Маршалл проти Моргентау

Маршалл проти Моргентау

Всі ми вже не перший рік чуємо про те, що Європа та США готові підтримувати Україну, навіть так, щоб надати грантові кошти у розмірі, які були б достатні для відновлення економіки України, яка доволі сильно «просіла» через військову агресію з боку Російської Федерації.

У період з 2014 по 2015 рр. прем’єр-міністр і президент України проводили зовнішню і внутрішню політику під постійним гаслом «цього від нас вимагають «західні партнери і МВФ» і апріорі малось на увазі, що всі забаганки МВФ та ЄБРР йдуть на користь Україні, і це і є маленький початок «плану Маршаллу». Але це була системна помилка, спровокована тим, що можновладці не знали історії і не розуміли різниці між планом Маршалла і планом Моргентау – двома абсолютно різними моделями відновлення економіки післявоєнної Німеччини у 40-х роках минулого століття.

Мало хто пам’ятає, але Німеччину після поразки почали відновлювати, як суто аграрну країну, що передбачало:

-        деіндустріалізацію;

-        нищення банківського сектору;

-        вирубку лісів;

-        заборону виробництва товарів з високою доданою вартістю;

-        жорстку податкову політику;

-        аграрний сектор, як основну ціль інвестицій.

Звичайно, сучасні архітектори економічної політики України, які працюють в МВФ, не можуть напряму заборонити виробництво товарів чи обмежити експорт, але для цього потрібно лише змусити Україну зняти всі перепони для «вільного ринку», і тоді українське виробництво, яке на 70 % все ж ще є радянським, просто вмре. Активний банківський сектор звичайно міг би ще врятувати ситуацію, але в України він також знищений, а фондовий ринок існує на рівні кам’яного віку.

У 1947 році США зрозуміли, що отримати в центрі Європи зубожілу країну, яка буде постійною зоною дестабілізації, абсолютно не потрібно для майбутнього і, відповідно, був прийнятий план Маршалла. Він, попри багато недоліків, був направлений на індустріалізацію країни, відновлення банківського та фінансового секторів та можливість введення протекціоністських мит поки промисловість не відновиться до рівня конкурентоспроможності.

Чи чули Ви хоч одну офіційну заяву від «наших західних партнерів», про надання Україні грошей на індустріалізацію країни та створення нових робочих місць? Ні! Україна отримує не безповоротню допомогу, а кредити, які мусимо віддавати, хоча з кожним днем перспектив економічного відновлення все менше і, відповідно, нас чекають чергові реструктуризації, на не вигідних для нас умовах. Навіть «план Моргентау», попри всю свою руйнівну для індустрії роль, був більш сприятливим для країни, аніж «кредити на реформи».

Якщо ж говорити про перспективи «плану Маршалла для України», яким марять наші посадовці, то це лише приманка для віслюків, якими і є українська влада. Адже, здаючи зараз індустрію та роблячи ставку на аграрний сектор, Україна прирікає себе на зубожіння у середньостроковій перспективі. Наразі єдине більш-менш конкретне бачення, яке є щодо плану Маршалла для України, озвучувала президента Литви Даля Грібаускайте ( безповоротна допомога у розмірі 5 млрд.євро/рік при загальному фінансуванні до 30 мдрд. євро). Це доволі великі гроші, які, звичайно, зможуть відновити економічну потужність України, якщо мета буде саме такою. Але. З одного боку, я не вірю, що Європа та світ відмовляться від бажання бачити Україну лише як сировинного придатка, а з іншого - я не вірю у політичну волю наших можновладців елементарно не розкрадати ці гроші, або не направляти ці кошти на відновлення власного бізнесу, що в принципі призведе, до остаточного погіршення стосунків між ЄС та Україною.

І на останок. Ідея плану Маршалла для України народилась у 2014 році і тільки в 2017 році з’явилась конкретика - розробка цього самого плану Європейською народною партією. Окремо звертаю увагу, що Україна за три роки такий план так і не розробила… Так от, три роки пройшло від обговорення до напівдії. На мою думку, ще два роки піде на імплементацію такої програми європейськими та світовими інституціями. І якщо чесно, я не впевнений, що у 2019 році він буде жорстко пов’язаний з виконанням Мінських угод, і не факт, що цей «план Маршалла» взагалі буде реалізований через вище зазначені проблеми українського менеджменту, і я не впевнений, що це дійсно буде безоплатна допомога