Правова допомога потерпілим євромайданівцям - проблеми та їх вирішення

В ході надання правової допомоги потерпілим євромайданівцям виникає чимало проблем, які свідчать про їх системність. В чому їх причина, які можуть бути наслідки та як ці проблеми вирішити

Вході виконання волонтерської місії з надання правової допомоги потерпілимактивістам Євромайдану наприкінці минулого тижня відвідував ряд потерпілих уЛьвівській клінічній лікарні ШМД. Звичайно, це лише один з багатьох лікувальнихзакладів, зокрема, у Львові, де продовжують лікуватись потерпілі від злочинівна Євромайдані у Києві. Всі, підкреслюю, всі, з ким мені довелось спілкуватись улікарні отримали тяжкі тілесні ушкодження. Комусь проламали череп у кількохмісцях, хтось залишився без ока, комусь осколочною (так, саме осколочною)гранатою пошматувало ногу чи відірвало кисть руки. Найбільше потерпілихлікувалось у відділенні щелепно-лицевої хірургії, оскільки нелюди, як ярозумію, намагались нівечити обличчя, ламаючи виличні та інші лицеві кості.Мені довелось поспілкуватись та надати правову допомогу лише малому відсотковіпотерпілих, оскільки їх надто багато. Окрім львів’ян у лікарні лікуютьсяодесити, донеччани, мешканці інших регіонів України.

Однак,хотілось би перейти безпосередньо до юридичної сторони питання, а відтакрозповісти про висновки зроблені мною та описати проблеми, що існують ізнаданням правової допомоги потерпілим активістам Євромайдану.

По-перше,велика кількість потерпілих не писали жодних заяв про вчинення щодо нихзлочинів і навіть не мають уявлення кому писати. Через Майдан в Києві пройшлимільйони, відтак жертв злочинів зі сторони влади, напевне, є тисячі, якщо недесятки тисяч. Більшість з них невідома слідству (як відомо за даним фактомрозслідування проводить Генеральна Прокуратура України). Я припускаю, щослідство навіть і не думає як їх шукати. А їх треба шукати, саме шукати. Бопотерпіла вся Україна в особі мешканців всіх її куточків. Дивно, але факт –хоча Генеральна Прокуратура України і заявила про розслідування вказаногокримінального провадження, однак ніхто не повідомляв ні реквізитів такогопровадження, ні як зголошуватись потерпілим.

Друге.95% потерпілих бояться писати заяви. Так, саме бояться, не дивлячись на змінувлади. Причиною цьому є нескоординовані дії як органів прокуратури, так і іншихправоохоронних органів. В першу чергу люди налякані, бо багато хто з них вжедругий місяць лежить в лікарні з численними травмами, а до них навіть судмедекспертне приходить, я вже не кажу про слідчого. Наступне. Взаємодія закладів охорониздоров’я з правоохоронними органами полягає в тому, що якщо до лікарнізвертається особа,  що потерпіла відзлочину, то таке повідомлення лікар одразу передає в органи внутрішніх справ. Унашому випадку, особи, яких госпіталізовували до лікарні, повідомляли, що вонипотерпіли від дій працівників міліції на Майдані в Києві. І як ви думаєте, щобуло далі? А далі до потерпілих приходили працівники міліції, опитувати чиотримувати якісь заяви. Ви можете собі уявити – ще місяць тому чоловіка биликийками по голові та копали берцами в обличчя 10 працівників міліції в особі «Беркуту»,а при поступлені до лікарні знову приходять працівники міліції. Тому людиналякані і у них паніка. Для прикладу – в Львівську КМКЛШМД поступив чоловік,мешканець Львова з вогнепальним пораненням ноги, отриманим на Майдані в Києві.І хто прийшов до нього у лікарню проводити слідчі дії? Слідча одного зрайвідділів м. Львова, на території обслуговування якого проживає потерпілий.Це не тільки абсурдно з правової точки зору щодо питання об’єктивності, це йстрашно підозріло зі сторони самого потерпілого.

Органи прокуратури повинні централізованопо всій Україні координувати свої дії з закладами охорони здоров’я таправоохоронними органами. До потерпілого від злочинів, вчинених працівникамиміліції, не повинні приходити працівники міліції, щоб ці злочини розслідувати.Повинна бути створена слідча група зі складу слідчих прокуратури у кожнійобласті. Не завдавайте потерпілим ще глибших душевних страждань.

Третє.Найбільшою проблемою, окрім вище описаних, є затягування відповідно зпроведенням судово-медичних експертиз потерпілим. Експертизи не проводяться,рани загоюються. Наглядним в даному випадку є приклад одного з активістів, зяким мені довелось спілкуватись у лікарні. Молодому чоловікові не тількирозірвало гомілку ноги осколочною гранатою, але й було діагностовано напочатках бронхіт важкої форми. Саме цей бронхіт є результатом свідомого тазлочинного використання брансбойтів проти мирних протестувальників, з якихостанніх поливали водою в лютий мороз. Потрібно усвідомити чітко – вина злочинцівв пагонах чи у владних кабінетах, які вчинили масові злочини проти громадян наМайдані, повинна бути доведена беззаперечно. А якщо ми говоримо про ушкодженняздоров’я, то виключно висновками судово-медичних експертиз.

Увирішені цієї проблеми «просунувся» соцстрах (!). Так, саме соцстрах, а неюристи, адвокати чи інші правники. Потерпілим працівниками соцстраху булорекомендовано самим звертатись до Львівського обласного бюро СМЕ, називати своєпрізвище і цікавитись чи надходила постанова про проведення експертизи.Можливо, раціональне зерно в цьому є, але така порада з точки зору фахівців вгалузі кримінального процесу чи криміналістики є просто безглуздою. Але, якбитам не було, люди після виписки з лікарні поневіряються по таких відділенняхСМЕ.

Четверте.Дуже було багато ініціатив зі сторони юристів, адвокатів та правників надаватиправову допомогу потерпілим євромайданівцям. Створювались якісь організації,об’єднання, формувались списки тощо. Я не буду категоричним, не будустверджувати за всю Україну, але після спілкування з потерпілими я зрозуміводне. Ніхто фахової правової допомоги не надає. Щось намагається порадитисоцстрах, але вони не можуть надати правової допомоги відповідної кваліфікації.По палатах, де знаходяться потерпілі ходять якісь активісти, які збирають відомостіта персональні дані для звернення до міжнародного трибуналу в Гаазі (хочаРимський статут Україною ще не ратифіковано та й звертатись повинні компетентніоргани, а не хто-небудь).

Я б хотів би закликати всіх адвокатів (самеадвокатів, бо виключно такі мають право згідно КПК України бути представникамипотерпілих) надати відповідну, фахову та дійсно нагальну правову допомогупотерпілим.

Підсумовуючи,хотів би зазначити, що зараз вкрай необхідна допомога потерпілим від злочинів,що були вчинені в період 31.11.-22.02.2014 р. у Києві під час акцій масовоїнепокори. Фахова допомога потерпілим, як і професійне, в тому числі і зкриміналістичної точки зору, розслідування цих злочинів дасть можливість нетільки зібрати всі докази вини, а й беззаперечно довести їх вину в суді. А яктреба буде, і в міжнародному кримінальному трибуналі в Гаазі.

СлаваУкраїні!