Аліменти з баби та діда....

ЗУ  “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 р., встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального,  морального,  культурного,  духовного і соціального розвитку, При вихованні дітей необхідно належним чином забезпечити їх, не зважаючи на ту обставину перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного. Обов'язок по утриманню дітей рівною мірою покладається на обох батьків. Проте, останнім часом, трапляються випадки коли в силу тих чи інших обставин батьки, на яких законодавець в першу чергу покладає обов'язок утримувати своїх непрацездатних дітей, не завжди мають можливість надавати допомогу. Звідси і виникає необхідність утримання непрацездатних дітей у інших родичів.  

Так статтею   265 Сімейного кодексу України передбачено  о бов'язок баби та діда утримувати внуків: “баба та дід зобов'язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних при­чин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надава­ти матеріальну допомогу».

Відповідно до діючого сімейного законодавства, першочерговий обов'язок утримувати неповнолітніх дітей покладається на їхніх батьків.  А баба та дід зобов'язані утри­мувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків у наступних випадках:

•    у дитини немає матері, батька або батьки з поважних причин не можуть надавати дитині належного утримання;

•    баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу.

•   нужденності малолітніх або неповнолітніх внуків.

Обов'язок по утриманню може бути покладений на діда, бабу лише як ви­няток у разі наявності у батьків дитини поважної причини, яка не дозволяє їм на­давати таке утримання. Нерідко дід і баба беруть безпосередню участь у вихованні і утриманні дитини, а інколи навіть заміняють дитині батьків.

Поважність причини, яка тимчасово звільняє батьків від утримання дитини та перекладає такий обов'язок на бабу і діда, встановлюється судом у кожному конкретному випадку на підставі відповідних доказів.

Суд при розгляді справи про стягнення аліментів з баби та діда на користь внуків повинен з'ясувати наявність у відповідачів достатніх коштів для надання матеріальної допомоги.

Обов'язок щодо надання матеріальної допомоги малолітнім, неповнолітнім внукам не може бути покладений на бабу, діда у тому разі, якщо їхня заробітна плата, пенсія, доходи від використання належного їм майна, інші доходи не забе­зпечують бабі, діду встановленого законом прожиткового мінімуму.

       Аліменти  можуть стягуватися як з батьків матері або батька дитини, так і з тих або інших одночасно. При цьому аліменти можуть бути присуджені з кожного з них окремо, адже обов'язок по утриманню внука є індивідуальним, а не солі­дарним обов'язком.

Слід підкреслити, що обов'язок по утриманню неповнолітніх внуків був вперше сформульований у статті 95 Кодексу про шлюб та сім ’ ю 1969 року, разом із обов'язком інших осіб утримувати неповнолітніх. У першій редакції цієї статті виникнення аліментного зобов'язання у баби і діда зумовлювався виключно із сирітством дитини. Якщо дитина мала хоча б одного з батьків, навіть у випадку відсутності у нього матеріальних засобів, обов'язок баби, діда утримувати внука не виникав. Внаслідок змін до статті 95 КпШС аліментний обов'язок баби і діда був поширений на онуків, батьки, яких з поважних причин не можуть їх утримувати.

Баба та дід за змістом ст. 265 СК України можуть бути аліментнозобов'язаними особами щодо своїх онуків незалежно від їх віку та працездатності. Основна законодавча вимога, що пред'являється до таких осіб є їх спроможність надання матеріальної допомоги. У разі зміни матеріального рівня, вони можуть бути звільнені судом від сплати аліментів чи їх розмір може бути змінений, згідно ст. 273 СК України..

Законодавець не визначає кола осіб, які мають право на звернення до суду з відповідним позовом. Що стосується неповнолітньої особи, то вона самостійно вправі звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів в порядку ст. 18 СК України. У випадку, коли аліменти слід стягнути з баби, діда на користь малолітньої дитини, з відповідним позовом можуть звернутися органи опіки та піклування, прокурор, батьки, котрі не можуть надавати утримання з поважних причин.

У разі, якщо матеріально забезпеченими є баба та дід одночасно з боку батька чи матері дитини аліменти за рішенням суду повинні бути присуджені окремо з кожного з них. При цьому, якщо позов пред'явлений не до всіх зобов'язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов'язку всіх зобов'язаних осіб надавати утримання. Однак сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, за змістом ч. 2 ст. 272 СК України, не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.