевнений, знають про ситуацію, але не вжили належних заходів для поліпшення ситуації ні в цьому році, ні протягом багатьох минулих років.

Крім того, повідомляють студенти, є великі проблеми із відсутністю знімальної техніки, павільйонів. Як не парадоксально Інститут має великий зал, на 500 чоловік, але у ньому немає проектора і аудіо-колонок. Тобто режисери, оператори, звукорежисери, мультиплікатори та продюсери елементарно не можуть зібратись разом подивитись роботи один одного. Місце є, а от апаратури немає.

Тож кожна майстерня продовжує жити своїм тихим, непомітним ні своїм колегам, ні майбутнім роботодавцям життям, показуючи свої роботи на екзаменах в аудиторіях, що вміщують до 50-ти чоловік.

А ще є довгобуд на Львівській площі. З року у рік, відповідаючи на питання про плани розвитку КНУТКіТ, ректор розказує студентам та викладачам про те, що колись, коли нам добудують корпус, усі "принижені та ображені" кафедри матимуть змогу туди переїхати. У вищих ешелонах влади в свою чергу знову і знову обіцяють його добудувати, а студенти вкотре цікавляться чи випаде на їх щасливу долю там навчатися. Зважаючи на те, що корпус мали добудувати ще за студентства ректора, імовірність не висока.

Влада розуміє велике значення кіномистецтва – не даремно ж, буквально цими днями з’явилася інформація про те, що буде знятий серіал про учасників АТО. Але якщо ми не готуватимемо якісних спеціалістів, то нам доведеться залучати до зйомок фільмів про АТО чи про історію України спеціалістів з Російської Федерації? Адже саме в Росії існує потужна навчальна і виробнича машина, що штампує серіали і фільми, не забуваючи займатися пропагандистською діяльністю. Сьогодні підготовка кадрів, в тому числі і в кіно, вкрай важливе завдання України. Оскільки істина про те, що кіно є найважливішим із мистецтв, з огляду на його потужний вплив на суспільство, не лише не втратило актуальність, але й стає дедалі актуальнішою.

Звернувся до Прем’єр-міністра України із проханням взяти під особистий контроль, ситуацію з підготовки кадрів галузі театру, кіно і телебачення, та зробити все можливе для вирішення проблем поважного ВНЗ.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net