блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
10.12.2015 16:23

Навіщо нам потрібен Закон про Енергорегулятор?

Ольга Белькова Народный депутат Украины, заместитель председателя Комитета Верховной Рады Украины по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности

Виступ Віце-Президента Байдена вже було піддано детальному аналізу з різних сторін, однак не випадково одна із його тез стосувалася енергетики. Саме ця сфера української економіки й надалі залишається не досить прозорою, відкритою та зрозумілою для українц

Виступ Віце-Президента Байдена вже було піддано детальному аналізу з різних сторін, однак не випадково одна із його тез стосувалася енергетики. Саме ця сфера української економіки й надалі залишається не досить прозорою, відкритою та зрозумілою для українців. Тим не менше, кожен із нас є споживачем енергоносіїв та прямо чи опосередковано залежить від порядку, який існує на цьому ринку. А порядок в цій сфері неможливий без незалежного, професійного регулятора.

Виконання задекларованих в затверджених планах розвитку, Коаліційній угоді та урядових програмах реформ енергетичного сектору стане своєрідним тестом на європейськість для нашої країни. Ми взяли на себе зобов’язання створити нові ринкові умови, які покликані кардинально змінити "правила гри" для учасників ринку, споживачів та держави, і в кінцевому підсумку – призвести до зниження тарифів саме за рахунок ринкових механізмів та посилення конкуренції.

Новий закон про ринок природного газу почав діяти вже з жовтня цього року, зроблено перші реформаторські кроки із демонополізації ринку (наприклад, розділення облгазів на суто постачальні компанії та операторів газових мереж, скасування державного регулювання цін на газ для всіх категорій споживачів тощо). Але якщо поцікавитись у гравців на ринку чи достатньо їм лише закону для успішного функціонування ринку, то в більшості випадків відповідь буде негативною. Зроблені кроки – це тільки початок довготривалого шляху реформування ринку природного газу. Те саме стосується і функціонування ринку електричної енергії, на якому вже з 2017 року має розпочати процес кардинальних змін, які стануть основою для впровадження ринкового механізму купівлі-продажу електроенергії та створення необхідної для цього інфраструктури.

Метою цих законодавчих змін є впровадження конкуренції та прозорості в тих сегментах енергетичних ринків, де це є можливим (наприклад, постачання енергоносіїв). Доступ на ринок має бути гарантований для всіх учасників, і держава повинна мінімізувати будь-які втручання у ринкові відносити, в тому числі шляхом здійснення цінового регулювання або створення вертикально-інтегрованих монополій, блокуючих входження нових учасників на ринок. Однак в тих випадках, коли конкуренція неможлива через існування природних монополій (наприклад, передавальні мережі) – така діяльність має регулюватись державою. Тому, створення незалежного регулятора – ключова передумова успіху всієї енергетичної реформи. Саме регулятор готує підзаконні регуляторні акти (кодекси, рішення та постанови), слідкує за дотриманням всіма гравцями єдиних правил та забезпечує існуванняконкуренції на ринку. З іншої сторони, регулятор має стати дійсно незалежним арбітром із регулювання діяльності монополістів. Від цього виграють всі: і держава, і компанії, і споживачі, тобто – народ України.

В Україні формально існує регулятор в енергетиці – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП, або просто Комісія). Однак цей орган є заручником недосконалого механізму формування членів Комісії, що теоретично робить можливим втручання Президента та Уряду в роботу регулятора, перетворюючи його на інструмент реалізації власних рішень. Деякі рішення комісії оскаржуються саме на підставах ніби то нелегітимності та неконституційності функціонування цього органу.

Щоб змінити ситуацію та забезпечити регулятору довгоочікувану незалежність, потрібно ухвалити окремий закон, заснований на європейських принципах та досвіді регулювання таких складних ринків, як енергетичні.

В иходячи з позиції Єврокомісії та найкращої європейської практики, реформа національних регуляторів має базуватись на таких ключових принципах:

1. Лише один орган повинен мати регуляторні повноваження на енергетичному ринку. Розпорошення функцій між кількома регуляторами, або між регулятором та міністерствами – забороняється.

2. Регулятор повинен мати законодавчо закріплені гарантії незалежності і виконувати свої  обов'язки  неупереджено та прозоро. Для цього регулятор повинен бути відокремленим від усіх гілок влади, і втручання в його роботу з боку державних органів та бізнесу має бути заборонено законом. Оскаржувати та відміняти рішення регулятора можна лише через суд.

3. Держава має забезпечити фінансову незалежність регулятора та належний механізм виділення йому бюджетних коштів, запровадити чіткий механізм підзвітності.

4. З точки зору функцій регулятор має слідкувати за станом конкуренції на ринку, регулювати діяльність природних монополій, здійснювати загальний нагляд за роботою енергокомпаній, моніторинг роботи ринків та захищати права споживачів.

Існуючу у сьогоднішньому вигляді НКРЕКП було створено влітку 2014 року указом Президента України шляхом об'єднання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Але указ – це тимчасове рішення, покликане перезавантажити суспільний діалог та дати поштовх новому типу відносин, однак цього недостатньо для докорінної трансформації засад діяльності такого надважливого органу. Восени того ж року було оновлено керівний склад об’єднаної Комісії та зроблена спроба ініціювати законодавче врегулювання її діяльності, яку, однак, Верховна Рада залишила без розгляду. В 2015 році процес знову активізувався – в травні на розгляд Парламенту внесено урядовий законопроект № 2966 та дві альтернативні до нього депутатські ініціативи (законопроекти №№ 2966-1 та 2966-2). Всі ці законопроекти хоча й мають спільну мету – посилення політичної, функціональної та фінансової незалежності регулятора, однак різняться в ключовому – системі відбору та призначення членів НКРЕКП. Профільним комітетом Верховної Ради рекомендовано прийняти за основу урядовий законопроект з подальшим його доопрацюванням та врахуванням низки застережень між першим та другим читанням.

Паралельно із законотворчим процесом, який відбувається у стінах Парламенту, зважаючи на величезний суспільний резонанс та актуальність питання створення незалежного регулятора у сфері енергетики та комунальних послуг на початку вересня цього року було сформовано Стратегічну дорадчу групу – громадську ініціативу із доопрацювання законопроекту, створену за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та координації аналітичного центру DiXi Group. Стратегічна дорадча група об’єднала у своєму складі народних депутатів, українських та міжнародних експертів, представників Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Групи підтримки України в Єврокомісії, експертів європейських регуляторів. Результатом напрацювань цієї Групи є нова версія проекту закону про регулятора в енергетиці, яка стала своєрідним компромісом позицій різних політичних та суспільних сил та отримала широку підтримку міжнародних партнерів та експертів.

Як модератор кількох сесій зазначеної стратегічної групи та член профільного ком ітету, можу з упевненістю стверджувати наступне:

- Урядова версія законопроекту може бути прийнята за основу і доопрацьована в ході другого читання до варіанту, розробленого Стратегічною групою.

- Без існування професійного та незалежного регулятора енергетичні реформи так і залишаться напівкроком та декларативними заходами. Саме на це звертають увагу наші міжнародні партнери, які наполягають на якнайшвидшому закріпленні всіх нових прогресивних принципів функціонування регулятора на законодавчому рівні. Ринок не повинен потрапляти у залежність від політичних домовленостей та квот у професійному органі.

- Жодна із версій законопроекту, які сьогодні розглядаються в Парламенті та поза його межами, не є ідеальним варіантом вирішення питання призначення членів Комісії. Однак відсутність легітимно призначених членів Комісії є значно більшим злом, ніж надумані перекоси у повноваженнях на користь тієї чи іншої гілки влади.

-   Основною причиною багаторічної історії блокування законопроектів про незалежні та професійні регулятори є бажання окремих політичних еліт впливати на рішення регулятора у власних інтересах. Не можна весь час відкладати прийняття рішень, посилаючись на те, що не всі консультації ще проведені, оскільки це може перетворитись на процес, який не має ні кінця, ні краю. Пропоную зосередитись на конкретних кроках, які сприятимуть прийняттю закону вже в найближчому майбутньому.

Закликаю колег дати поштовх для розгляду законопроектів про енергорегулятор в залі Парламенту та активно долучитись до доопрацювання його остаточної версії, яка закладе засади успішного та ефективного функціонування ринків енергетичних та комунальних послуг.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.