Моніторинг фінансового законодавства (6 – 17 грудня)

Законопроект про економічний паспорт

На розгляд Верховної Ради України 6 грудня 2021 року внесено проект Закону України «Про економічний паспорт» (№ 6394).

Мета: підвищення економічного рівня життя громадян України, припинення відтоку українців за кордон, формування ефективної системи соціального захисту населення шляхом створення Фонду, який буде здійснювати накопичення державних внесків на користь учасників Фонду з подальшим інвестуванням активів.

Законопроектом № 6394 визначаються особливості функціонування системи економічного паспорта, яка базується на засадах накопичення державних внесків на індивідуальних рахунках учасників Фонду та забезпечує здійснення виплат таким учасникам.

Згідно з проектом Закону Фонд є юридичною особою, створеною Кабінетом Міністрів України, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства) та провадить діяльність виключно з метою накопичення державних внесків на користь Фонду з подальшим інвестуванням активів, а також здійснює виплати учасникам Фонду.

Фонд формується з державних внесків, що здійснюватимуться за рахунок коштів Державного бюджету України, які надійдуть від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Активи Фонду зберігаються в державному банку, який має ліцензію на провадження діяльності із зберігання активів пенсійних фондів.

Щорічний державний внесок на одного учасника Фонду визначається у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановленому законом на 1 січня календарного року, у якому здійснюється відповідний державний внесок. Державні внески здійснюються шляхом зарахування відповідних грошових сум на поточний рахунок Фонду у зберігача Фонду щороку на кожного учасника Фонду до досягнення ним 18 років.

Адміністрування діяльності Фонду здійснюється адміністратором Фонду, який має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів та є юридичною особою, 100 відсотків акцій (часток) якої належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі. Управління активами Фонду, які формуються за рахунок державних внесків, інвестиційного доходу, що утворюється в результаті розміщення та інвестування коштів учасників Фонду, штрафних санкцій, пені, інших платежів на користь учасників Фонду, здійснюється компанією з управління активами, яка діє на підставі ліцензії на провадження діяльності з управління активами.

 

Законопроект щодо вдосконалення принципів формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг

На розгляд Верховної Ради України 13 грудня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо вдосконалення принципів формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг» (№ 6424).

Мета: вдосконалення принципів формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг.

Законопроектом № 6424 пропонується внести зміну до статті 3 Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо вдосконалення принципів формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та встановити, що набір продуктів харчування та набір непродовольчих товарів визначаються в натуральних показниках, набір послуг - у нормативах споживання – щороку, але не пізніше 15 вересня кожного поточного року.

Запропонований законопроектом щорічний перегляд наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг буде є основою для розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період як того вимагає підпункт 2-1 частини першої статті 38 Бюджетного кодексу України.

 

Законопроект щодо оформлення електронних примірників судових рішень

На розгляд Верховної Ради України 13 грудня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оформлення електронних примірників судових рішень» (№ 6377-1).

Мета: правове регулювання правовідносин та визначення порядку підписання судових рішень у електронній формі власним кваліфікованим електронним підписом помічника судді та надсилання судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Основними положеннями законопроекту № 6377-1 передбачено наступне:

1) внести зміни  до процесуальних кодексів, якими надати право помічнику судді підписувати за дорученням судді електронний примірник судового рішення власним кваліфікованим електронним підписом;

2) доповнити статтю 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» новою частиною третьою, якою передбачити, що підписання електронного примірника судового рішення в Автоматизованій системі діловодства суду власним кваліфікованим електронним підписом помічника судді та надсилання такого рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень може бути доручено суддею, що ухвалив судове рішення (при колегіальному розгляді справи - головуючим у судовому засіданні) помічнику судді за умови попереднього підписання суддею (в разі колегіального розгляду - складом суду, який входить до складу колегії) судового рішення в паперовій формі.

3) у Прикінцевих та перехідних положеннях доручити у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом Вищій раді правосуддя привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, а Державній судовій адміністрації України забезпечити приведення автоматизованої системи документообігу суду у відповідність із цим Законом.

 

Законопроект щодо захисту права на самозайнятість

На розгляд Верховної Ради України 16 грудня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо захисту права на самозайнятість» (№ 6437).

Мета: забезпечення дотримання вимог Конституції України щодо забезпечення соціальної спрямованості економіки.

Законопроект № 6437 передбачає наступне:

- виключення всіх положень, пов'язаних із тотальною фіскалізацією, а також скасування застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу окремих товарів;

- відновлення права фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку першої - четвертої груп, незалежно від обраного виду діяльності, не застосовувати реєстратори розрахункових операцій у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких не перевищує розміру 1-ї мінімальної заробітної плати (у 2021 році – 6000 гривень), а у випадку перевищення цього розміру – за умови здійснення розрахунків за такі товари (послуги) за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) або надання особі, яка отримує товар (послугу) розрахункового документу з відображенням операції у типовій формі ведення обліку та здачі протягом трьох банківських днів готівкової виручки (готівки) від продажу таких товарів (наданих послуг) до банків;

- встановлення збільшених граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування для другої та третьої груп платників єдиного податку в залежності від кількості осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових відносинах (500 розмірів мінімальної заробітної плати за одного найманого працівника);

- встановлення граничної кількості найманих працівників (до 10 осіб) для платників третьої групи єдиного податку (сьогодні така кількість необмежена), що унормує застосування спрощеної системи оподаткування виключно у сфері малого підприємництва;

- унормування обліку доходів фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, – у разі здійснення розрахункових операцій у безготівковій формі облік доходів ведеться у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, при використанні готівкової форми розрахунків – облік доходів ведеться помісячно за типовою формою, а у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати – облік доходів ведеться за типовою формою за підсумками робочого дня з відображенням кожної операції з продажу таких товарів (наданих послуг);

- надання права контролюючому органу на підставі письмового запиту виключно під час проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання отримувати від банків інформацію про оборот коштів на поточних банківських рахунках суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу, а на підставі рішення адміністративного суду – інформацію про фінансові операції за рахунками суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів та призначення платежів.