«Укрзалізниця» розказала, що вона є збитковою і вважає, що економічно обґрунтованим тарифом на перевезення пасажирів українською залізницею є тариф, підвищений від сьогоднішніх цін у 2,5 – 3 рази.
Таку відповідь я отримав від Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» на своє звернення щодо необхідності зменшення тарифів на перевезення пасажирів, багажу і вантажобагажу залізничним транспортом.
Замість того, щоб шукати способи зниження собівартості проїзду залізницею, «Укрзалізниця» нарікає на те, що перевезення пасажирів є збитковим і ціни на проїзд треба не знижувати, а навпаки підвищити. Таким чином, я отримав від чергового суб’єкта господарювання чергове виправдання про те, яке нерентабельне їхнє господарство, і що українці повинні мало не дякувати за те, що «Укрзалізниця» працює у збиток і не підвищує ціни на проїзд.
Якщо порівняти вартість пасажироперевезень залізницею в Європі з цінами на квитки в України, то різниця виявиться не суттєвою по факту. Але якщо врахувати рівень зарплат і життя європейців, то ціни на квитки в Україні виявляться вищими. Більше того, суттєвим буде відмінність й у якості та кількості послуг, які в Україні не порівняно менші.
Про який економічно обґрунтований тариф йдеться, коли серед причин необхідності підвищення цін «Укрзалізниця» називає компенсацію за зношення рейок. Пробачте, що більше зношує рейки: пасажирські поїзди чи вантажні перевезення? Як на мене відповідь очевидна. Чому пасажири змушені з своїх кишень оплачувати ремонт рейок, якими щодня перевозять тонни продукції для продажу? Я вважаю, що гроші на ремонт залізничного полотна повинні надходити передусім від прибутків вантажних перевезень.
Я не здивований хронічною зношеністю залізничного полотна, оскільки його, напевно, ремонтують так само погано, як і автомобільні дороги по всій Україні - абияк за якістю і надзвичайно дорого за вартістю. В Україні навіть авіаційний транспорт, при відсутності фактору ремонту повітряних доріг, залишається найдорожчим в Європі.
Влада робить все можливе, щоб за відсутності достатнього рівня життя українці відмовилися від будь-яких переїздів і жили кожен в своєму ізольованому анклаві. Адже так куди легше поширювати міфи – галичанам про донецьких, а донецьким про галичан.
Переконаний, що на посади керівників департаментів і адміністрацій треба призначати не за принципом свій-родич-єнакієвський, а менеджерів, які вміють працювати в умовах нашої країни, а не розказувати про те, як було б непогано підвищити ціни.