Нарешті, шанс стати господарями свого гаманця, будинку, бюджету і надр. Високі тарифи - почнемо з економії, і закінчимо підвішеними за .. корупціонерами, в ідеалі. Карай - не карай, а нам ще треба «провернути» трильйонну програму підвищення енергоефектив
Отже над нами вкотре нависла чергова "інфраструктурна програма", яка потребує грошей. А звідки їх взяти? Замкнуте коло "нема грошей бо нема кредитів, нема кредитів бо нема реформ, нема реформ бо нема грошей" є вкрай неадекватним, і пора його розривати. Темпи реформ, в тому числі над-важлива судова реформа, не повинні впливати на темпи економічних реформ та інфраструктурних проектів.
Досить чекати на заморські долари, євро, рублі (чур їх..). Пора почати правильно друкувати гривню. Для бізнесу. Вже і багато.
Уряд і далі традиційно вперто молиться на МВФ та міжнародних донорів, хоча:
не факт що гроші прийдуть поки війна (вжевідклали конференцію донорів на осінь), а отже нас будуть змушувати «торгуватисуверенітетом»;
не факт, що хоч щось дадуть поки ми не навчилисярахувати кожну копійку (реформи);
якщо і отримаєм - не факт що вчасно, щобвстигнути модернізувати всі комунікації та житловий фонд домаксимального підвищення тарифів. До Газового майдану.
Консервування донорованої фінансової і бюджетної системи маєпідсумком:
Громади – і далі залежні від «київської цицьки»;
Люди - побутово, фінансово, громадсько,політично безвідповідальні;
Труби – діраві, в прямому і корупційному сенсах;
Енергобізнес розподіляє ресурс, працює назменшення енергоємності в умовах суворої економії, падіння купівельноїспроможності, зникнення дотування владою;
Кошти можуть «випаруватись» на Кіпр, як свогочасу «Укравтодорівські»;
тягар відповідальності на кількох відомствах таособах, замість того, щоб у кожному громадянині, чиновнику виховуватиефективного господарника.
Що ж робити? Коли потрібні гроші. Сьогодні. На мою думку тут останні тенденції на децентралізацію дуже своєчасні.
Пора віддати ініціативу в регіони, надавшиїм чіткі механізми залучення коштів, конкретні робочі схеми для міськрад, ОСББ/УК,банків, підприємців.
ЯК? Через:
1.1. Спільне інвестування - заохочення до проектів«термомодернізації з розширенням» - добудова мансардного поверху, підїзду,підвали та прибудови, і т.д.
a.Емісія паїв/акцій інвестфонду для кожногопроекту, де додатково спроектована житлова площа є способом розрахунку мешканцюза термомодернізацію, та захочоченням ввійти в проект інвестору (банк,будкомпанія, покупець «віртуальної нерухомості»);
b.Місцева влада - може виступати гарантом призалученні кредитних коштів, чи навіть інвестором, викупивши паї за коштибюджету.
2.2. МуніципальнийРевольверний фонд, що надає кредити на термомодернізацію багатоповерхівок(управляючим компаніям, ОСББ) який наповнюється через;
a.Емісію муніципальних облігацій;
b.Банківських кредитів під обмежену заставу муніципальноївласності;
c.Створення муніципальних банків (у великихмістах), на базі оптимізованих державних і муніципальних активів (ПФ, НБУ,Ощадбанк).
3.3. Банками, за умов низьких кредитних ставок, довіри до держави і позичальника:
знайдутьпідприємства кому дати кредит на обладнання для виробнитва обладнання і будматеріалів;
І не забуваймо,кредитні кошти для населення і бізнесу,а не через «держпрограми» – це зменшеннябюджетних дефіцитів (ну і дамо друкарському станку НБУ перепочити) на:
субсидії (швидше оновляться будинки – меншепереплачуватимуть);
до30-40% (досвід Польщі)доходу від інвестицій в енергозбереження - повернеться в якостіподатків від повного циклу виробництва в галузі;
бюджетні витрати на комунікації, прибудинковітериторії і дороги, під’їзди;
витрати на зайнятість, перекваліфікацію – бізнесшвидше все організує;
добробут і благоустрій – це менша злочинність, економіяна екстренних службах;
менша обтяженість інфраструктурними ісоціальними зобов’язаннями – підстава не продавати майно (читай «дерибанити»), а генерувати дохід від оренди, управління;
цільові програми (і їх «освоєння» наближеними до«кормушки»);
плюс:
падає попит на землі підбудівництво – через нові метри квадратні ринку нерухомості, та новий ринок длябудкомпаній;
детінізація грошових потоків бізнесу через їхбезготівковість;
міцна гривня через імпортозаміщення таекономію імпортного газу.
Щодо закидів про те, що це все призведе до зростання інфляції, то яхочу спитать, а що краще, інфляція внаслідок друкарсько-субсидійної девальвації(дефіцит бюджету), чи все таки природня інфляція як об’єктивне зростання цінвнаслідок високого попиту? І друге – контролювати інфляцію можна через контрольрентабельності підприємств, долучених до закупівлі товарів і послуг за коштиенергоефективного кредитування – запозичивши ті самі конкурентні механізми, якідіють в сфері комерційних закупівель. Щодо інфляційно-девальваційної спіралі, то відповіддю повинен бути новий закон про підвищену відповідальність банкірів. Перетікання кредитних коштів на валютний ринок - це справа не стільки НБУ і уряду, скільки СБУ.
До чого це все? Наявність кредитного-дармового-нічийногоресурсу не мотивуватиме до обліку енергоресурсу та якісної модернізації кожнимучасником процесів, все залежатиме від «мудрості рішень згори». Як наслідок «чужі»кошти як і раніше можуть мінімум наполовину осісти в корупційному переросподілі таадмініструванні по всій вертикалі. Власні, нехай і дорожчі гроші ж даютьможливість спустити максимально «вниз» і персоніфікувати відповідальність закожну витрачену копійку, деполітизувати тему газу, витягнути її «з телевізору вхолодильник». Думаймо...
