Що знову не так із гармонізованою системою опису та кодування товарів?

За загальними правилами Всесвітньої митної організації Гармонізована система опису та кодування товарів змінюється один раз на п’ять років.

Оновлена версія Гармонізованої системи формується шляхом внесення низки поправок та змін, що враховують зміни в обсягах торгівлі і в науково-технічному прогресі, що, у свою чергу, обумовлює появу нових товарів з новими властивостями, які потребують відображення в Гармонізованій системі опису  та кодування товарів. Нова шоста редакція Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, якою користуються 207 країн світу, набрала чинності з 1 січня 2017 року (ГС-2017).

Діюча ж редакція УКТ ЗЕД побудована на основі версії Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації  2012 року.

Відповідно до міжнародних зобов’язань, визначених Міжнародною конвенцією про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, до якої  Україна приєдналася відповідно до Указу Президента України від 17.05.2002 № 466/2002, держава Україна зобов’язана в найкоротші терміни забезпечити приведення вітчизняної УКТ ЗЕД у відповідність до сучасної редакції Гармонізованої системи опису та кодування товарів, тобто на сьогодні до версії 2017 року, що і є завданням законопроекту реєстр. № 7306 від 17.11.2017 року.

Цей законопроект передбачає:

- приведення товарної номенклатури у відповідність із вимогами ГС-2017 на виконання міжнародних зобов’язань, узятих у рамках Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів;- адаптацію статистичної системи України до міжнародних методів, стандартів та класифікації;

- стандартизацію зовнішньоторговельної документації;

- усунення розбіжностей у версіях систем української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності України та країн – торговельних партнерів шляхом уточнення описових частин певних кодів товарів та нову кодифікацію для товарів зі значними обсягами торгівлі;

- прискорення та спрощення процедури митного оформлення товарів під час здійснення зовнішньоторговельних операцій.

Законопроект не передбачає змін у ставках ввізного мита. В окремих випадках при злитті кодів товарів з різними ставками мита вибір остаточного рівня мита визначався виходячи із зобов’язань України перед СОТ.

У 2022 році буде запроваджено нову сьому редакцію Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, відповідно, буде новий законопроект, тобто це циклічний процес — кожні  5 років ми зобов’язані приймати відповідні законопроекти.

На жаль, законопроект реєстр. № 7306  спершу був невчасно поданий Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України. А в подальшому з різних причин він не був розглянутий Верховною Радою України. І такі затримки є перманентними. УКТ ЗЕД, побудована на основі Гармонізованої системи 2007 року, мала набрати чинності з 01.01.2007, а фактично — з 01.01.2011 р.; УКТ ЗЕД, побудована на основі Гармонізованої системи 2012 року, мала запрацювати з 01.01.2012, а фактично — з 01.01.2014 р. Наразі ми фактично маємо 2,5 роки згаяного часу та протермінування виконання  державою Україна зобов’язань, взятих на себе як члена Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів. Таке протермінування, безперечно, негативно впливає на імідж нашої держави в цій організації та на світовому ринку в цілому. Україна постає як слабка ланка в системі накопичення та обміну даними митної статистики в рамках Всесвітньої митної організації.

Які ще негативні наслідки неприйняття законопроекту, основною та єдиною метою якого є приведення вітчизняної УКТ ЗЕД у відповідність із діючою версією Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації?

Враховуючи, що дані митної статистики в усьому світі формуються на основі вітчизняних систем опису та кодування товарів, якою в Україні є УКТ ЗЕД, то у разі, якщо УКТ ЗЕД не відповідає Гармонізованій системі опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, виникають щонайменше такі ризики:

- розбіжність у товарних кодах країни-експортера та України під час митного оформлення товарів та продукції, що імпортується;

- збільшення часу на проведення процедури митного оформлення товарів та підвищення корупційної складової такої процедури за рахунок ускладнення визначення митної вартості товарів, коди УКТ ЗЕД яких не співпадають із кодами, що використовуються країнами-експортерами;

- неможливість якісного виконання митними органами України зобов’язань щодо надання даних митної статистики компетентним органам інших країн  в рамках домовленостей про обмін статистичною інформацією;

- неспівставність запитуваних Україною даних митної статистики, отриманих від компетентних органів інших країн.

Тим більше незрозумілою стає така тривала затримка розгляду Верховною Радою України цього суто технічного, але вкрай необхідного як для забезпечення якісного реформування та подальшого функціонування митниці, так і для іміджу України законопроекту.

Вважаю, що супротив та негативні відгуки, що час від часу виникають у зв’язку з цим законопроектом, є не чим іншим, як небажанням колег — народних депутатів дійти до суті цієї урядової ініціативи, в якій взагалі відсутній політичний підтекст.