23 листопада 2017 року Президентом України підписано Закон про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства У
23 листопада 2017 року Президентом України підписано Закон про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів.
Цей нормативно-правовий акт покликаний внести істотні новації до діючого цивільного процесуального законодавства України, зробити процес захисту прав та законних інтересів у рамках цивільної юрисдикції максимально швидким, ефективним та прозорим.
Наведемо головні новели цивільного процесуального законодавства з якими майже кожен юрист зіткнеться з моменту набрання вищенаведеним нормативним актом законної сили (15 грудня 2017 року).
Відповідно до оновленої статті 16 ЦПК України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безумовно, вказане положення застосовується з врахуванням частини 11 пункту 16 Перехідних положень Конституції України згідно з якою, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
У цивільне процесуальне законодавство України вводиться таке поняття як “малозначні справи”, до яких відносяться:
- справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Представляти інтереси сторін у таких справах мають право особи, які досягли вісімнадцяти років та мають цивільну процесуальну дієздатність.
Істотною новелою ЦПК України є поява нового процесуального суб’єкта - експерта з питань права. У якості експерта з питань права може залучатись особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
Істотні нововведення передбачені щодо процедури допиту свідків. Відтепер заяву про виклик свідків можна подати до суду разом з позовною заявою, а питання про виклик свідків може бути вирішено в ухвалі про відкриття провадження у справі. Статтею 94 ЦПК України в новій редакції передбачається письмове опитування учасників справи в якості свідків. Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
Новації з’явилися також і в сфері подання письмових доказів до суду. Кожен письмовий доказ повинен бути поданий до суду в оригіналі або належним чином посвідченій копії. При цьому, у разі подання копії документу, суду повинно бути повідомлено про місцезнаходження оригіналу письмового доказу. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Варто також звернути увагу, на те, що при поданні першої заяви по суті вимог, сторона зобов’язана надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Разом з тим, суд перед вчиненням кожної процесуальної дії (виклику свідків, призначення експертизи) може зобов’язати особу, що подала відповідне клопотання, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору
Під час судового розгляду відповідач має право подати до суду клопотання про зобов’язання позивача внести на депозитний рахунок суду певні грошові кошти, які в майбутньому, у разі відмови у задоволенні позову, будуть спрямовані на відшкодування витрат відповідача на отримання правової допомоги. У разі задоволення такого клопотання судом та відмови позивача внести грошові кошти, такий позов підлягає залишенню без розгляду.
З прийняттям змін до ЦПК України, розмір витрат на правову допомогу буде вираховуватися виключно на підставі угоди між клієнтом та адвокатом з огляду на складність справи.
Нововведення стосуються також і забезпечення позову. Відтепер заяву про забезпечення позову по всім категоріям справ можна подати до суду до моменту подання позовної заяви. Позов забезпечується всіма заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів. Статтею 155 ЦПК України передбачається зустрічне забезпечення, відповідно до якого суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Новою узагальненою категорією є поняття “заяви по суті справи” до яких відносяться: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Обов’язковим для загального провадження відтепер є проведення підготовчого судового засідання. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче судове засідання проводиться в межах підготовчого провадження, що має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відкладати підготовче судове засідання можна, але в межах строку підготовчого провадження який з пролонгацією не може складати більше дев’яноста днів.
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
З початку дії змін до ЦПК України, значно складніше буде зупинити провадження у справі, адже згідно оновленої ст. 201 ЦПК України, зупинити провадження у справі можливо у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.
Зміни торкнулися також і розгляду справ в апеляційній інстанції. З 15.12.2017 докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині. За результатами розгляду апеляційної скарги суди апеляційної інстанції відтепер мають право приймати ухвали та постанови.
