Коротко про законодавчі особливості регулювання стягнення аліментів з баби та діда...
ЗУ “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 р.,встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для їїфізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, Привихованні дітей необхідно належним чином забезпечити їх, не зважаючи на туобставину перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо одинвід одного. Обов'язок по утриманню дітей рівною мірою покладається на обохбатьків. Проте, останнім часом, трапляються випадки коли в силу тих чи іншихобставин батьки, на яких законодавець в першу чергу покладає обов'язокутримувати своїх непрацездатних дітей, не завжди мають можливість надаватидопомогу. Звідси і виникає необхідність утримання непрацездатних дітей у іншихродичів.
Так статтею265 Сімейногокодексу України передбачено обов'язок баби тадіда утримувати внуків: “баба та дідзобов'язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немаєматері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їмналежного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальнудопомогу».
Відповідно до діючого сімейного законодавства, першочерговийобов'язок утримувати неповнолітніх дітей покладається на їхніх батьків. А баба та дід зобов'язані утримувати своїхмалолітніх, неповнолітніх внуків у наступних випадках:
• у дитини немає матері, батька абобатьки з поважних причин не можуть надавати дитині належного утримання;
• баба, дід можуть надавати матеріальнудопомогу.
• нужденностімалолітніх або неповнолітніх внуків.
Обов'язокпо утриманню може бути покладений на діда, бабу лише як виняток у разінаявності у батьків дитини поважної причини, яка не дозволяє їм надавати такеутримання. Нерідкодід і баба беруть безпосередню участь у вихованні і утриманні дитини, а інколинавіть заміняють дитині батьків.
Поважність причини, яка тимчасово звільняє батьків відутримання дитини та перекладає такий обов'язок на бабу і діда, встановлюєтьсясудом у кожному конкретному випадку на підставі відповідних доказів.
Суд при розгляді справи про стягнення аліментів з баби тадіда на користь внуків повинен з'ясувати наявність у відповідачів достатніхкоштів для надання матеріальної допомоги.
Обов'язок щодо надання матеріальної допомоги малолітнім,неповнолітнім внукам не може бути покладений на бабу, діда у тому разі, якщо їхнязаробітна плата, пенсія, доходи від використання належного їм майна, іншідоходи не забезпечують бабі, діду встановленого законом прожиткового мінімуму.
Аліменти можуть стягуватися як з батьків матері абобатька дитини, так і з тих або інших одночасно. При цьому аліменти можуть бутиприсуджені з кожного з них окремо, адже обов'язок по утриманню внука єіндивідуальним, а не солідарним обов'язком.
Слід підкреслити, що обов'язок по утриманнюнеповнолітніх внуків був вперше сформульований у статті 95 Кодексу про шлюб та сім’ю1969 року, разом із обов'язком інших осіб утримувати неповнолітніх. У першійредакції цієї статті виникнення аліментного зобов'язання у баби і дідазумовлювався виключно із сирітством дитини. Якщо дитина мала хоча б одного збатьків, навіть у випадку відсутності у нього матеріальних засобів, обов'язокбаби, діда утримувати внука не виникав. Внаслідок змін до статті 95 КпШСаліментний обов'язок баби і діда був поширений на онуків, батьки, яких зповажних причин не можуть їх утримувати.
Баба та дід за змістом ст. 265 СК України можуть бутиаліментнозобов'язаними особами щодо своїх онуків незалежно від їх віку тапрацездатності. Основна законодавча вимога, що пред'являється до таких осіб єїх спроможність надання матеріальної допомоги. У разі зміни матеріальногорівня, вони можуть бути звільнені судом від сплати аліментів чи їх розмір можебути змінений, згідно ст. 273 СК України..
Законодавець не визначає кола осіб, які мають право назвернення до суду з відповідним позовом. Що стосується неповнолітньої особи, товона самостійно вправі звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів впорядку ст.18СК України. У випадку, коли аліментислід стягнути з баби, діда на користь малолітньої дитини, з відповідним позовомможуть звернутися органи опіки та піклування, прокурор, батьки, котрі не можутьнадавати утримання з поважних причин.
У разі, якщо матеріально забезпеченими є баба та дід одночасно з бокубатька чи матері дитини аліменти за рішенням суду повинні бути присудженіокремо з кожного з них. При цьому, якщо позов пред'явлений не до всіхзобов'язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається зурахуванням обов'язку всіх зобов'язаних осіб надавати утримання. Однак сукупнийрозмір аліментів, що підлягає стягненню, за змістом ч. 2 ст. 272 СК України, неможе бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитинивідповідного віку.
