На Західному фронті без змін

На жаль, до травня 2019 року ЄС та США скоріш за все візьмуть тайм-аут у стосунках з Україною

Останній візит Меркель в Україну спровокував серед українців та журналістів абсолютно не виправданий ажіотаж. Українські ЗМІ чекали на черговий прорив у питанні будівництва «Північного потоку-2», ну або хоча б формування чіткої спільної дорожньої карти з реалізації Мінських угод.

На виході ж ми отримали фактичне визнання того факту, що «Північний потік-2» буде побудований, принаймні ФРН не буде заважати його будівництву. Більше того, після зустрічі Меркель-Порошенко МЗС Німеччини цинічно заявили, що Північний потік – 2, має на меті «доповнити та допомогти» в роботі українській ГТС в транспортуванні російського газу в Європу.

В питанні ж реалізації Мінських угод Німеччина, яка колись брала на себе зобов’язання із підтримки їх реалізації, позитивного руху також немає.

Намагаючись перенести поле дипломатичного бою зі свого поля на поле України, Ангела Меркель актуалізувала питання успіху реформ в Україні, а також корупції, розміри, якої набули легендарного масштабу.

На жаль, Петру Порошенку та його команді, дуже складно опонувати нашим західним партнерам, коли розмова заходить за ці теми. Адже на Заході доволі примарно розуміють, яким чином олігарх, який призначив одного свого кума Генеральним прокурором, а іншого Міністром інформаційної політики, може говорити, що корупції в Україні не має. Так само, як і не можуть зрозуміти, чому реформи у будь-якій сфері пробуксовують без особливих перспектив на їх успішне завершення. Судочинство, правоохоронна сфера, боротьба із корупцією – це ті питання, які для Петра Олексійовича завжди звучать зі знаком мінус.

               Паризький форум заради миру, який проводився із нагоди закінчення Першої світової війни, також не дав відповідей на те, що чекає відносини України з країнами Західного світу. Хоча після зустрічі Петра Порошенка і Дональда Трампа було прийнято рішення відновити роботу  комісії зі стратегічного партнерства у Вашингтоні на рівні міністрів закордонних справ, але фактично якогось прориву не настало.

Більше того, скоріш за все політичні лідери світу починають брати тайм-аут у питанні партнерства з Україною чекаючи результатів виборів Президента України навесні 2019 року, і це є доволі поганим дзвіночком для України, адже кожну слабкість Заходу, кожну передишку у відносинах Росія використає проти України, і, на жаль, корумпована українська влада не зможе цьому ефективно завадити.